Розвиток німецької політико-правової думки кінця XVIII - початку XIX ст. Історіософський аналіз зв’язку права і влади в німецькій класичній філософії. Розкриття змісту ідеї владної зумовленості права на основі аналізу доробку Канта, Гегеля та Фіхте.
Аннотация к работе
Він намагався за допомогою «критики чистого розуму» розчистити шлях для нового обґрунтування ідеалістичної етики та ідеалістичного вчення про державу і право. Кант проголошує ідею свободи особистості, дотримання державою її прав і свобод. Канта люди укладають договір з метою взаємної вигоди і, відмовившись від зовнішньої свободи, одразу знаходять її, але вже в якості громадян держави. Мислитель визначає державу як поєднання людей під дією права, уявляючи, таким чином, державу як чисто правову організацію. Кант пише, що в кожній державі існують три загальним чином обєднані влади: верховна (суверенітет) в особі законодавця, виконавча в особі правителя (який править відповідно до закону) та судова в особі судді (яка присуджує кожному своє відповідно до закону) [2, с.Отже, генезис класичної німецької доктрини влади і права формулювалася, перш за все, як ідея повязаності держави правом, його основними, моральними засадами. Канта ідея правової держави виходить із всієї його концепції про право та державу. Держава, у розумінні Канта, є обєднанням великої кількості людей, які підкоряються правовим законам, тобто метою держави, як владного утворення, є торжество ідеї права. Кант проголошує ідею свободи особистості, дотримання державою її прав і свобод. Власність на блага і сировину належить державі; окремому члену дано тільки право на вільну діяльність (а не на продукти), якщо держава вважатиме це можливим; мова йде про власність - без володіння - на речі.
Вывод
Отже, генезис класичної німецької доктрини влади і права формулювалася, перш за все, як ідея повязаності держави правом, його основними, моральними засадами. В працях І. Канта та Г.В.Ф. Гегеля була започаткована ідея «правової держави». Так, у І. Канта ідея правової держави виходить із всієї його концепції про право та державу. На думку філософа, справжнє призначення права полягає у надійному гарантуванні для людської моральності того соціального простору, у якому вона могла б нормально себе виявити, де могли б безперешкодно реалізуватися свобода і громадянська рівність індивідуумів. Держава, у розумінні Канта, є обєднанням великої кількості людей, які підкоряються правовим законам, тобто метою держави, як владного утворення, є торжество ідеї права.
Йому належить ідея необхідності для держави спиратися на право, орієнтуватися в своїй діяльності на нього. Кант проголошує ідею свободи особистості, дотримання державою її прав і свобод. У своїй концепції Кант, також як і попередники, відштовхується від ідеї суспільного договору. Але в теорії І. Канта люди укладають договір з метою взаємної вигоди і, відмовившись від зовнішньої свободи, одразу знаходять її, але вже в якості громадян держави. Ідея І. Канта, таким чином, побудована на дотриманні при реалізації державної влади жорсткої, закріпленої правом, субординації.
На противагу Канту, Йоганн Фіхте ставить вигоду держави в основу своєї правової концепції. Власність на блага і сировину належить державі; окремому члену дано тільки право на вільну діяльність (а не на продукти), якщо держава вважатиме це можливим; мова йде про власність - без володіння - на речі. Тільки державі Фіхте надає можливість обєднати невизначену кількість людей в одне ціле, в спільність (Allheit); тільки вона може дошукуватися (потреб) у всіх тих, кого вона приймає в свій союз; тільки через неї встановлюється власність, яка ґрунтується на праві».
Продовжуючи стояти на договірних позиціях, Фіхте передає вирішальну роль державі, за якою по суті справи ховається клан чиновників. У названій роботі чітко видно перехід Фіхте на напівфеодальні позиції; в соціології він значно програє Гегелю.
Гегель, на відміну від І. Канта, відмовився від ідеї суспільного договору, вважаючи державу продуктом свого роду реалізованої людьми внутрішньої закономірності розвитку суспільства. Гегель критикує ідею народного суверенітету, віддаючи перевагу спадковій конституційній монархії. В той же час мислитель визнає ідеї верховенства закону і поділу влади в якості гаранта суспільної свободи.
Гегель на перше місце ставить інтереси загального - держави, громадянського суспільства, яке виражає всезагальний інтерес, що сприяє захисту й одиничного, тобто кожного індивіда. Гегель дає чітку відповідь на те, хто саме забезпечує цю безпеку і правопорядок. Це - держава. Таким чином, гегелівська ідея піднесла державну владу над особистістю правителя і не тільки не обмежила свободу особистості, а, навпаки, сприяла їй завдяки єдності та ієрархії влади, що діє за допомогою закону.
Список литературы
1. Кант И. Сочинения / И. Кант. М.: Мысль, 1966. - 478 с.
2. Петренко В.В. Справедливость в современной социально-философской теории: как работает аристотелевская идея правосудности? I В.В. Петренко, И.А. Эннс II Scholae. Философское антиковедение и классическая традиция. - 2015. - Т. 9.-№2.-С.211-220.
3. Терзі О.С. Розвиток історії ідеї правової держави І О.С. Терзі//Наука. Релігія. Суспільство.-2008.-№ 1.-С. 148-152.
4. Новгородцев П.И. Кант и гегель в их учениях о праве и государстве: два типических построения в области философии права I П.И. Новгородцев. - М.: Издательство Бр. Башмаковых, 1901. -240 с.
5. Положенцев А.М. Основная идея канта I А.М. Положенцев II Кантовский сборник. -2010. -№3.- С. 1-8.
6. Фихте И.Г. Замкнутое торговое государство I И.Г. Фихте. - СПБ.: Мифрил, 1993. - 1485 с.
7. Гегель Г.В.Ф. Философия права I Г.В.Ф. Гегель. - М.: Мысль, 1990. - 524 с.
8. Нерсесянц В.С. Философия права гегеля I В.С. Нерсесянц. -М.: Юристъ, 1998. -352 с.
9. Бур М. Фихте И.Г. / М. Бур. - М.: Мысль, 1965. - 166 с.
10. Дзьобань О.П. Теоретичні основи поділу та взаємодії влади (історико-філософський аспект) І О.П. Дзьобань II Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2004. -№ 1.-С. 60-80.
11. Гомеров И.Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности, структура I И.Н. Гомеров. - М.: ЮКЭА, 2002. - 830 с.