Аналіз літератури радянського періоду з питань перебування інтернованих воїнів УНР (Української Народної Республіки) у таборах країн Центральної Європи (1921-1924 рр.). Методологічні підходи радянської історіографії до висвітлення досліджуваної теми.
Аннотация к работе
Інтернована армія УНР у таборах країн центральної Європи: інтерпретації радянської історіографії M. В. Стопчак Анотація У статті проаналізована література радянського періоду з питань перебування інтернованих воїнів УНР у таборах країн Центральної Європи (1921 - 1924 рр.), охарактеризовані методологічні підходи радянської історіографії до висвітлення досліджуваної теми. Ключові слова: інтерновані воїни УНР, Державний Центр УНР, радянська історіографія, Український Партизанско- Повстанський Штаб. література радянський табір європа Достовірне і всебічне відтворення воєнного аспекту українського державотворення доби Української революції 1917 - 1921 рр. неможливе без належного висвітлення одного з найтяжчих періодів існування її Збройних Сил - часу інтернування в таборах країн Центральної Європи протягом 1921 - 1924 рр. Незважаючи на втрату території, Державний Центр УНР на чолі з головою Директорії С. Петлюрою зробив багато для того, щоб ідея українського державотворення не згасла для українців, що опинились під більшовицьким ярмом. На думку багатьох сучасних дослідників, що вивчають військову історію доби визвольних змагань 1917 - 1921 рр., найкраще з досвіду військової діяльності Державного Центру УНР в умовах інтернування Української Армії повинне прислужитись справі розбудови збройних сил незалежної України. Звідси випливає необхідність наукового історіографічного осмислення методологічних підходів радянських істориків до висвітлення діяльності української військової еміграції під час її перебування у таборах країн Центральної Європи.