Інтернет-середовище як фактор психологічного розвитку комунікативного потенціалу особистості - Автореферат

Актуальність дослідження особистісних детермінант діяльності молодої людини, опосередкованої Інтернет-технологіями, визначається постійним збільшенням кількості молоді-користувачів Інтернету і виникненням, у звязку з цим, проблем їх психологічної адаптації до нових умов спілкування. Розхитаність соціальних норм, розмаїття засобів комунікації і видів діяльності, опосередкованої Інтернетом, роблять Інтернет-середовище важливим обєктом для вивчення детермінант комунікації й поведінки в так званому “невизначеному середовищі”. Втрата інтересу молодої людини до культурних надбань історично-культурного зрізу - до класичної літератури і драматургії, класичної музики та живопису - як прояв розгубленості, безпорадності, незахищеності в складному соціокультурному середовищі, спрямовує психологів, педагогів на дослідження й пошук нових форм встановлення “культурної рівноваги” у духовній сфері сучасної молоді. Практика показала, що нейтралізувати психоемоційну напругу і підвищити рівень компетентності, толерантності молодих людей, розвинути їх комунікативний потенціал вдається шляхом цілеспрямованого розширення і гармонізації смислового поля їх самосвідомості, а це досягається власне через “спілкування” з культурним надбанням людства. Розвязання названих вище проблем дасть можливість грунтовніше підійти до розуміння порушеної теми, визначити методи і прийоми добору оптимального комплексу психологічно-педагогічних засобів з метою підвищення комунікативного потенціалу та інформаційної культури користувачів Інтернету.Показано, що спілкування у психологічній науці спочатку розглядалося як умова і фактор людської діяльності, з часом - як особливий вид діяльності і, насамкінець, як одна із найважливіших умов способу життя людини; розкривається проблематика феномену спілкування, комунікації як в реальному житті, так і у “віртуальній реальності” Інтернет-середовища, аналізуються різні підходи до їх дослідження, наведено форми і засоби комунікації в Інтернет-середовищі. Ми пропонуємо організувати таке “спілкування” з культурно-історичною спадщиною, але не прямо, а через опосередкування найбільш привабливою для молоді формою - новітніми інформаційними технологіями: Інтернетом, мультимедіа тощо. Особливість Інтернет-спілкування, що розширює можливості користувачів Мережі, - це здатність "бути в один і той же час у різних місцях", тобто Інтернету не властива єдність простору і часу, як це характерно для реального життя, адже можна, сидячи за своїм компютером, спілкуватися з людьми з інших країн, інших часових поясів - “тут і тепер”(при цьому підвищується мотивація до вивчення іноземних мов). У другому розділі - “Програма і методи експериментального дослідження комунікативного потенціалу особистості” - висвітлено загальні принципи та процедуру дослідження процесу розвитку комунікативного потенціалу особистості за допомогою новітніх інформаційних технологій, Інтернету; обгрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик, наводяться та аналізуються отримані дані. Аналіз результатів констатуючого експериментального дослідження щодо класифікації мотивів користування Інтернетом показав, що: а) найголовнішими мотивами використання Мережі у експериментальній групі є афіліативний (необхідність приналежності до референтної групи, потреба “психологічного захисту”) - 46% та ігровий мотиви - 51,6%; на пізнавальний мотив (освітня та наукова інформація) вказали лише 19,2% респондентів; мотиви досягнення та самоактуалізації - відповідно 18,7% та 25,2%, участь у тематичних форумах та конференціях 3,4% студентів, мотив самореалізації - 17,8%; негативну інформацію (порносайти, сайти тероризму, насильства) шукали в Мережі 38%; б) у значної кількості випробовуваних зясовані низькі параметри щодо самоактуалізації (методика САТ): високий ступінь залежності від групи (57,7%), несамостійність (49,5%), конфліктність (48%), агресивність (26,8%), низька самоповага (54,7%), відсутність потреби в набутті знань (45%), у підвищенні ерудиції та інтелекту (37,3%); виявлено зовнішній локус контролю; в) параметри комунікативної соціальної компетентності (КСК) розподілились таким чином: на свою замкненість вказали 44% опитуваних, проблеми у відносинах з оточуючими мають: з однолітками (61%), з дорослими (37%), на зайву мовчазність вказали 29%, емоційну нестійкість(56%), зайву імпульсивність у спілкуванні - 27%, невміння підтримувати бесіду - 49%, схильність до асоціальної поведінки - 34%, залежність від групи - 59%, зневагу до моральних і культурно-етичних цінностей - 63%, до загальноприйнятих правил поведінки - 37%.Розвиток комунікативного потенціалу особистості при застосуванні такого інструменту, як Інтернет, відбувається більш ефективно за умов психолого-педагогічного навчання та цілеспрямованого керування цим процесом (в межах студентського Інтернет-клубу), що забезпечує підвищення інформаційної культури, експлікації наявних та вироблення більш продуктивних моделей пізнання особистістю як самого себе, так і партнерів по спілкуванню. Експер

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ