Концепт інформаційного суспільства як теоретична передумова соціологічного дослідження глобальної мережі. Діяльність масових комунікацій як вид соціальної діяльності. Вивчення залежностей і соціального негативізму користування інтернет-мережами.
Аннотация к работе
Інтернет-комунікації в сучасному суспільстві: аналіз соціокультурних імплікацій Зміст Вступ Розділ 1. Теоретико-методологічні засади вивчення інтернет -комунікацій в соціології 1.1 Концепт «інформаційного суспільства», як теоретична передумова соціологічного дослідження глобальної мережи. 1.2 Інтернет в конструюванні комунікативного суспільства : ґенеза культурного значення 1.3 Інтернет в структурі ЗМК :структурно-функціональний аналіз Розділ 2. Інформаційно-комунікативний простір Інтернет: підходи і специфіка 2.1 Теоретико-методологічні передумови топологічного аналізу Інтернет 2.2 Структура інформаційно - комунікативного простору інтернет 2.2.1 Структурація простору як його інституалізація 2.3 Соціальна взаємодія, як просторова диспозиція 2.3.1 Характер і тенденції соціальної взаємодії в просторі інтернет Розділ 3. Соціокультурні імплікації інтернет-комунікацій: тенденції розвитку і фактори формування. 3.1 Феномен, специфіка і типи соціальних мереж 3.2 Передумови вивчення залежностей і соціального негативізму користування інтернет-мережами 3.3 Методологія і програма дослідження 3.4 Аналіз структури користування інтернет і мотивація залучення до соціальних мереж. 3.5 Оцінка соціальних наслідків і прогнозування тенденцій очами студентства 3.6 Аналіз характеру соціальної взаємодії в інтеренет- мережах: структура залежностей Висновки Список використаних джерел Вступ Актуальність проблематики Сучасне суспільство зазнає тотального впливу науково-технічного прогресу. Сучасна економічна стратегія, орієнтована на широке практичне застосування нових наукомістких технологій, зумовила бурхливий розвиток процесу освоєння і поширення інновацій в галузі інформаційно-комунікаційних технологій (інфокомунікацій). Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їх освіти й роботи, а також взаємодії органів уряду, бізнесу та громадськості. Інформаційні комунікації дозволяють корпораціям і фірмам збільшити зростання продуктивності праці, прискорити дифузію різних технологічних нововведень. Терміном «інформація» оперують сьогодні в різних областях наукового знання: філософії, кібернетиці, юриспруденції, теорії журналістики і піарологіі. Під «інформацією» розуміється «вся сукупність даних, фактів, відомостей про фізичний світ і суспільство, вся сума знань - результат пізнавальної діяльності людини, яка в тому чи іншому вигляді використовується суспільством в різних цілях». Поряд з ним використовувалися такі терміни, як «технотронне суспільство», «суспільство знань», «постіндустріальне суспільство». Поняття Інтернет, на нашу думку, може бути визначене як: a) інформаційна компютерна система, що складається з сукупності окремих інформаційних компютерних мереж, обєднаних на основі єдиного міжмережевого протоколу; b) інформаційний простір; c) середовище проживання субєктів суспільства. Уявляючи в рамках соціологічного підходу Інтернет перш за все як інформаційно-комунікативний простір ми найперше ставимо перед собою задачу сконструювати модель структурної архітектоніки цього простору, визначити соціально-культурний портрет основних фігурантів вітчизняної інтернет спільноти, характер їх соціальної активності, зміст статусно-рольових репрезентацій і відповідне місцеросташування Мета роботи: виявити закономірності інституціоналізації інтернет- комунікацій в соціальні спільноти в дизайні вітчизняного Інтернет-простору Обєкт: інтернет- комунікації в інформаційному суспільстві Предмет: закономірності інституціоналізації інтернет- комунікацій Завдання 1. Проаналізувати розвиток засобів масової комунікації як основи інформаційного суспільства. 3. Теоретико-методологічна база дослідження У роботі застосовується системний підхід, що дозволяє розглянути сукупність методів і інформаційних технологій в Інтернеті, цілі та функції всіх елементів як компонентів єдиної системи комунікацій. Питання формування глобального інформаційного суспільства і становлення інформаційної епохи розробляли у своїх працях багато соціологів і експерти з питань розвитку сучасного суспільства. Серед них виділяються такі дослідники: А. Турен, П. Сервала-Шрайбер, М. Понятовський, М. Хоркхаймер, Ю. Хабермас, Н. Луман, М. Маклюен, Д. Белл, А. Тоффлер, Д. Масунда та інші. Бжезінського, Дж. Гелбрейта, У. Дайзарда, М. Кастельса інших. Деякі зарубіжні вчені такі, як В.В.Ученова, Н.С.Валгіна, А.Д. Кривоносов, І.Є. Дементьєва піднімають у своїх працях проблеми використання текстових форм у сфері публічних комунікацій, і в першу чергу, питання підготовки матеріалів для електронних та друкованих засобів масової інформації. Значний внесок у розробку питань використання можливостей нових інформаційних і комунікаційних технологій внесли такі дослідники, як: Вартанова Е.Л., Засурский І.І., Засурский Я.Н., Зубарєва Ю.Б., Іноземцев В.Л., Кристальний Б . В., Курносов І.М., Мелюхін І., Семенюк Е.П., Симоненко В.Б., Смолян Г.Л., Тихонов М.Ю., Урсул А.Д., Шафрін Ю.А. Соціологічному аналізу масової комунікації присвячені праці відомих радянських і російських учених - Багірова Е.В., Бог