Інтерлейкіни, фібронектин та судинно-тромбоцитарний гемостаз при гіпертонічній хворобі - Автореферат

Велика соціальна значимість і наявність важких ускладнень ГХ потребує пошуку нових шляхів своєчасної діагностики та диференційованого застосування антигіпертензивних препаратів для обмеження поширеності і грізних ускладнень цього захворювання. Виходячи з вищевикладеного, вивчення функцій ендотелію та системи гемостазу при ГХ мають велике значення для розуміння патогенетичних аспектів захворювання, тому що вивчення питань порушення регуляції гемостазу, що включає взаємодії судинної стінки з тромбоцитами та плазменними ферментними системами, дозволить поглибити розуміння цих механізмів, а також дає можливість розробити ефективну систему засобів по ранній діагностиці та вторинній профілактиці тромбогенних порушень при ГХ, що сприяє зниженню частоти цих ускладнень. Обраний напрямок дослідження повязано з науковою діяльністю і входить в тематичний план Харківського державного медичного університету як фрагмент науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 “Вікові особливості нейрогуморальних порушень та системи гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу з дисфункцією лівого шлуночка”(державний реєстраційний номер № 0198002613). Метою дослідження була розробка питань прогнозування переходу пограничних станів до проявів еволюції ГХ на підставі вивчення механізмів функціональної активності тромбоцитів у взаємозвязку з гемодинамічними змінами як в базальних умовах, так і в динаміці проведення фізичного навантаження; визначення участі міжклітинних медіаторів та фібронектину (ФН) в розвитку ГХ, вивчення їх патогенетичної ролі в можливому пошкодженні судинної стінки в період прогресування захворювання; поглиблене вивчення цих ланок патогенезу з метою удосконалення методики індивідуального добору як антигіпертензивних препаратів, так і дезагрегантів. Зіставлення типів реакції гемодинаміки на фізичне навантаження з оцінкою активності тромбоцитів у хворих МАГ може бути обрано у якості критерію прогнозування подальшого розвитку ГХ, виділення предикторів тромбогеморагічних ускладнень та дозволить індивідуалізувати лікування цих пацієнтів з урахуванням гемостатичних порушень, які є відповідними за формування тромбозів.Відсоток приросту цього показника в групі здорових був мінімальним і склав 9,9±3,6% на другому ступені, 19,5±2,8% на третьому ступені. При аналізі гемодинамічної відповіді хворих ПАГ відзначаються такі особливості: ЧСС характеризувалося рівномірним збільшенням ступеня навантаження - 90,7±7,4 мм рт.ст. до навантаження, 154,0±12,4 мм рт.ст. на другому ступені, 176,4±12,3 мм рт.ст. на третьому ступені. Вірогідні відмінності САТ проявилися і на третій ступені (196,6±1,3 мм рт.ст.) у порівнянні з показниками до навантаження (150,1±6,7 мм рт.ст.) При зіставленні показників відсотка приросту САТ на другому і третьому ступенях ВЕМ також виявлені вірогідні розходження у відставанні відсотка приросту в групі хворих МАГ у порівнянні зі здоровими: другий ступінь - 23,2±1,9% і 40,6±3,8%,p<0,05, третій ступінь - 29,6±4,5% і 53,8±2,5%,p<0,05. Спрямованість гемодинаміки у хворих МАГ при проведенні тесту у порівнянні з аналогічними показниками контрольної групи відзначається вірогідними змінами рівнів САТ, ДАТ і ПАТ у відповідь на навантаження. За даними ряду авторів, менший приріст САТ і ЧСС у хворих на АГ у відповідь на навантаження в порівнянні зі здоровими особами більш виражена позитивна динаміка підвищення ДАД на навантаження, а також зниження працездатності, характеризуються як несприятливий тип гемодинамічної відповіді на навантаження.Прессорна реакція гемодинаміки при проведенні ВЕМ у гіпертензивних пацієнтів вірогідно більш виражена в порівнянні зі здоровими і характеризується неоднорідністю гемодинамічної відповіді: у хворих ПАГ відзначається підвищення не тільки САТ, але і ДАТ у відповідь на дозоване фізичне навантаження, у хворих МАГ виявлено відставання ступеня приросту ДАТ на висоті субмаксимального навантаження, більш тривалий період відновлення у порівнянні зі здоровими. Так, при ПАГ тромбоцитарна активність має тенденції до підвищення, при формуванні МАГ відзначається достовірна активація тромбоцитарного гемостазу, а при прогресуванні захворювання зростає не тільки частота зустрічаємості достовірних змін, але й ступінь достовірності. У хворих МАГ виявлено достовірне підвищення ступеня фібринолітичної активності крові, активності чинника ХШ, що можна розглядати як захисний пусковий механізм у відповідь на активацію адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів. В процесі дослідження визначена закономірність підвищення агрегації тромбоцитів в динаміці проведення тесту з дозованим фізичним навантаженням у хворих у період становлення і формування АГ, яка дає змогу визначення прогностичних критеріїв розвитку ессенціальної АГ та відображена у вигляді математичної формули. У відповідь на фізичне навантаження у гіпертензивних пацієнтів також відзначається активація відповідних реакцій фібринолітичної системи.

2. Основний зміст роботи

1. Прессорна реакція гемодинаміки при проведенні ВЕМ у гіпертензивних пацієнтів вірогідно більш виражена в порівнянні зі здоровими і характеризується неоднорідністю гемодинамічної відповіді: у хворих ПАГ відзначається підвищення не тільки САТ, але і ДАТ у відповідь на дозоване фізичне навантаження, у хворих МАГ виявлено відставання ступеня приросту ДАТ на висоті субмаксимального навантаження, більш тривалий період відновлення у порівнянні зі здоровими.

2. При оцінці функціональної активності тромбоцитів при АГ встановлені її зміни в залежності від стадії захворювання в порівнянні зі здоровими. Так, при ПАГ тромбоцитарна активність має тенденції до підвищення, при формуванні МАГ відзначається достовірна активація тромбоцитарного гемостазу, а при прогресуванні захворювання зростає не тільки частота зустрічаємості достовірних змін, але й ступінь достовірності.

3. У хворих МАГ виявлено достовірне підвищення ступеня фібринолітичної активності крові, активності чинника ХШ, що можна розглядати як захисний пусковий механізм у відповідь на активацію адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів.

4. В процесі дослідження визначена закономірність підвищення агрегації тромбоцитів в динаміці проведення тесту з дозованим фізичним навантаженням у хворих у період становлення і формування АГ, яка дає змогу визначення прогностичних критеріїв розвитку ессенціальної АГ та відображена у вигляді математичної формули. У відповідь на фізичне навантаження у гіпертензивних пацієнтів також відзначається активація відповідних реакцій фібринолітичної системи.

5. У хворих на помірну і тяжку АГ виявлено достовірне підвищення активності сироваткових інтерлейкінів у порівнянні зі здоровими. Водночас, у міру збільшення АТ тиску відзначене зниження концентрації ІЛ-1а. Підвищення активності цитокінів можливо розглядати як імунозапальну відповідь ушкодженого ендотелію в умовах підвищеного АТ. Зниження рівня ІЛ-1а по мірі прогресування АГ вказує на можливе виснаження адаптаційних можливостей організму.

6. В період прогресування АГ встановлено достовірне зниження рівня ФН в плазмі крові, що свідчить про залучення даного глікопротеїда в процеси агрегації тромбоцитів і опсонізації при ендотеліальному ушкодженні, яке розвивається в результаті гемодинамічно обумовлених змін судинної стінки.

7. Кількісні характеристики ІЛ-1а і ФН у хворих на помірну і тяжку АГ корелюють з показниками функціональної активності тромбоцитів (ступенем адгезії і агрегації тромбоцитів).

Практичні рекомендації

1. На ранніх стадіях становлення і формування АГ доцільно застосовувати ВЕМ з метою підвищення якості обєктивізації формування захворювання на підставі особливостей гемодинамічної відповіді на дозоване фізичне навантаження,.

2. В процесі проведення дослідження розроблено тест для вивчення функціональних властивостей тромбоцитів в умовах дозованого фізичного навантаження, який пропонується для застосування в клінічних умовах для виявлення прогностичних критеріїв прогнозування розвитку ГХ та визначення предикторів тромбогеморагічних ускладнень у хворих на АГ, що сприяє своєчасній та диференційній корекції гемостатичних порушень.

3. Наявність підвищення рівня активності сироваткових ІЛ у хворих у період прогресування АГ потребує подальшого вивчення імунних порушень з метою поглибленої оцінки активності міжклітинних медіаторів у розвитку та прогресуванні АГ та подальшого можливого розвитку нових напрямків медикаментозної патогенетичної корекції імунологічних порушень при АГ.

1. Амбросова Т.Н. Физическая нагрузка как маркер раннего выявления нарушений гемостаза у больных мягкой артериальной гипертензией //Врачебная практика. -1998. - № 4. - С.35-37.

2. Ковалева О.Н., Амбросова Т.Н. Показатели тромбоцитарного и фибринолитических звеньев гемостаза у больных с мягкой артериальной гипертонией //Укр.кард. журн.-1999.-№2.-С.25-27.

3. Ковалева О.Н., Сидоров Д.Ю., Амбросова Т.Н., Смирнова В.И. Критерии гипертонической реакции у лиц призывного возраста при проведении велоэргометрии //Укр.кард.журн.-1999.-№2 (вип.II).-С.62-64.

4. Амбросова Т.Н., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И. Реакция гемодинамики на дозированную физическую нагрузку у лиц с повышенным артериальным давлением // Врач. практика. - 1997. - № 2. - С.15-17.

5. Амбросова Т.Н. Влияние дозированной физической нагрузки на показатели сосудисто-тромбоцитарного гемостаза у больных мягкой артериальной гипертонией. Материалы XIV съезда терапевтов Украины. К, 1998, С.78-80.

6. Амбросова Т.Н., Смирнова В.И. Гемодинамические реакции на нагрузочный тест у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни // Медицина сегодня и завтра: Сб.научн.трудов ХГМУ.-Харьков, 1996.-С.54-56.

7. Ковалева О.Н., Щеголева Т.Ю., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., Колесников В.Г., Амбросова Т.Н. Влияние физической нагрузки на функциональное состояние тромбоцитов больных мягкой артериальной гипертензией. Сборник научных трудов к 80-летию со дня рождения и к 60-летию научно-педогогической, лечебной и общественной деятельности акад. Л.Т.Малой. Новые горизонты клиники внутренних болезней.-Харьков, 1998.-С.120-123.

8. Ковальова О.М., Сергієнко М.Г., Сафаргаліна Н.А., Сидоров Д.Ю., Смірнова В.І., Пітецька Н.І., Амбросова Т.М. Предиктори гіпертонічної хвороби. Матеріали V конгресу кардіологів України. К, 1997, С.13-14.

9. Ковалева О.Н., Амбросова Т.Н. Интерлейкины у больных умеренной и тяжелой артериальной гипертензией // Научно-практическая конференция молодых ученых. Перспективы развития терапии в канун XXI века (тезисы докладов).-Харьков, 1999.-С.9-10.

10. O.Kovaljova, T.Ambrosova. Dynamics of fibrinolytic blood activity in mild hypertension caused by exercise test // Fibrinolysis & Proteolysis.-1998.-V.12, Suppl.2.-P.104.

11. O.Kovaljova, T.Ambrosova. Hemodynamics and platelet activity response to exercise in hypertension //J.Hypertension.-1999.-V.17, Suppl.3.-P.249. Abstract presented at the Ninth European Meeting on hypertension, Milan, 1999.

12. O.Kovaljova, T.Ambrosova, V.Smirnova. Platelet activity and immune factors interaction in hypertension //Europ.Heart Journal.-1999.-V.20.-P.80. Abstract Supplement XXIST Congress of the European Society of Cardiology, Barcelona, 1999.

13. Пат. (Позитивне рішення від 14.05.99 р.) Україна, МПК 6А 61В 5/02. Спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби /Ковальова О.М., Амбросова Т.М., Сидоров Д.Ю., Смірнова В.І.; Харківський державний медичний університет (Україна).- Заяв. 28.10.98, № 98105673.

Аннотація

Амбросова Т.М. Інтерлейкіни, фібронектин та судинно-тромбоцитарний гемостаз при гіпертонічній хворобі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.

Дисертацію присвячено розробці питань прогнозування переходу пограничних станів до проявів еволюції ГХ на підставі вивчення механізмів функціональної активності тромбоцитів у взаємозвязку з гемодинамічними змінами як в базальних умовах, так і в динаміці проведення фізичного навантаження; визначення участі міжклітинних медіаторів та ФН в розвитку ГХ, вивчення їх патогенетичної ролі в можливому пошкодженні судинної стінки в період прогресування захворювання. В результаті проведених досліджень встановлено, що пресорна реакція гемодинаміки при проведенні ВЕМ у гіпертензивних пацієнтів вірогідно більш виражена в порівнянні зі здоровими і характеризується неоднорідністю гемодинамічної відповіді в залежності від стадії захворювання. При оцінці функціональної активності тромбоцитів при АГ відзначаються тенденції до її зміни в залежності від стадії захворювання в порівнянні з здоровими..У хворих МАГ виявлене достовірне підвищення ступеня фібринолітичної активності крові, активності чинника ХШ, що можна розглядати як захисний пусковий механізм у відповідь на активацію адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів. У хворих на помірну і тяжку АГ виявлене достовірне підвищення активності сироваткового ІЛ-1а у порівнянні з здоровими. В період прогресування АГ виявлене достовірне зниження рівня ФН в плазмі крові. Визначені кореляційні звязки між рівнем активності сироваткових цитокінів, ФН і показниками функціональної активності тромбоцитів. Запропоновано спосіб прогнозування переходу пограничних станів до розвитку ГХ підставі вивчення активності тромбоцитів у динаміці ВЕМ у пацієнтів з МАГ.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, гемодинаміка, велоергометрія, тромбоцити, гемостаз, інтерлейкіни.