Пізнавальна функція інтересу. Суб’єктивна і об’єктивна структури гносеологічного підходу. Аксіологічний підхід в межах натуралізму і прагматизму. Головні і другорядні інтереси. Характеристика інтересу як причини соціальних подій і людської поведінки.
При низкой оригинальности работы "Інтерес як соціально-філософська категорія: діяльнісний підхід", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Слово «інтерес» походить від латинського «interest», що означає брати участь, мати пай, долю, частину чогось, бути прилученим чи прилучатися до чого-не6удь. В інтересах віддзеркалюються нерівності, протистояння людини з людиною, одних етнічних спільностей з іншими. Якщо якийсь предмет викликає інтерес, це збуджує людину до певних дій, зрушень у свідомості, у прийнятті відповідальних рішень. Тільки інтереси, які спираються на потреби, можуть розглядатися в якості реальної сили, бо там де є інтереси, там є і засоби їх реалізації. Діяльнісний підхід до інтересу достатньо рельєфно простежується в поглядах Г.Гегеля, котрий говорить про інтерес як джерело і причину діяльності людей[12,с.23].
Список литературы
1. Гегель Г.В.Ф. Философия истории // Сочинения. Т. VHL М.-Л.: Соцэкгиз, 1935. 468с.
2. Гегель Г.В.Ф. Философия права. М.: Мысль, 1990. 524с.
3. Деятельность: теории, методология, проблемы. М.: Политиздат, 1990. 366с.
4. Дидро Д. Последовательное опровержение книги Гельвеция «О человеке» (пер. К.А.Кискоева) // Сочинения в 2 т.: Пер. с фр. Т.2 (Сост. и ред. В.Н.Кузнецова) М.: Мысль, 1991. С.342-506; 604с.
5. 5.Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. М.: Политиздат, 1986. 223с.
6. Кант И. Сочинения: В 6 т. М.: Мысль, 1966. Т. 5.
7. Лавриненко В.Н. Проблема социальных интересов в ленинизме. М.: Мысль, 1978. 210с.
