Порівняльний аналіз нормативно-правового закріплення інтересу в змісті міжнародних документів, конституційних нормах, на рівні законів та підзаконних актів України та зарубіжних країн. Принципи виділення основних ознак категорії "інтересу" в теорії права.
Аннотация к работе
Проте без аналізу наявних досліджень інтересу неможливо побудувати цілісне бачення проблеми інтересу в праві. Тому виникає потреба у розробці й теоретичному обґрунтуванні поняття інтересу в праві, виокремленні та характеристиці його структурних елементів, наукового аналізу потребує проблема співвіднесення інтересу в праві з субєктивним правом та юридичним обовязком, вдосконалення порядку та умов притягнення до відповідальності у разі перешкоджання реалізації інтересів в праві. Мета і завдання дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні категорії „інтересу” в праві шляхом всебічного аналізу та розкриття розуміння цієї категорії, розробці української теоретичної концепції „інтересу” в праві і на цій основі висвітлення змісту, структури, класифікації інтересів в праві, їх співвідношення з такими юридичними категоріями як субєктивне право, юридичний обовязок та юридична відповідальність. виявити структурні елементи категорії „інтересу” в праві, концептуально обґрунтувати розуміння „інтересу” в праві як єдності обєктивного та субєктивного в його структурі; Новою для вітчизняної юридичної науки є проблема співвідношення категорії „інтересу” з іншими юридичними категоріями, такими як „субєктивне право”, „юридичний обовязок” та „юридична відповідальність”, вперше в українській юридичній науці на такому рівні розглядаються питання реалізації інтересів в праві, а тому при встановленні відповідних висновків аналізуються загально-соціальні, юридичні підходи до розуміння категорії „інтересу”, розглядаючи їх через призму втілення інтересів у процесі правореалізації, становлення громадянського суспільства та правової держави в Україні.У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, його звязок з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і завдання дослідження, обєкт і предмет, охарактеризовано методи дослідження, формулюється наукова новизна одержаних результатів, висвітлюється наукове і практичне значення результатів, одержаних дисертантом, наводяться відомості про апробацію основних положень дисертаційного дослідження та публікації автора за темою дисертаційного дослідження.Незважаючи на все розмаїття використання поняття „інтересу”, відсутні єдині підходи до його вживання, адже поряд з „інтересом” вживаються поняття „законний інтерес” та „охоронюваний законом інтерес”. Поряд з цим проведене дослідження дало змогу звести все існуюче різноманіття використання поняття „інтересу” до трьох основних його сполучень: 1)„інтерес”; 2) „законний інтерес”; 3) „охоронюваний законом інтерес”. Дисертант досліджує питання природи інтересу в праві, що дозволяє за критерієм співвідношення обєктивного і субєктивного в природі інтересу в праві розмежувати чотири основні підходи до природи інтересу в праві: а) обєктивна природа походження інтересів в праві; б) субєктивний підхід до розуміння інтересу в праві; в) наявність окремо існуючих субєктивних і обєктивних інтересів; Визначивши предметну сутність таких понять, як „інтерес”, „законний інтерес” та „охоронюваний законом інтерес” дисертант виділяє спільні та відмінні риси цих понять, а саме: 1) „інтерес”, „законний інтерес”, „охоронюваний законом інтерес” місять спільні для інтересу наступні властивості: а) це усвідомлена спрямованість субєкта до володіння певним благом матеріального чи нематеріального характеру; б) спрямованість, що полягає у задоволенні потреби чи потреб; в) реалізація спрямованості субєкта знаходить своє вираження у нормах права; 2) для „інтересу”, „законного інтересу” та „охоронюваного законом інтересу” властиві такі відмінності: а) „законний інтерес” в порівнянні з „інтересом” визнається як соціально значущий, що відповідає відсутності прямої заборони в його реалізації та досягненні відповідного блага; а „охоронюваний законом інтерес” виражає не просто соціальну значущість, а й наголошує на його соціальній корисності; б) в порівнянні з „інтересом” „законний інтерес” підлягає правовому захисту та охороні за наявності у його складі субєктивного права, тоді як „охоронюваний законом інтерес” є самостійним обєктом судового захисту та інших засобів правової охорони, визначених вже як право субєкта. Пропонується класифікація інтересів в праві за наступними критеріями: 1) залежно від субєктивно-обєктивної природи права: інтереси субєктів публічного та приватного права; 2) в залежності від присутності інтересу в процесах правотворення: інтереси доправотворчого процесу, інтереси правотворчого процесу та інтереси у процесі реалізації норм права; 3) за галузями права: інтереси в конституційному, кримінальному, адміністративному, цивільному, аграрному, трудовому, сімейному, екологічному праві тощо, а також міжгалузеві інтереси, які віднаходять себе у двох та більше галузях права; 4) залежно від присутності інтересу в засобах досягнення правових цілей: матеріальний та процесуальний інтерес; 5) залежно від мети: первинний та вторинний (похідний); 6) за формою закріплення інтересу в нормах права: інтереси, які опосередковуються суб