Визначення соціально-психологічних особливостей професійної взаємодії працівників системи соціального захисту населення. Ролі соціальних працівників, форми соціальної роботи. Інтеракція у процесі професійного спілкування, етапи міжособистісного розуміння.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Запорізький національний технічний університет Інститут управління та права Кафедра соціальної роботи Курсова робота Інтерактивний підхід в теорії соціальної роботи Студента І курсу групи ГПз-329 Гуманітарно-правового факультету Дімітрієва Антона Валерійовича Науковий керівник Агарков Олег Анатолійович Запоріжжя 2010р Зміст Вступ Глава 1. Основні складові соціальної роботи 1.1 Що таке соціальна робота 1.2 Цінності в соціальній роботі 1.3 Клієнти соціальної роботи 1.4 Основні ролі соціальних працівників 1.5 Форми та методи соціальної роботи 1.6 Процес соціальної роботи Глава 2 Інтеракція у процесі професійного спілкування 2.1 Етапи професійної взаємодії 2.2 Міжособистісне розуміння Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ В умовах економічних, політичних та соціокультурних перетворень, що відбуваються на сучасному етапі розвитку суспільства, зміцнює свої позиції нова професійна діяльність - соціальна робота. Її завдання - сприяти кращій адаптації індивідів, сімей та груп до соціального середовища, а також розвитку самоповаги та самовідповідальності людей. Практика соціальної роботи може бути визначена як процес, в ході якого особи з соціальними проблемами вступають у взаємодію із соціальними працівниками. В результаті цієї взаємодії відбувається видозміна соціальної ситуації чи проблеми. Соціальній роботі як професійній діяльності властиві специфічні риси, однією з яких є характер взаємодії між спеціалістом із соціальної роботи та клієнтом. За безпроблемного перебігу спілкування взаємодія відбувається в кілька етапів. Аналіз наукової літератури щодо проблеми професійної діяльності фахівців соціальної роботи свідчить, що особлива увага в ній надається вивченню функціонально-рольових характеристик соціальних працівників (Т. Джеффс, П. Картер, І. Лавриненко, І. Мєщанкін, І. Мигович, В. Сидоров), професійної самоідентифікації (О. Донцов, Ю. Жуков, Н. Кривоконь), особистісних рис та якостей соціальних працівників (Т. Іванова, А. Козлов Л. Міщик, Е. Холостова, Н. Шмельова, Е. Ярська-Смирнова). Інтерактивна компетентність є важливою складовою комунікативної компетентності. Наукові пошуки в галузі психології соціальної роботи нині спрямовані з одного боку, на дослідження особистості соціального працівника (А.Й. Капська, Н.І. Кривоконь, А.В. Кунцевська, Ю.М.Швалб, Н.Б. Шмельова), його функціонально-рольового навантаження (І.Д. Звєрєва, Л.Г. Коваль, Ю.Б. Максименко, І.І. Мигович, Л.І. Міщик, В.В. Сидоров), з іншого - на витоки та шляхи подолання проблем клієнтів соціальної роботи (І.М. Грига, Р.І. Кравченко, О.Л. Іванова, В.І. Полтавець, Є.І. Холостова та ін.). Тільки у невеликій кількості вітчизняних робіт досліджуються, зокрема, питання організації консультативної взаємодії в системі “клієнт-соціальний працівник”, професійної компетентності соціальних працівників (А.Й. Капська, Д.Г. Лавриненко, О.В. Тюптя). Протягом нетривалого періоду існування соціальної роботи в Україні можна спостерігати інтерес до цієї професії, що зростає дедалі більше. Так, О. Стівенсон (3) пропонує нам досить метафоричне визначення соціальної роботи: ... ті, хто присвятили себе соціальній роботі, підвищують чутливість суспільства... Ядром соціальної роботи, яке отримало розповсюдження на Заході, став узагальнений метод роботи з конкретним випадком (5), що ввібрав у себе елементи різних наукових дисциплін та досвід надання допомоги індивідам у кризових ситуаціях. С. Професор із Великобританії ТТТ.