Інтерактивні технології навчання суспільних дисциплін як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації - Автореферат

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що науковцями були сформульовані теоретично-методичні побудови, теоретично обґрунтовані та експериментально досліджені численні методи та прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності. Інтерактивні технології дають змогу створювати таке навчальне середовище, де процес набуття теоретичних знань тісним чином повязаний з опануванням студентами відповідними видами діяльності, а групові форми організації навчання розглядаються як основний механізм розвитку особистості. Питаннями активної позиції особистості в процесі навчання, визначення, пояснення сутності інтерактивних технологій і використання їх у навчально-виховному процесі займалися такі дослідники, як Н. Г. Проте проблема організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації на основі використання інтерактивних технологій і їх впливу на зміну рівня активності навчально-пізнавальної діяльності студентів не була предметом спеціального дослідження. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що застосування в навчально-виховному процесі інтерактивних технологій навчання дозволить активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, що детермінує підвищення якості їх загальноосвітньої підготовки, прискорить процес їх соціалізації, актуалізує в них потребу в саморозвитку за умов: - розробки моделі навчання суспільних дисциплін, що ґрунтується на використанні інтерактивних технологій;У першому розділі «Теоретичні основи використання інтерактивних технологій навчання як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності» здійснено теоретичний аналіз наукової психологічної та педагогічної літератури, присвяченої проблемам навчально-пізнавальної діяльності, її структури, дидактичним методам її активізації, інтерактивним технологіям як одному з засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності. На основі розуміння базисного алгоритму навчально-пізнавальної діяльності навчально-пізнавальну активність розглянуто як сукупність особистісних рис, котрі зумовлюють внутрішню потребу до пізнання й саморозвитку та її задоволення через ефективне здійснення навчально-пізнавальної діяльності. Активізація навчально-пізнавальної діяльності трактується як цілеспрямована діяльність викладача щодо сприяння розвиткові потреби в пізнанні й саморозвитку в особи, яка навчається, та забезпечення для цього необхідних умов. Критеріями навчально-пізнавальної активності виступають, по-перше, усвідомленість діяльності як її вмотивованість і усвідомлене цілепокладання; по-друге, раціональність як вибір оптимальних або, за необхідністю, винайдення нових, засобів, методів, інструментів для досягнення мети; по-третє, результативність як позитивна характеристика підсумків навчально-пізнавальної діяльності та рівня її оцінки й самооцінки. Діяльність викладача щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності має бути спрямована на розвиток усіх її фаз - потребово-мотиваційної, цілепокладальної, орієнтовно-виконавчої та рефлексивно-оціночної, - рівні розвитку яких і визначають загальний рівень активності навчально-пізнавальної діяльності.Сердюк // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наукова монографія / за ред. До проблеми психолого-педагогічного аспекту формування готовності у студентів І курсу вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації до колективної навчальної діяльності / Т. В. Сердюк // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наукова монографія / за ред. Сердюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Сердюк // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наукова монографія / за ред.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ