Визначення місця інтенсивного й параметричного складників у семантичній структурі слова, виявлення їх семантичних різновидів. Обґрунтування особливостей взаємодії означених компонентів з іншими складниками семантики конотованих лексичних одиниць.
Аннотация к работе
До провідних принципів лінгвального аналізу належить антропоцентричний, зосереджений на характеристиці мовної картини світу крізь призму субєктивно-вербальної обєктивації універсуму. інтенсивний параметричний семантичний лексичний слово Найбільш чутливим щодо кількісних і якісних змін є лексико-семантичний рівень, одиниці якого зазнають неологізації, архаїзації, семантичної перебудови й стилістичної маркованості. Саме тому серед лексикологічних досліджень останніх років простежуємо підвищений інтерес до проблем розвитку лексичного складу мови, до механізмів удосконалення засобів лексичної номінації, вияву тенденцій розвитку семантичних структур окремих лексем і лексичного фонду загалом. Тому досить значним є науковий інтерес до семантичних структур, значеннєвих планів певних груп лексем, у складі яких активно досліджують конотативний (інтенсіональний (Г. А. Інтенсивний і параметричний компоненти в семантичних структурах конотованих лексичних одиниць ще не були обєктом спеціальних лінгвістичних досліджень.У першому розділі - “Теоретичні засади вивчення інтенсивного й параметричного компонентів у сучасній лінгвістичній парадигмі” - репрезентовано історію й сучасний стан вивчення значення слова та його семантичної структури; окреслено загальнотеоретичні положення про категорії інтенсивності й параметричності та обумовлено їхні семантичні особливості; визначено місце та роль інтенсивного й параметричного компонентів у семантичній структурі слова; змодельовано вісь координат як варіант штучної моделі реалізації семантичних модифікацій лексичного інваріанта під впливом інтенсивного й параметричного складників; обумовлено особливості взаємодії інтенсивного й параметричного компонентів з іншими складниками конотації. Окресливши основні концепції, наявні в лінгвістиці, під поняттям “значення” розуміємо відношення слова до предмета, відношення слова до поняття, відношення слова до інших одиниць у мовній системі. Лексичне значення членують спочатку на великі блоки - макрокомпоненти, які визначають основну специфіку семантики слова, і лише потім у складі макрокомпонентів виокремлюють компоненти й мікрокомпоненти - семи. Унаслідок аналізу значного корпусу фактичного матеріалу доходимо висновку: конотовані лексичні одиниці містять у структурі семантики інтенсивний і параметричний компоненти (або один із цих складників). Так, зазначені складники досить легко виокремити в значеннєвих планах таких лексем, як клепати, випікати, строчити, квецяти, плуганити, варганити, шпарити, шкварити, мертвопетлювати тощо (зі значенням “займатися літературною діяльністю”), наприклад: Кір “клепав” свіжого трилера (В.Комплексний аналіз конотативно маркованої лексики, яка в структурі лексичної семантики містить інтенсивний і (або) параметричний складники, здійснений на засадах структурного підходу до розуміння лексичного значення, яке тлумачимо як закріплену у свідомості людини співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, що формується під впливом трьох чинників: обєктивної реальності, яка є основою денотативного значення слова; історичних обставин і особливостей ментальності, етнокультурних стереотипів, які формують конотативне значення; відношення слова до інших слів, що впливають на контекстуальні значеннєві плани лексичних одиниць. Семантичні категорії інтенсивності й параметричності перебувають у тісному взаємозвязку, що структурується на основі бінарного протиставлення семантики кількості і якості: значення якості може бути усвідомлене лише в поєднанні з кількісними характеристиками, водночас кількість може бути оціненою з погляду її збільшення чи зменшення. За певних умов інтенсивний і параметричний компоненти стають інструментом утворення конотативної семантики, унаслідок чого денотативне ядерне значення конкретного слова перестає бути домінантним, а власне номінативна лексема трансформується в конотативно марковану, яка має своє специфічне звукове оформлення. Конотовані лексичні одиниці за особливостями моделювання інтенсивно-параметричної семантики розподілено на дві групи: 1) ті, у яких наявні зовнішні маркери інтенсивно-параметричного складника в семантичній структурі, 2) ті, що не мають формального вияву ознак наявності інтенсивно-параметричного компонента й належать до кореневих немотивованих лексем. Семантико-функціональний аналіз мовних структур художніх текстів дозволив виявити першорядну роль контексту у формуванні та реалізації конотативної семантики лексичних одиниць, бо саме в ньому відбувається актуалізація інтенсивного й параметричного складників, які здатні субєктивно акцентувати одне з узуальних обєктивних значень слова.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження.
Комплексний аналіз конотативно маркованої лексики, яка в структурі лексичної семантики містить інтенсивний і (або) параметричний складники, здійснений на засадах структурного підходу до розуміння лексичного значення, яке тлумачимо як закріплену у свідомості людини співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, що формується під впливом трьох чинників: обєктивної реальності, яка є основою денотативного значення слова; історичних обставин і особливостей ментальності, етнокультурних стереотипів, які формують конотативне значення; відношення слова до інших слів, що впливають на контекстуальні значеннєві плани лексичних одиниць.
Семантичні категорії інтенсивності й параметричності перебувають у тісному взаємозвязку, що структурується на основі бінарного протиставлення семантики кількості і якості: значення якості може бути усвідомлене лише в поєднанні з кількісними характеристиками, водночас кількість може бути оціненою з погляду її збільшення чи зменшення. Категорія інтенсивності реалізує кількісні показники семантики лексеми й указує на такі характеристики предмета, ознаки чи дії, як, наприклад, розмір, сила, темп, гучність тощо. Категорія параметричності реалізує якісні маркери лексичного значення слова й повязана переважно з оцінністю.
За певних умов інтенсивний і параметричний компоненти стають інструментом утворення конотативної семантики, унаслідок чого денотативне ядерне значення конкретного слова перестає бути домінантним, а власне номінативна лексема трансформується в конотативно марковану, яка має своє специфічне звукове оформлення. Таким чином інтенсивний і параметричний складники перебувають одночасно в складі денотативного й конотативного макрокомпонентів.
У семантичній структурі конотованої лексеми категорії інтенсивності й параметричності часто поєднані в одному компонентові значення, який номіновано інтенсивно-параметричним складником. Оскільки іноді категорії параметричності й інтенсивності можуть існувати окремо, то на теоретичному рівні в роботі розмежовано ці компоненти. Комунікативні потреби субєкта мовлення, мовний узус і дистрибутивне моделювання - головні чинники, які спроможні активізувати інтенсивно-параметричні семи, сформувати емотивний, оцінний, образний компоненти та змінити статус лексичної одиниці з номінативної на конотативно марковану.
Конотативна семантика номінативної одиниці формується внаслідок активізації значеннєво потужного інтенсивно-параметричного складника, на наявність якого в семантичній структурі слова вказують спеціальні мовні засоби. Конотовані лексичні одиниці за особливостями моделювання інтенсивно-параметричної семантики розподілено на дві групи: 1) ті, у яких наявні зовнішні маркери інтенсивно-параметричного складника в семантичній структурі, 2) ті, що не мають формального вияву ознак наявності інтенсивно-параметричного компонента й належать до кореневих немотивованих лексем.
У значеннєвому плані конотованих лексичних одиниць виокремлено такі семантичні різновиди інтенсивно-параметричного складника: квантитативність (для іменників), анормативність (для прикметників), динамічність (для дієслів).
Семантико-функціональний аналіз мовних структур художніх текстів дозволив виявити першорядну роль контексту у формуванні та реалізації конотативної семантики лексичних одиниць, бо саме в ньому відбувається актуалізація інтенсивного й параметричного складників, які здатні субєктивно акцентувати одне з узуальних обєктивних значень слова. Інтенсивний і параметричний компоненти в низці різноманітних дистрибутивних моделей можуть продукувати різні функціонально-семантичні типи конотованих лексичних одиниць, серед яких виділено три основні: метафоричний, жаргонно-сленговий, ідіоматичний.
Проведене дослідження не вичерпує всього комплексу проблем, повязаних із семантичним та функціональним аналізом інтенсивного й параметричного складників у структурі семантики конотованих лексичних одиниць. Поза увагою залишаються особливості індивідуально-авторського послуговування лексичними одиницями з домінантним інтенсивно-параметричним компонентом, які мають неабиякий вплив на відтворення психологічного стану персонажа, указують на його належність до певної національної та соціальної культур, характеризують його як особистість. Перспективу подальших досліджень убачаємо в лексикографічній систематизації конотованих лексем, які локалізують інтенсивний, параметричний, інтенсивно-параметричний складники значеннєвого плану.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ: 1. Рябко Т. Фонетичні засоби вираження емоційно-оцінної конотації / Т. Рябко // Ніжинська філологічна школа: минуле, сьогодення, майбутнє. Матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції (24 - 25 березня, 2004 р.) / [упоряд. : Кучерявець В. Г., Сидоренко В. Ю]. - Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2004. - С. 87 - 93.
2. Хомич Т. Л. Особливості семантики конотативно маркованих лексичних одиниць (на матеріалі української художньої прози ХХІ століття) / Т. Л. Хомич // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови : збірник наукових праць / [відпов. редактор М. Я. Плющ]. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - Випуск 4. - С. 446 - 451.
3. Хомич Т. Л. Іменування маскулінності та фемінності в концептосфері сучасної української мови / Т. Л. Хомич // Матеріали IV міжнародної українсько-канадської наукової конференції “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”. - Чернігів : Фундація “Україна-даіспора”. - 2008. - С. 595 - 601.
4. Хомич Т. Л. Маркована лексика в ідіолекті Марії Матіос / Т. Л. Хомич // Література та культура Полісся. - Випуск 43 : До 80-річчя від дня народження академіка Ф. С. Арвата / [відп. ред. і упорядник Г. В. Самойленко]. - Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя. - 2008. - С. 94 - 103.
5. Хомич Т. Л. Мовна особистість сьогодення. Яка вона? (На матеріалі сучасної української художньої прози) / Т. Л. Хомич // Матеріали ІІ міжвузівської науково-практичної конференції молодих науковців (7 квітня 2008 р.). - Чернігів : ЧДПУ імені Т. Г. Шевченка, 2008. - С. 107 - 110.
6. Хомич Т. Л. Оцінна лексика у романі “Собор” Олеся Гончара / Т. Л. Хомич // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства : збірник наукових статей / [за ред. М. І. Степаненка, В. А. Мелешко]. - Полтава : АСМІ, 2008. - С. 427 - 433.
7. Хомич Т. Л. Транспозиція нейтральних лексичних одиниць у конотативно марковані за допомогою ІПК / Т. Л. Хомич // Український вимір. Міжнародний зб. інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. У 3-х т. Т. ІІ. - Чернігів : ЧДПУ імені Т. Г. Шевченка, 2009. - С. 32 - 36.
8. Хомич Т. Л. Категорії інтенсивності й параметричності в обєкті наукових досліджень / Т. Л. Хомич // Наукові записки. Серія “Філологічні науки” (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / [за заг. ред проф. Г. В. Самойленка]. - Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2009. - Книга 2. - С. 51 - 54.
9. Хомич Т. Л. Інтенсивно-параметричний компонент як чинник транспозиції нейтральних лексичних одиниць / Т. Л. Хомич // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 48. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - С. 225 - 229.
10. Хомич Т. Л. Місце та роль інтенсивного і параметричного компонентів у семантичній структурі слова / Т. Л. Хомич // Актуальні проблеми словянської філології : міжвуз. зб. наук. ст. / [відп. ред. В. А. Зарва]. - Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2009. - Вип. ХХ : Лінгвістика і літературознавство. - С. 500 - 505.
11. Хомич Т. Л. Інтенсивний і параметричний компоненти - модифікатори семантики лексичних одиниць (на матеріалі повісті Василя Барки “Жовтий князь”) / Т. Л. Хомич // Українська література в загальноосвітній школі. - 2009. - № 3.- С. 43 - 47.
12. Хомич Т. Л. Формування семантики стійких словосполучень на основі інтенсивно-параметричного компонента / Т. Л. Хомич // Мовознавчі студії. Випуск 2 : Фразеологізм і слово у тексті і словнику (За матеріалами Всеукраїнської наукової конференції на пошану 75-річчя від дня народження професора Маряна Демського) / [упорядники: К. Іваночко, О. Кушлик, П. Мацьків, М. Стецик, М. Яким, Я. Яременко, Л. Баранська]. - Дрогобич : Посвіт, 2010. - С. 443 - 452.