Вплив глобалізації на розвиток світового ринку капіталів, сучасні вимоги і перспективи. Проблеми взаємодії міжнародних і національних регулюючих органів, порівняльний аналіз єврооблігацій і синдикованого фінансування. Значення іноземних інвестицій.
Аннотация к работе
Проблема інтенсифікації та структурної оптимізації потоків капіталу є вкрай важливою за умов формування відкритої економіки на транформаційному етапі розвитку країни. Вона повязана з вирішенням питань щодо забезпечення потрібної маси інвестицій до країни, а також формуванням такого економічного клімату, який би відповідав задачам проведення ринкової реформи у стислі строки. Сучасна зовнішньоекономічна політика країн, що реформують економіки постсоціалістичного типу направлена на ефективну інтеграцію у світовий ринок капіталу, на максимальне залучення іноземного капіталу з метою покриття дефіциту державного бюджету, рефінансування боргових зобовязань та здійснення внутрішніх інвестицій. В державах з розвинутими ринками капіталу зберігається дефіцит капіталу внаслідок вузкості внутрішнього ринку капіталу, високих темпів інфляції, недостатньої монетаризації економіки і в цьому звязку міжнародний кредитний ринок залишається основним джерелом зовнішнього фінансування для цих країн. Зокрема, недостатньо приділяється уваги значенню впливу глобалізації на інфраструктуру світового ринку капіталу, а також різним аспектам оптимізації потоків ринку капіталу в перехідних економіках.Зокрема досліджуються тенденції глобалізації світового ринку капіталу як фактору міжнародної міграції фінансових ресурсів, сучасна специфіка світових ринків капіталу, їх інфраструктура, субєктний склад, використовувані фінансові інструменти, а також особливості фінансування на світових ринках капіталу в контексті діючих форм міжнародного співробітництва. В роботі підкреслюється, що глобалізація світового ринку капіталу, транснаціоналізація комерційної діяльності та інтеграція макрогосподарських структур постали системовизначальними чинниками сучасного розвитку, які значною мірою змінюють характер виробництва, соціального життя. Причому йдеться про радикальні зміни в двох “іпостасях” міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин - як інструментарію, який опосередковує рух товарів, капіталів і послуг між країнами, регіонами, а також субєктами економічного життя - фірмами, банками, страхувальними установами та фізичними особами, а також як відносин, які мають виключно монетарну природу та “відриваються” від своєї матеріальної “першооснови”. Первинне розміщення може здійснюватись на кількох національних ринках капіталу. ринок фінансування інвестиція облігація У відповідності до поставленої мети автор вирішив наступні задачі: вивчив методи і форми регулювання РРК і закономірності його розвитку; на основі кількісних даних про вкладення в РРК дав оцінку основним показникам розвитку РРК у 80-90-х рр.; виявив особливості розвитку ринків капіталу і корпоративної позики в країнах Південно-Східної Азії і Латинської Америки; виявив причини, наслідки і шляхи подолання азіатської кризи 1997-1998р.; дав оцінку застосованості моделей розвитку РРК для українських корпоративних позичальників; виявив основні проблеми при реструктуризації боргів РРК; розглянув основні механізми, динаміку і мотивацію залучення капіталів українськими суверенними і корпоративними позичальниками за 1998-2000 роки; визначив основні проблеми, що виникають в українських корпоративних позичальників і намітив шляхи їхнього вирішення; розглянув приклад shell-корпорації як один з новітніх фінансових інструментів.В процесі ринкової трансформації Україна, як і інші держави, які знаходяться в аналогічних умовах розвитку та намагаються активізувати інвестиційну діяльність, відчуває збільшення значення контрольних функцій з боку міжнародних фінансових інститутів, максимальне розширення географії їхньої діяльності і спектра проведених операцій. Важливою детермінантою сучасного розвитку є якісне поширення обсягів та зростання значення фінансових інновацій і технологій, які спричиняються до модифікації інвестиційних процесів. Аналіз тенденцій розвитку міжнародних фінансових ринків протягом останніх десятиліть засвідчує значне поширення, порівняно до інших фінансових інструментів, синдикованих кредитів (позик), єврооблігацій, а також закордонних облігацій. Емпіричний аналіз свідчить про те, що в якості предмета інвестування виступають матеріальні активи, грошові кошти, кредити, які надаються закордонними співвласниками підприємства, а також додаткові акції, придбані прямим інвестором, реінвестовані доходи, устаткування, та інше.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Дослідження, яке було проведено в дисертації, дозволяє зробити наступні висновки: 1. В процесі ринкової трансформації Україна, як і інші держави, які знаходяться в аналогічних умовах розвитку та намагаються активізувати інвестиційну діяльність, відчуває збільшення значення контрольних функцій з боку міжнародних фінансових інститутів, максимальне розширення географії їхньої діяльності і спектра проведених операцій.
2. Важливою особливістю сучасного економічного розвитку є наявність паралельних процесів якісного поглиблення та поширення на різних рівнях (мікро-, мезо- та макроекономічному) міжнародної фінансової інтеграції.
3. Важливою детермінантою сучасного розвитку є якісне поширення обсягів та зростання значення фінансових інновацій і технологій, які спричиняються до модифікації інвестиційних процесів.
4. Аналіз тенденцій розвитку міжнародних фінансових ринків протягом останніх десятиліть засвідчує значне поширення, порівняно до інших фінансових інструментів, синдикованих кредитів (позик), єврооблігацій, а також закордонних облігацій. Для регулятивної практики України важливим методологічним висновком є те, що в сучасному світі значно збільшується питома вага державного сектору та міжнародних фінансових організацій. Це свідчить про необхідність вироблення єдиного програмно-цільового підходу до інвестиційної, а також промислової, технологічної політики держави.
5. Емпіричний аналіз свідчить про те, що в якості предмета інвестування виступають матеріальні активи, грошові кошти, кредити, які надаються закордонними співвласниками підприємства, а також додаткові акції, придбані прямим інвестором, реінвестовані доходи, устаткування, та інше.
6. Сфера глобальних фінансів розвиваються в бік поділу на великі регіональні валютні союзи. Відтак можна очікувати на зростання значення міжнародних регулюючих інститутів, глобальних регулюючих норм. Таким чином важливим завданням для України є активізація співробітництва з міжнародними валютно-фінансовими інститутами, але з урахуванням пріоритетів галузево-технологічного розвитку.
7. Проведене компаративне дослідження інвестиційних тенденцій в країнах з трансформаційною економікою показало, що важливими їх компонентами, як правило, поставали: реформи ринку цінних паперів та оптимізація структури й методів роботи інститутів, які займаються регулюванням їх обігу;
проведення приватизації за участю іноземних інвесторів, що дозволяє, водночас, залучити капітали інонаціонального походження та створити ефективне конкурентне середовище;
податкове стимулювання притоку інвестицій, з урахуванням галузевої специфіки та потреб товарного балансування ринків;
проведення реформи банківсько-фінансової сфери, що дозволяє створити функціонально важливі інститути та забезпечити сприятливу макроекономічну конюнктуру, зокрема за допомогою оптимальних рівнів та структури процентних ставок, кредитної політики.
8. Бурхливий промисловий розвиток ряду азійських, латиноамериканських країн на зламі століть пояснюється тим, що значна частина внутрішніх заощаджень спрямовувалася на інвестиції. У цьому звязку внутрішній борг у цих країнах постав значною загрозою макроекономічній стабільності. Тому іноземні інвестиції постали важливою умовою оптимізації політики платіжного балансу, фінансово-кредитної стратегії. Проаналізований досвід країн, які протягом останніх десятиліть здійснювали ринкову трансформацію, свідчить про те, що лібералізація господарського життя, інвестиційного режиму та механізму зовнішньоекономічної діяльності приводила до збільшення обсягів іноземного інвестування. Разом з тим, лібералізація в Україні повинна бути привязаною до пріоритетів політики у реальному секторі економіки.
9. Враховуючи поточне фінансове положення України, а також реальний технологічно-виробничий потенціал, крім задачі забезпечення загального сприятливого інвестиційного клімату, слід визначити обмежену кількість високотехнологічних галузей пріоритетного сприяння. Зокрема такими сферами виробництва можуть бути аерокосмічна галузь, ряд підгалузей точного машинобудування.
10.Сучасна парадигма світового розвитку в контексті новітніх тенденцій інтернаціоналізації виробництва та інформатизації міжнародного суспільно-господарського життя вимагає радикального посилення ролі держави при проведенні інвестиційної політики. Такий підхід має бути узгодженим із тим, що ліберальне ставлення до іноземного капіталу є важливим фактором збільшення його притоку. Розвязання конфлікту дирижистсько-ліберальних цілей полягає в чіткому визначенні поля вільноринкової діяльності комерційних агентів, зменшенні обсягів регламентаційно-бюрократичного втручання держави в справи бізнесу, а також у визначенні загальносуспільних пріоритетів розвитку. Останні мають відображати основні тенденції світового технологічного розвитку, конкретні уявлення державних органів щодо переліку тих галузей та виробництв, які доцільно модернізувати, територіальні пріоритети інвестиційної діяльності (наприклад, в рамках програми розвитку технопарків, зон інвестиційного сприяння тощо).
11. Хоча в Україні й представлено практично всі форми міжнародної інвестиційної взаємодії, все ще стоїть питання щодо необхідності подолання формалізму, декларативності та відсутності реалізму при впровадженні окремих проектів інвестиційного співробітництва, від чого найбільше страждають високотехнологічні та експортоорієнтовані галузі.
12. З метою стимулювання притоку інвестицій доцільним є дотримання єдиного програмно-цільового підходу, який би інтегрував зусилля центральних та місцевих органів влади, а також функціонально відповідав пріоритетам галузевого розвитку та сучасним тенденціям науково-технічного прогресу.
13. Про-інвестиційна макроекономічна політика має проводитися комплексно, на законодавчому, інституційному рівнях, монетарними засобами, при реалізації цілей промислової, науково-технічної стратегії.
14. Ключовою вимогою залучення іноземних інвестицій є оптимізація інвестиційного клімату всередині країни, створення сприятливих умов для заощадження коштів, спрямування їх не на поточне споживання (інколи просто виживання як фізичних, так і юридичних осіб), а на розвиток виробництва.
Список литературы
У наукових фахових виданнях: Мікаелян С.Г. Державне моделювання напрямків міграції капіталів в країнах Латинської Америки та Південно-Східної Азії // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - Вип.65. - С. 118-121. - 0,2 д.а.
Мікаелян С. Міжнародний рух капіталу та проблеми регулювання валютних потоків в Україні // Зб.наук.пр. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000. - Вип.25. - С.70-73. - 0,25 д.а.
Мікаелян С.Г. Оцінка діючої моделі руху капіталів у національній економіці України // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип.99. - С. 48-53. - 0,3 д.а.
Мікаелян С.Г. Прогалини у валютному регулюванні та шляхи відтоку валюти за кордон // Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. - К.: КНЕУ, 2001. - Вип.7. - С. 94-99. - 0,3 д.а.
Мікаелян С.Г. Шляхи поліпшення іноземної інвестиційної діяльності в Україні // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. - К.: КНУ ім.Тараса Шевченка, 2001. - Вип.50. - С.57-59. - 0,25 д.а.