Інтелектуальний потенціал як стратегічна складова інноваційної діяльності організації. Планування аудиту, оцінки нематеріальних активів. Розгляд концепції стратегічного управління. Критерії вибору одного з альтернативних напрямів інноваційного розвитку.
Аннотация к работе
Нільсон [15], О.Тоффлер [13], Т.Сакайя [14], П.Сендж [11], Д.Форд [15]), які досліджували сутність нематеріальних активів, частку інтелектуального капіталу у ринковій вартості компанії, корпоративну стратегію, спрямовану на управління людським потенціалом, способи забезпечення розвитку «навчаючої організації», проблеми теорії і практики організації творчої діяльності на підприємстві та управління інтелектуальними ресурсами. Тобто, єдиного загального визначення інтелектуального потенціалу сьогодні не існує, однак найбільш ємним, що відповідає обраному напрямку дослідження є розгляд сутності інтелектуального потенціалу як можливості системи інтелектуальних ресурсів (як елементів інтелектуального капіталу) формувати такі управлінські компетенції, які на основі вибраних бізнес-процесів забезпечують досягнення визначених стратегій підприємства [1]. До інфраструктурних активів Е.Брукінг відносить технології, методи і процеси, які дозволяють організації здійснювати їхню діяльність (корпоративна культура, методи оцінки ризику, управління персоналом, організаційна структура, бази даних, мережеві системи звязку). В змісті такої цільової програми окреслюються пріоритетні напрямки щодо планування аудиту інтелектуального потенціалу з виділенням цілей та етапів його проведення, оцінки нематеріальних активів, управління інтелектуальним потенціалом, його розвитку та примноження. Збереження інтелектуальних ресурсів передбачає формування певної системи захисту, яка включає методи охорони: людського капіталу (контракти, мотивація, опціони, внутрішньокорпоративна культура, відповідні умови праці, охорона емоційно-психологічного стану персоналу); інтелектуальної власності (патентування, грифи секретності, система безпеки); ринкового капіталу (поліпшення системи маркетингу, сервісу та роботи з клієнтами, брендинг, паблік рілейшнз, ярмарки, виставки, довготривалі відносини із посередниками); інфраструктурного капіталу (формування інноваційної корпоративної культури, ефективної системи управління персоналом, гнучкої організаційної структури); інформаційного капіталу (запобігання витоку інформації, інформаційна конфіденційність використання ІП, формування бази знань, покращення системи навчання, створення передумов для розповсюдження інформації і досвіду в організації).