Участь нематеріальних активів у формуванні інтелектуального капіталу підприємства. Напрямки економічного аналізу нематеріальних активів, їх використання оператором зв’язку. Вплив інформатизації та інтелектуалізації виробництва на його ефективність.
Аннотация к работе
Так, залишається недостатньо дослідженою низка теоретичних і практичних питань щодо формування інтелектуального потенціалу, сутності інтелектуального капіталу, ефективності використання нематеріальних активів як головного фактору інноваційного виробництва, побудови і реалізації його інноваційної моделі розвитку. Все це визначило потребу в узагальнені, подальшому дослідженні теоретичних аспектів формування, ефективності використання інтелектуального потенціалу як основи нарощування інтелектуального капіталу, і практичному застосуванні розроблених підходів і принципів у процесі побудови і реалізації інноваційної моделі розвитку оператора звязку. Системне дослідження процесу формування й використання інтелектуального потенціалу оператора звязку, його впливу на реорганізацію виробничої діяльності в напрямку інноваційного розвитку сьогодні здобуває все більшого значення для реформування української економіки, що зумовлює необхідність теоретичного й методичного пророблення проблеми й визначає актуальність теми дисертації. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних основних завдань: - на підставі аналізу теоретичних принципів формування інтелектуального потенціалу і його трансформації в інтелектуальний капітал, визначити сутність, структуру останнього, розробити підходи до збереження вартості інтелектуального капіталу і визначення вартості його визначального елемента - людського капіталу, позначити модель кругообігу інтелектуального капіталу; У роботі використано сучасні теорії ринкової економіки і прийоми, методи наукового дослідження: аналітичний, логічний (аналіз процесу формування інтелектуального потенціалу і трансформації в інтелектуальний капітал); економіко-статистичний (аналіз нематеріальних активів і перспектив розвитку інфокомунікацій); метод узагальнення (систематизація, статистичне групування вихідних даних); системного аналізу, техніко-економічний, економіко-математичний (розробка підходу до оцінки вартості людського капіталу, методів економічного аналізу нематеріальних активів, математичних моделей прогнозування, принципів підходу до оцінки виробничого потенціалу фірми; визначення понять “інтелектуальний капітал”, “нематеріальні активи” і системи показників виміру інтелектуального капіталу).В роботі доведено, що ІК - це виробничо-соціальний комплекс таких елементів, як: ЛК, інфокомунікаційний капітал (ІФК), управлінський капітал (УК), інтелектуальна власність (ІВ), клієнтський капітал (КЛК), що забезпечує на новому, більш досконалому професійному і технічному рівнях виробництво продуктів і послуг, здатних конкурувати на відповідному ринку (знань, ідей, товарів, послуг). Стюарта і методики, розробленої фахівцями ВАТ “Укртелеком”, що дозволяє відслідковувати динаміку розвитку ЛК залежно від обсягів відповідних інвестицій і свідомо керувати ним, регулюючи вікові і професійні складові: , де j - кількість блоків (j = 1, .., 4); nj - кількість працівників j-го блоку; Gj = (wj/w)·?j - відносний рівень витрат на професійний ріст працівника j-го блоку (wj, w - середній вік відповідно працівника j-го блоку і працівника компанії; ?j - частка витрат на підвищення кваліфікації фахівців j-го блоку); ?HJ - різниця між професійним рейтингом фахівців j-го блоку й мінімальним рейтингом у компанії, за який прийняті показники середньої й мінімальної зарплати. Тому для підвищення рівня впровадження обєктів права ІВ у виробництво, його конкурентноздатності запропоновано здійснювати державну підтримку їхньої комерціалізації в країни і за рубежем, створювати на підприємствах ефективну систему управління ІВ як ключовим активом, що дозволить вирішувати організаційно-методичні, науково-технічні питання планування, впровадження й використання її обєктів. У ході дослідження уточнено поняття “НМА” як головного фактору інноваційного виробництва: НМА - це один з видів необоротних активів, якісних, інноваційних ресурсів, що забезпечують можливості відновлення і підвищення рівня ефективності ІК виробництва і його продукції. У розділі 2 “Розробка методів економічного аналізу нематеріальних активів як форми обліку інтелектуального потенціалу оператора звязку” визначено напрямки економічного аналізу НМА, проведено аналіз і прогноз їх стану і використання у ВАТ “Укртелеком”, виявлено закономірності розвитку.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що дає можливість сформулювати наступні принципові положення, висновки і рекомендації щодо методичних і практичних положень з використання ІП у формуванні та реалізації інноваційної моделі розвитку оператора звязку: 1. На підставі аналізу теоретичних принципів формування ІП і його трансформації в ІК доповнено поняття “ІК” з позицій виробничо-соціальної категорії, визначено його головний зміст - ЛК. Виходячи з цього, запропоновано підхід до збереження вартості ІК і підхід до оцінки вартості ЛК, що дозволяє свідомо керувати ним, регулюючи вікові і професійні складові. Вивчено вплив інфокомунікацій, як інструмента посилення інтелектуальних зд