Дослідження парадигми економіки знань та фактори її впливу на розвиток національних економік в умовах трансформації глобального конкурентного середовища. Проблеми інноваційного розвитку економіки України, готовність її переходу до економіки знань.
Аннотация к работе
Розвиваючись на основі постіндустріалізму і маючи певну логічну послідовність, вони формують живу тканину сучасної термінології, у центрі якої концепція економіки знань (рис. Махлуп вперше використав термін «економіка знань» у 1962 році у книзі «Виробництво та розповсюдження знань в США», де він звернувся до «знання» в широкому економічному сенсі, зазначивши, що розміщення ресурсів в сферах освіти та науково-дослідницької діяльності є важливою економічною складовою, а економіка освіти та економіка науково-дослідницька являють собою найбільш динамічні нові напрямки спеціалізації економіки [6]. У контексті еволюції джерел конкурентоспроможного розвитку слушною є думка Джозефа Стігліца стосовно того, що знання та інформація репродукуються сьогодні так же легко як автомобілі та сталь вироблялися сотні років тому, а такі як Білл Гейтс, знаючи як продукувати знання та інформацію, ефективніше ніж інші пожинають плоди і стають магнатами аналогічно тим, хто знав, як виробляти автомобілі і сталь сто років тому [9]. За умов, коли знання стали ключовим чинником економічного зростання й прогресу, економісти мають досліджувати нові шляхи для більшої їхньої інкорпорації в інноваційні теорії, моделі та практики. Експерти ЄС також стверджують, що забезпечення усталеної динаміки і конкурентоспроможності європейської економіки, уможливлюється лише за умов, коли протягом наступних років ключовим пріоритетом її розвитку стане так званий трикутник знань, тобто створення, передавання й використання знань через дослідження, освіту, професійне навчання та інновації [1].Беззаперечною у теоретичному і практичному ракурсах є вагомість та пріоритетна роль економіки знань у трансформаційних процесах ХХІ століття, коли новаторські технологічні та організаційні ідеї стали основною рушійною силою економічного прогресу. Перехід від сировинно-виробничої економіки індустріального типу до постіндустріальної інформаційної економіки знань потребує імплементації її цінностей в національні стратегії економічного розвитку. У структурованій відповідно до сучасних пріоритетів економіки знань Програмі розвитку Світового банку «Знання для розвитку» стосовно країн, що розвиваються, підкреслювалось їхнє катастрофічне відставання від світового науково-технологічного прогресу без очевидних перспектив наздоганяючого розвитку [11]. Формування дієвої інноваційної системи та реалізація кластерного підходу, що забезпечують ефективні засоби та інструменти стимулювання ефективного розвитку, концентрацію фінансових ресурсів є актуальним для вітчизняної економіки, яка має значний потенціал модернізації традиційних та розвитку новітніх технологій. У контексті проблеми національної конкурентоспроможності в глобальних умовах розвитку Україна потребує, з одного боку, узагальнення та використання адекватного досвіду стосовно реалізації його сучасної кластерної політики, а з другого - проведення системної інноваційної політики з визначенням на державному рівні цілей, мотивацій та пріоритетів кластеризації економіки.
Вывод
Беззаперечною у теоретичному і практичному ракурсах є вагомість та пріоритетна роль економіки знань у трансформаційних процесах ХХІ століття, коли новаторські технологічні та організаційні ідеї стали основною рушійною силою економічного прогресу. Сьогодні найбільш затребуваним товаром на глобальному ринку стає інтелектуальна власність, особливо у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
Перехід від сировинно-виробничої економіки індустріального типу до постіндустріальної інформаційної економіки знань потребує імплементації її цінностей в національні стратегії економічного розвитку. Попри досить лояльні, певним чином гармонізовані міжнародні рейтингові оцінки, вже досить давно фіксується величезний розрив між розвиненими та іншими країнами в освоєнні результатів техно- та інформглобалізації. У структурованій відповідно до сучасних пріоритетів економіки знань Програмі розвитку Світового банку «Знання для розвитку» стосовно країн, що розвиваються, підкреслювалось їхнє катастрофічне відставання від світового науково-технологічного прогресу без очевидних перспектив наздоганяючого розвитку [11].
Формування дієвої інноваційної системи та реалізація кластерного підходу, що забезпечують ефективні засоби та інструменти стимулювання ефективного розвитку, концентрацію фінансових ресурсів є актуальним для вітчизняної економіки, яка має значний потенціал модернізації традиційних та розвитку новітніх технологій. У контексті проблеми національної конкурентоспроможності в глобальних умовах розвитку Україна потребує, з одного боку, узагальнення та використання адекватного досвіду стосовно реалізації його сучасної кластерної політики, а з другого - проведення системної інноваційної політики з визначенням на державному рівні цілей, мотивацій та пріоритетів кластеризації економіки.
Посилання
1. Інновації в Україні: Європейський досвід та рекомендації для України. - Том 3. Інновації в Україні: пропозиції до політичних заходів Остаточний варіант (проект від 19.10.2011). - К.: Фенікс, 2011. - 76 с.
2. Питер Ф. Друкер. Менеджмент. Вызовы ХХІ века: Пер. с англ. - М.: изд-во Манн, Иванов и Фербер, 2012. - 256 с.
3. Drucker, Peter. The Age of Discontinuity: Guidelines to Our Changing Society. New York: Harper & Row, 1969. - Pp. 394.
4. Global Education Digest 2011. Comparing Education Statistics across the World // UNESCO Institute for Statistics. - Montreal, 2011. - 312 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: global_education_digest_2011_en.pdf
5. Global Innovation Index 2009/10/ - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: .
6. Machlup, Fritz. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. Princeton: Princeton University Press, 1962. - Pp. 460.
7. Organization for Economic Cooperation and Development. The Knowledge-Based Economy. OECD/GD (96)102. Paris 1996.
8. Schumpeter, Joseph A. The Process of Creative Destruction. From Capitalism, Socialism and Democracy. New York: Harper, 1975. (Original publication 1942).
9. Stiglitz, Joseph. Knowledge for Development: Economic Science, Economic Policy, and Economic Advice. World Bank Conference on Development Economics, Washington, D.C., April 20-21, 1998.
10. The Global Competitiveness Report 2012-2013 // World Economic Forum, 2013. - 545 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 11. The World Bank. WDR [World Bank Development Report]. Knowledge for Development. World Bank and Oxford University Press, 1998. - Pp. 181.
12. Tuyen, Thanh Nguyen. Knowledge Economy and Sustainable Economic Development: A Critical Review. Walter de Gruyter GMBH & Co. KG, Berlin/ New York, 2010. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: . de/data/ebooks/extracts/9783598251818.pdf
13. WBI. [The World Bank Institute Development Studies]. Building Knowledge Economies. Advanced Strategies for Development. Washington, DC: The International Bank for Reconstruction and Development, 2007 - p. 4.