Зміст, основні характеристики і роль інтелектуального підприємництва у процесі формування економіки знань. Обґрунтування практичних рекомендацій щодо підготовки підприємців-інтелектуалів і їх місця в задоволенні найбільш розвинутих потреб населення.
Аннотация к работе
Розуміння ролі знання і уміння виробляти нове знання, здатність застосовувати його для блага людства зараз стає одним з найбільш актуальних завдань для дослідження сучасною суспільствознавчою наукою, насамперед економічною теорією. Однак існує необхідність в уточненні визначень таких понять як «знання», «інформація», «інтелектуальний капітал», «економіка знань», розкриття змісту категорії «інтелектуальне підприємництво». Забезпечення успішного позиціювання сучасної держави у світі, що глобалізується, потреба в переході до навчання фахівців у режимі безперервної освіти стають необхідними відповідями на викликни економіки, заснованої на знаннях. Перспективні підходи, котрі могли б при подальшій розробці дати нові плідні імпульси для осмислення нової ролі знання, і можуть бути виділені при дослідженні сфери інтелектуального підприємництва, чому й присвячена дисертаційна робота. Основою дисертаційного дослідження послужили загальні методологічні принципи пізнання: діалектичний - при розкритті протиріч формування економіки знань і розвитку науки; аналізу і синтезу - для обґрунтування змісту інтелектуального підприємництва і зростання ролі постнекласичної науки; системний і конкретно-історичний підходи - при виявленні трансформації розуміння підприємництва і його ролі у розвитку суспільства; функціонально-структурний - для визначення внутрішньої структури діяльності інтелектуальних підприємців; порівняльний аналіз - при виявленні головних ознак і властивостей традиційного та інтелектуального підприємництва та його продуктів.У першому розділі «Економіка знань як актуальна основа сучасного розвитку суспільства» досліджується роль знання в структурі людської діяльності, аналізується зміст економіки знань і обґрунтовується необхідність переходу до неї в Україні, а також розкривається методологічне значення постнекласичного знання як теоретичної основи досліджень сучасної економіки. При формуванні економіки знань особливо актуальною стає проблема управління знаннями, що повязано зі зміною головного предмета праці: ним у зростаючій мірі виступає сама людина, її свідомість. Сполучення й різні конфігурації ознак знання як інтелектуального продукту визначають зміст сучасного суспільного виробництва, де спостерігається поступове витіснення традиційних індустріальних засобів виробництва новими, що продукують прогресивні знання як основне джерело суспільного багатства. Практичні аспекти формування економіки і суспільства знань оцінюються за новим показником, розробленим ООН, - індексом К-суспільства (Knowledge sociaty), тобто суспільства, що засновано на знаннях. Країни, що накопичили своє багатство в індустріальний вік, тобто опиралися на знання «як робити», ще не відповідають новим критеріям суспільного розвитку, де почали панувати знання «як співіснувати».Аналіз нової ролі знання дозволив виявити тенденцію стрімкого зростання значення знання та інтелекту у сучасному суспільному розвитку. Зараз для реалізації імперативу виживання людства недостатньо функціональних знань, життєдіяльність людини потребує знання загальних закономірностей, нового визначення фундаментальних смислів існування. Саме внутрішня інтелектуальна миследіяльність стає не просто бажаною, а вкрай необхідною для тієї людини, яка хоче стати підприємцем у сучасному складному й багатовимірному світі, де інформація передається в реальному часі, а глобальні тенденції вже стали «безумовним авторитетом», який підкорює собі всіх і вся. Тому подальший розвиток економічної теорії потребує якнайскорішого переходу на принципи постнекласчної науки, більш широкого використання набутків інших наук про людину, суспільство й природу при всебічному дослідженні соціально-економічних процесів і явищ. Новим особливим видом підприємництва стає інтелектуальне підприємництво, що прямо повязане з підвищення ролі знань й інтелекту в суспільному виробництві й виражає нову закономірність соціально-економічного розвитку суспільства.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Становлення економіки знань - це реальність початку ХХІ століття. Однак не у всіх країнах усвідомили цю реальність і приймаються адекватні заходи для її реалізації.
Аналіз нової ролі знання дозволив виявити тенденцію стрімкого зростання значення знання та інтелекту у сучасному суспільному розвитку. Зараз для реалізації імперативу виживання людства недостатньо функціональних знань, життєдіяльність людини потребує знання загальних закономірностей, нового визначення фундаментальних смислів існування. Це привело до того, що на перший план у сучасному підприємництві виходить розвинений інтелект, здатний до творчої миследіяльності. Саме внутрішня інтелектуальна миследіяльність стає не просто бажаною, а вкрай необхідною для тієї людини, яка хоче стати підприємцем у сучасному складному й багатовимірному світі, де інформація передається в реальному часі, а глобальні тенденції вже стали «безумовним авторитетом», який підкорює собі всіх і вся. Саме визначення підприємництва як інноваційної діяльності вже говорить про те, що інтелектуальна складова тут винна бути і є головною засадою розвитку. Саме новизна як продукт творчості інтелектуального мислення завжди виділяла підприємницьку діяльність серед інших видів виробничої діяльності.
Інтелектуальне підприємництво не має за головну мету кількісне задоволення первинних потреб; його місія набагато ширша: якісне оновлення як оточуючого світу, так і самої людини. Сучасне економічне знання повинне стати гуманістично орієнтованим і соціально відповідальним, тому що тільки в такій іпостасі воно може стати тим підґрунтям, що дозволить вирішувати актуальні господарські проблеми як на рівні окремої людини й фірми, так і на рівні всього суспільства. Чисто економічний підхід до дослідження сучасних суспільних явищ може дати тільки однобічне знання, чого зараз уже зовсім недостатньо для реалізації імперативу виживання людства. Тому подальший розвиток економічної теорії потребує якнайскорішого переходу на принципи постнекласчної науки, більш широкого використання набутків інших наук про людину, суспільство й природу при всебічному дослідженні соціально-економічних процесів і явищ.
Основою сучасного розвитку стають знання й інновації, а тому значно зростає суспільна роль підприємництва як рушія порушень спокою, рівноваги, прагнення до нового. Сьогодні більш глибоко розуміється природа самого підприємництва. Найважливішим аспектом, поза яким стає неможливо нове розуміння підприємництва в умовах формування економіки знань, є необхідність цілісного розгляду двох компонентів підприємницької діяльності: предметно-матеріального та ідеально-творчого (духовного). Другий компонент починає відігравати визначальну роль у розвитку феномена підприємництва, котрий зараз розглядається як процес особистісного або системного самовідновлення й самоорганізації підприємця через втілення в життя ідей для створення нових або розвитку діючих підприємств різних сфер діяльності.
Новим особливим видом підприємництва стає інтелектуальне підприємництво, що прямо повязане з підвищення ролі знань й інтелекту в суспільному виробництві й виражає нову закономірність соціально-економічного розвитку суспільства. Особливу роль у звязку із цим грає відносно новий фактор виробництва - підприємницькі здібності, які засновані на використанні знань й інформації, котрі відкривають широкі можливості зміни виробництва товарів і послуг, що користуються попитом. Це ж, у свою чергу, повязане з тим, що для задоволення нових потреб необхідно знову й знову напружувати інтелект, щоб винайти нові способи їх задоволення. Більше того, підприємець-інтелектуал створює нові потреби, нові ніші на ринку і у цій ролі стає «двигуном» сучасного розвитку.
Проблема підготовки підприємців-інтелектуалів стає найбільш значимою у сфері економічної освіти. Тому вкрай потрібно цілеспрямовано формувати широке світобачення майбутніх підприємців. З цією метою вважаємо за доцільне значно розширити вивчення тих навчальних дисциплін, котрі могли б сприяти більш цілісному пізнанню сучасної реальності студентами і аспірантами економічних університетів і факультетів. Необхідно увести до державних стандартів підготовки економістів-магістрів обовязкові навчальні курси «Філософія господарства», «Господарська етика», Духовна антропологія», «Філософія сучасного природознавства», а для аспірантів-гуманітаріїв - кандидатський іспит з предмету «Історія і філософія науки».
Список литературы
Задорожный Г.В., Хомин О.В. Управление знаниями как специфика начала ХХІ века // Социальная экономика, 2003, №4. - С. 64-70 (дисертанту належить обгрунтування актуалізації теоретичного дослідження проблеми управління знаннями як необхідного елемента організаційної структури сучасної фірми).
Хомин О.В. Внутрифирменное управление знаниями как основание инновационного развития // Социальная экономика, 2004, №1-2. - С. 177-183.
Задорожный Г., Хомин О.В. Социально-экономическое учение М.И. Туган-Барановского как предтеча социальной экономики // Социальная экономика, 2004, №3. - С. 51-56 (дисертанту належить обгрунтування ідеї про те, що ще в наукових працях М.І. Туган-Барановського було закладено засади щодо принципів постнекласичної науки, яка зараз розгортається у сфері суспільствознавства).
Хомин О.В. О социальной направленности современного экономического знания // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 89-1. - Донецьк, Дон НТУ, 2005. - С. 107-112.
Хомин О.В. Экономика знаний и интеллектуальное предпринимательство в условиях устойчивого экономического развития // Социальная экономика, 2005, №1-2. - С. 95-107.
Хомин О.В. Интеллектуальный капитал как интерспецифический ресурс интеллектуального предпринимательства // Социальная экономика, 2005, №3-4. - С. 107-115.
Хомин О.В. Про зміст економіки знань // Социальная экономика, 2006, №3-4. - С. 21-30.