Поняття та право інтелектуальної власності і діяльності. Об’єкти оцінки прав інтелектуальної власності. Принципи управління власністю, класифікація об’єктів та суб’єктів права ІВ. Нормативно-правова база та методологія оцінки інтелектуальної власності.
Найголовнішими показниками цивілізованості суспільства все більшою мірою стають його культура, науково-технологічний рівень виробництва, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес в цілому, і, врешті-решт, добробут суспільства, який значною мірою залежить від рівня ефективності інноваційної та творчої діяльності в ньому. Інтелектуальний капітал дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання та міжнародного обміну, радикальних структурних зрушень, стає головним у визначенні ринкової вартості високотехнологічних компаній і формуванні високого рівня конкурентоспроможності. Останніми десятиріччями спостерігається чітка тенденція переносу акцентів з питань правової охорони інтелектуальної власності на економічні, а останнім часом - на питання інституціоналізації інтелектуальної власності. Для України необхідність регуляторної політики в сфері інтелектуальної власності є вельми актуальною, оскільки, з одного боку, країна проголосила інноваційний шлях розвитку економіки, підґрунтям якого є інтелектуальна власність, а з іншого - висунення завдань до вступу до СОТ та ЄС, неминуче приведе до загострення конкуренції на ринку інтелектуальних товарів і послуг. До наукових досліджень, присвячених спеціально розробці загальних проблем інтелектуальної власності, відносяться праці вітчизняних вчених Г.З економіко-правових позицій методики оцінки вартості майнових прав інтелектуальної власності розробляються відповідно до обєктів під конкретного замовника, оскільки потреба у такій оцінці виникає, як правило, у звязку з відчуженням виключних прав або не виключних прав. Виняткові авторські і подібні їм права (право на винахід, промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію і т.ін.) виникнули як реакція права на масове застосування товарно-грошових відносин у духовній сфері, що дозволяє ставити знак рівності між виключним правом і правом власності, і розділ VI Закону України «Про власність» так і називається «Право інтелектуальної власності». Проте інтелектуальна власність має свою істотну специфіку, що полягає в нематеріальній природі обєктів права інтелектуальної власності, творчому характері праці по їх створенню, тобто це інститут власності на нематеріальні блага його субєктів. І тут не зовсім придатна класична тріада правомочностей власника, що здійснює звичайні майнові права, оскільки, відчужуючи, наприклад, обєкт, своєї інтелектуальної власності, його творець не позбавляється тим самим усяких прав на нього, а набувач не одержує можливості за своїм розсудом змінювати цей обєкт і узагалі вважати його винятково своїм. Тім більше, що у власність інших осіб переходять, як правило, не обєкти права інтелектуальної власності, а матеріальні носії науково-технічних ідей і художніх образів (конкретні картини, видання, технічна документація).Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. За роки незалежності в Україні розбудовано Державну систему правової охорони інтелектуальної власності. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство освіти і науки України делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований Міністерству освіти і науки України і є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати і підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію обєктів авторського права: творів літератури і мистецтва, компютерних програм, баз даних тощо. Державний департамент інтелектуальної власності проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на обєкти інтелектуальної власності. До сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права, Державне підприємство "Інтелзахист".Приватизація обєктів науково-технічної сфери передбачає, що до вартості приватизованого майна мають долучатись обєкти інтелектуальної власності, а також інші нематеріальні активи, які використовуються в економічній діяльності і приносять прибуток. Якщо взяти до уваги, що вартість основних фондів у промисловості України становить близько 350 млрд, грн., то при зазначених частках нематеріальних активів загальна вартість обєктів інтелектуальної власності може перебувати у межах 115-175 млрд. грн. Без розвязання проблеми вартісної оцінки прав на обєкти інтелектуальної власності виявилася неможливою реалізація багатьох прийнятих в умовах економічної реформи законів, указів Президента і постанов Уряду, що стосуються використання обєктів інтелектуальної власності у підприємницькій діяльності. · надійність: оцінка має бути достовірною, такою, щоб інші оцінювачі могли відтворити одержані результати, використовуючи аналогічні підходи до оцінки; Документами права власності
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы