Підхід до розкриття економічного змісту інтелектуальних послуг, їх капіталоутворюючої, інноваційної ролі та напрямків й організаційних форм її реалізації в умовах інноваційного розвитку національної економіки. Удосконалення державного регулювання.
По-друге, зазнає радикальні структурні зміни: у загальному обсязі послуг зростає питома вага послуг інтелектуальних, що динамічно розвиваються, в чому знаходить свій прояв провідна роль знань і інформації у забезпеченні економічного зростання інноваційного типу. Окремі види інтелектуальних послуг досліджуються в роботах В. Проте зміст інтелектуальних послуг як економічної категорії, їх види, особливості праці в даній сфері, специфіка організаційних форм, тенденції і суперечності їх інституціоналізації і розвитку в умовах трансформаційної економіки України не стали ще предметом комплексного економіко-теоретичного дослідження. Системно-структурний підхід дав змогу розробити теоретичні підстави виокремлення головних видів інтелектуальних послуг, класифікації міжорганізаційних мереж, зясування особливостей трудової діяльності з надання інтелектуальних послуг, систематизації чинників, що перешкоджають їх розвитку в умовах трансформаційної економіки. Особисто здобувачем виявлено і обґрунтовано наступні положення наукової новизни: уперше: 1. розроблено класифікацію видів міжорганізаційних мереж інтелектуальних послуг відповідно до критерію рівня взаємодії учасників:-галузеві, структура яких представлена виробниками одного або різних видів інтелектуальних послуг (внутрішньопослугові і міжпослугові мережі), спрямовані на підвищення їх цінностей і конкурентоспроможності;Розділ 1 "Методологічні засади дослідження інтелектуальних послуг як фактора інноваційного розвитку" висвітлює теоретико-методологічні питання дослідження економічного змісту інтелектуальних послуг, їх ролі як чинника інноваційного розвитку, класифікації та характеристики загальних та специфічних ознак їх головних видів. У дисертації доведено, що інтелектуальними є послуги, які відповідають наступним критеріям: 1) капіталоутворення - це послуги, що виступають джерелами накопичення людського та інтелектуального капіталу індивідуума, фірми, суспільства; 2) ресурсозабезпечення - надання інтелектуальних послуг спрямовано на забезпечення їх споживачів найважливішими ресурсами інноваційного економічного розвитку - знаннями і інформацією; 3) ретрансляція - в економіці інновацій інтелектуальні послуги є спеціальним каналом передачі споживачу професійних знань і інформації. Інтелектуальні послуги - це професійні, персоніфіковані, індивідуалізовані чисті послуги, ресурсну основу і зміст яких складають спеціальні (професійні) знання і інформація, а результатом виступають вигоди споживача (індивідуума, фірм, суспільства) від їх засвоєння і використання в особистих, організаційних, підприємницьких, економічних, соціальних, духовних та ін. цілях. У дисертації розкриваються основні напрями реалізації інноваціюючої ролі інтелектуальних послуг: створення, упровадження і розповсюдження інтелектуальних продуктів - новацій, що становлять зміст інноваційних інтелектуальних послуг; забезпечення інтелектуальними ресурсами інноваційної діяльності господарюючих субєктів на всіх стадіях інноваційного процесу; діяльність продуцентів інтелектуальних послуг як незалежних учасників інноваційних мереж господарюючих субєктів; сприяння підвищенню інновативності і інноваційної активності підприємств; забезпечення взаємозвязку наукової, інноваційної і виробничої сфер національної економіки; комерціалізація наукових продуктів, сприяння їх трансформації в інновації; розповсюдження передових прийомів і методів інноваційної діяльності, зокрема, досягнень розвинених країн в даній сфері. Реалізація субєктного і організаційно-структурного підходів до дослідження організаційних особливостей інтелектуальних послуг дозволила виявити основні типи організацій, що надають різні види інтелектуальних послуг, проаналізувати їх загальні риси і особливості; обґрунтувати загальні умови ефективної організації інтелектуальних послуг, що забезпечують реалізацію їх капіталоутворюючої і інноваціюючої ролі: розвиток культури інтелектуальної організації, управління знаннями, створення внутрішньоорганізаційних і міжорганізаційних мереж.Дисертація містить теоретичні узагальнення і нові концептуальні підходи до розвязання актуального наукового завдання щодо розкриття економічного змісту інтелектуальних послуг, підвищення реалізації їх потенціалу в інноваційному розвитку національної економіки. У теоретичному та прикладному аспекті проведене дослідження дозволило розробити рекомендації, спрямовані на оптимізацію використання інтелектуальних послуг як фактора інноваційного економічного розвитку в трансформаційній економіці. Інтелектуальні послуги за економічним змістом-це певні професійні дії фахівців різних галузей знання, основними ресурсами здійснення яких виступають загальні і спеціальні знання і інформація, а результатом - накопичення і розвиток людського капіталу домогосподарств, фірм, суспільства, що становить основу інноваційного розвитку національної економіки. На їх основі: а) розкрито зміст інтелектуальних послуг - капіталоутворюючі, ресурсозабезпечуючі послуги, що ретранслюють професійні знання
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
