Типологічна спорідненість поетики творів В. Шевчука з поетикою "химерного" роману. Вплив положень екзистенціалізму на проблематику прози письменника. Комплексний літературознавчий аналіз прозового доробку В. Шевчука. Основні риси новаторства його прози.
Внутрішні ознаки прози Валерія Шевчука - письменника високого художнього рангу, яка є важливим внеском у розвиток сучасної української літератури, дають підставу на філософський інтелектуальний її вимір. Новаторство В.Шевчука, коли його розглядати в аспекті жанру, найповніше виявилось в історичних творах, близьких до так званого ,,химерного” роману, зумовило звернення до умовних форм, використання мотивів з українського фольклору й міфології та можливостей ,,понятійного”, символізуючого мислення. Одним із джерел новаторства В.Шевчука можна вважати західну філософію екзистенціалізму, в якій розглядалися питання, що бентежили й українських творців, - збереження індивідуальності у масовому суспільстві, подолання ,,екзистенційного вакууму”, уміння віднаходити втрачені смисли існування. Екзистенціальна проблематика прози письменника зумовила поглиблений психологізм його творів, насичення текстів філософсько-інтелектуальними медитаціями тощо. Досліджувати творчість В.Шевчука у такому аспекті необхідно й тому, що від кінця 60-х упродовж 70-х років, коли творча інтелігенція поставлена була у ситуацію ,,реставрації” реакції, цей письменник перебував в офіційній неласці, його майже не друкували.У першому розділі -,, Особливості ,,химерної” прози (Вплив елементів ,,химерного” роману на поетику творів Валерія Шевчука)” розглядається історична проза В.Шевчука в контексті розвитку українського лірико-химерного роману. Елементи ,,химерності” наявні у творах Р.Федоріва, В.Земляка, В.Міняйла, Є.Гуцала, В.Дрозда, Ю.Щербака, П.Загребельного, а також у повістях та романах В.Шевчука. Користуючись класифікацією А.Кравченка , який виділяє чотири основні типи умовності у філософському романі (концептуальну, характерологічну, ситуаційну, оповідну), ми проаналізували індивідуальні художньо-стильові прийоми ,,нежиттєподібності” у творах В.Шевчука . Заради уникнення надмірної ускладненості філософського плану відбувається у творах В.Шевчука процес осюжетнення філософських категорій через конкретні людські долі та вчинки, що М.Ільницький визначає як ,,поєднання сюжету ідеї з сюжетом дії”. Езопівську інтерпретацію двопланової оповіді пропонують дослідники М.Павлишин і А.Берегуляк , на думку яких твори В.Шевчука, зокрема ,,Три листки за вікном” і ,,Дім на горі”, можна прочитати як політично невинні чи лояльні або як езопівську алегорію диктатури в Совєтській імперії.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
