Стан і перспективи розвитку захисту рослин від хвороб, бур’янів. Ґрунтові і кліматичні умови зони вирощування гречки. Агротехнічні методи боротьби зі шкідливими організмами культури. Біологічні, імунологічні методи. Заходи безпеки при проведенні захисту.
Аннотация к работе
Нині, коли у сільськогосподарському виробництві за рентабельністю перше місце посідає ріпак, ми практично забули про гречку. Але ще зовсім недавно, у 80-х роках, гречана крупа була дефіцитом. І щоб отримати високий рівень врожайності, крім знання секретів агротехніки, потрібен ще й захист від шкідників. Для захисту гречки від шкідників і хвороб, узагальнюючи досягнення науки з вирощування гречки та практику передових гречкосійних господарств України, можна рекомендувати комплекс уже давно ефективно застосовуваних агротехнічних заходів.Компенсувати обмеження застосування хімічних препаратів у системах інтегрованого захисту можна завдяки посиленню біологічного чинника в широкому розумінні цього слова . Орієнтація на культури, продукція яких має попит, спричинила часте, а то й беззмінне їх вирощування на окремих полях. Особливо це проявилося в економічно слабких кооперативних і фермерських господарствах, які не в змозі якісно обробити землю, вчасно і на належному рівні виконати технологічні заходи з вирощування сільськогосподарських культур і збирання врожаю. Але не можна не зважати на те, що широке використання пестицидів призвело до цілої низки негативних наслідків - забруднення атмосфери та водоймищ, нагромадження хімічних речовин у ґрунті та продуктах харчування, появи стійких форм у популяціях шкідливих організмів, скорочення популяцій корисних комах тощо. Це є результатом підвищення вимог з боку служб із питань охорони навколишнього середовища, зростання цін на нові високоефективні препарати, запровадження систем біологічного землеробства, які передбачають зменшення, а на деяких культурах - повне виключення обробок пестицидами, особливо в технологіях виробництва продукції для дієтичного й дитячого харчування.Останній агрохімічний стан грунтів проводився в 2011 році. Клімат відноситься до другого агрокліматичного району, який характеризується як дуже теплий та посушливий і знаходиться в зоні Південного Степу України. Клімат відзначається нерівномірністю і недостатнім випаданням опадів на протязі року, високою температурою і сухістю повітря, потужними східними вітрами в найбільш критичні періоди розвитку рослин. До негативних явищ слід також віднести нерівномірний розподіл опадів по місяцях року, низьку відносну вологість повітря впродовж вегетаційного періоду, високий рівень випаровування вологи ґрунтом. Навесні переважають південно-західні вітри, з опадами у вигляді дощів; влітку східні вітри приносять зливові дощі.У період вегетації гречка повільно росте і розвивається при температурі нижче 13-15°С і пригнічується при температурі вище 25°С, особливо в фазі цвітіння. Краще гречка розвивається при температурі близько 20°С. Особливо негативно позначається на гречці сумісна дія повітряної і ґрунтової посухи, коли температура підвищується до 30°С, а вологість повітря зменшується до 40%. Не слід вирощувати гречку на ґрунтах надміру удобрених гноєм, на яких спостерігається "жирування" рослин - надмірний розвиток зеленої маси і зменшення генеративної здатності. На Поліссі гречку рекомендується висівати після удобреної картоплі, люпину, озимини, льону-довгунця, багаторічних трав; у Лісостепу - після цукрових буряків, кукурудзи, удобреної озимої пшениці, гороху; у Степу - після озимої пшениці, кукурудзи, гороху, баштанних культур.Назва шкідника (українська і латинська) Кількість поколінь на рік Зимуюча фаза і місце зимівлі Шкодочинна фаза Органи, що пошкоджуються, тип пошкодження Період шкодочинності (декади місяця) ЕПШ Шестикрапкова цикадка (Macrosteles laevis) 2 - 3 Зимують яйця, відкладені в тканину піхви листка Шкодять дорослі особини Висмоктують сік із листя кінець квітня - початок червня 50 - 150 особин/м2 Попелиця звичайна злакова (Schizaphis graminum) 10 - 12 Зимують яйця на рослинних рештках Дорослі особини Висмоктують сік з листя і стебла Під час всієї вегетації 20 екз/м2 Ковалик смугастий (Agriotes liпeatus L.) Розвиваються 3 - 5 років Заляльковуються y грунті на глибині 10-14 см Жуки Їдять корені На протязі всього свого життя 5 - 8 личинок на 1 м2 Жужелиця хлібна мала (Zabrus tenebrioides) 2-3 земляних колисочках на глибині від 20-50см Личинки і жуки Личинки живляться сходами другій половині травня - на початку червня 3 - 5 жуків на 1 м2Морфологічна будова рослини Стебло - високе (до 200-250 см) прямим, розгалуженим у верхній частині, міцним, опушеним стеблом. Листки - листки верхні чергові, темно-зелені, одноперисті, нижні - подвійноперистороздільні з лінійно-ланцетними частками, супротивні, знизу опушені. Поширена по всій Україні, засмічує всі культури, переважно просапні, а також сади, виноградники, росте біля жител, вздовж доріг, лісосмуг тощо. Стебло - пряме, голе, висотою 60-120 см, має підземні стебла, Листки - лінійно-ланцетні, язичок плівчастий, вушок немає. Листки - чергові, голі Суцвіття - язичкові, зібрані в кошики Корінь - в перший рік проникає в грунт на глибину до 2 м., на третій - на 4 м.У гречки, висіяної після гороху, люпину або багаторічних бобових трав, вміст білка в зерн