Дослідження теоретико-методологічних основ формування інтегрованих навчальних курсів в системі неперервної освіти. Визначення соціального і практичного значення самовдосконалення творчої особистості та її самоактуалізації в професійній діяльності.
Аннотация к работе
Розглянуто теоретико-методологічні основи системи неперервної освіти - інтегровані навчальні курси як цілісний процес особистісного і професійного становлення фахівця, що забезпечують умови подальшого розвитку творчої особистості, рівень розвитку якої позначається на всіх етапах активності особистості, зберігаючи її творчу суть - пошуково-перетворюючу спрямованість Considered are the theoretical and methodological grounds for integrative educational courses as a holistic process of training specialists, both personally and professionally, which provides the conditions necessary for further development of their creative personalities effecting all the stages of activity of the person, that retains his /her creative essence - the tendency to search and transform. Дослідження теоретико-методологічних основ формування інтегрованих навчальних курсів (ІНК) в системі неперервної освіти визначається соціально і практично значущою проблемою самовдосконалення творчої особистості та її самоактуалізацією в професійній діяльності. Особливо актуальною ця проблема є для випускників вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ), оскільки їх професійна діяльність охоплює не тільки взаємодію людини і техніки, діалектичний звязок між попередніми і новітніми науково-практичними досягненнями, але й динамічне інформаційне поле, з яким доводиться працювати представникам інженерних професій. Взаємодія двох основних тенденцій розвитку сучасної науки (інтеграції та диференціації наукових галузей, дисциплін, проблемних царин) вимагає від фахівців ВТНЗ формування та розвитку інтелектуальної сфери, основу якої складають інтелектуальні уміння, що реалізують і забезпечують подальший саморозвиток і самоосвіту особистості, необхідні для професійної діяльності в умовах швидких перетворень техногенного світу.Виходячи з того, що основним пріоритетом політики нашої держави в сфері освіти визначена європейська інтеграція, а метою реформування національної системи вищої освіти є досягнення принципово нового рівня якості підготовки фахівців на нових методологічних засадах, постає проблема формування теоретичного (аналітичного) стилю мислення, яке ґрунтується на фундаментальних теоретико-методологічних принципах теорії наукового пізнання, концептуальних положеннях щодо розвитку і всебічного формування особистості, а також особистісно-орієнтованого та ситуативно-рольового підходу до підготовки фахівців, тобто стати професійним субєктом(“автономним” професіоналом), спроможним не тільки адаптуватися, але й впливати на зміни.. Виходячи з того, що, дотепер, не існує чітко визначеної цілісної системи тих методологічних знань, які повинні бути сформовані у студентів в період їх підготовки до певної професійної діяльності, система теоретичних наукових знань, що складає основу ІНК, як сукупність взаємозвязаних фактів, повязуючим елементом яких є ідея, принцип або гіпотеза, дозволяє глибше та достовірніше сформувати та розкрити сутність професійних понять, що відображають істотні ознаки обєкту, пристрою, операції і служать основою спеціальних умінь і навичок, характерних для окремої професії або групи професій. Це в свою чергу, вимагає перегляду змісту і технологій навчання, а саме: · програми навчальних дисциплін повинні враховувати поглиблене вивчення найбільш практично важливих вузлових проблем та ідей, відрізнятися найбільшим рівнем узагальненості, який буде сприяти розвитку пошуково-перетворюючого стилю мислення (основний курс, розвиваючий і просунутий); Основною гіпотезою представленого дослідження є те, що система підготовки творчої особистості в системі неперервної освіти буде ефективною, якщо при її проектуванні і практичній реалізації будуть враховані наступні вихідні положення: > Головною метою формування креативної особистості в системі неперервної освіти є забезпечення відповідного рівня креативності сучасного випускника вищої школи потребам особистості і професійній діяльності, що динамічно змінюється; підготовка фахівця-професіонала з високим рівнем загальної культури, розвинутими здібностями до комунікації, емпатії та інтуїції, стрижневою характеристикою якого є креативна спрямованість особистості. Таким чином креативність є ціннісно-особистісною утворюючою категорією, яка, будучи невідємною стороною людської духовності і умовою творчого саморозвитку особистості, є істотним резервом її самоактуалізації, що виражається не стільки різноманітністю наявних у особистості знань (як соціально закріплених стереотипів, виражених в принципах і законах), скільки сприйнятливістю до нових ідей і схильністю руйнувати або змінювати встановлені стереотипи з метою створення нового, отримання нетривіальних, несподіваних і незвичайних рішень життєвих і професійних проблем.Використання новітніх освітніх технологій навчання, при проектуванні нових технологій навчання, здійснити відхід від дисциплінарно-орієнтованої системи освіти і вийти на проектно-творчу, яка характеризується, насамперед, особистісно-діяльнісним підходом до навчання, коли на перше місце в осві
План
Основний зміст дослідження
Вывод
1. Основним концептуальним підходом до формування ІНК має стати концепція особистісно-розвивального навчання, яке представляє собою системоутворюючу, саморозвиваючу структуру, складовими якої є концепції комунікативно-діяльнісного та компетентісно-системного навчання, теорія вирішення творчих задач.
2. Використання новітніх освітніх технологій навчання, при проектуванні нових технологій навчання, здійснити відхід від дисциплінарно-орієнтованої системи освіти і вийти на проектно-творчу, яка характеризується, насамперед, особистісно-діяльнісним підходом до навчання, коли на перше місце в освітньому процесі виходять сама діяльність (створення образу світу і пізнання його в контексті створення) і особистість (як персональна відповідальність за свої творення).
3. В новій концепції освіти знання, уміння та навички розглядаються вже не як цілі освіти, а як засіб розвитку особистості, що навчається.
Список литературы
1. А. Вербицкий. Активные методы обучения в высшей школе: контекстный подход. - М. : Высш. шк. 1991, - 207 с.
2. В. Давыдов. Проблемы развивающего обучения. - М. : Педагогика 1988, - 240 с.
3. В. Леднев. Непрерывное образование: структура и содержание. - М. : Высш. шк., 1990, - 224 с.
4. Ф. Янушкевич. Технология обучения в системе высшего образования. - М. : Высш. шк., 1986, - 136 с.
5. Морозов Диагностика креативности в педагогической деятельности. Монография. - М. : ИГУМО, 2001, - 253 с.
6. Сучасні системи вищої освіти порівняння для України. - К. : Вид-во Дім “Км akademia”, 1997, - 197 с.