Проведення філософської рефлексії проблем інтеграції-дезінтеграції як одного з суперечливих феноменів сучасного суспільного розвитку. Безперервно-перервне мережування, розгортання процесів усуспільнення, відтворення середовища "живого спілкування".
Аннотация к работе
Незважаючи на перехід до нової стадії розвитку суспільства достеменно усвідомлюється, що масштабна інтеграція людства за умов старої індустріальної та нової т.з. постіндустріальної системи не приводить до духовного єднання людини-людей-людства, а почуття єднання на рівні спільноти/суспільства замінюється формальною демонстрацією належності до певної групи, штучним симулюванням відносин "живого спілкування". Це свідчить про наявність очевидної лакуни в дослідженні та рефлексії "інтеграції-дезінтеграції" в процесах суспільного творення (виробництва) та відтворення. Спенсер) закладено принципові засади наукового розуміння основ процесів соціальної, економічної та політичної інтеграції, проте ані неомарксизм, ані позитивістські методи дослідження, ані економічна теорія та соціологія не змогли науково бездоганно обґрунтувати перехід від принципів та моделей суспільства ХІХ століття до адекватних за змістом та формою моделей в умовах ХХІ століття. Особливо гостро це відчувається в Україні, в умовах трансформацій українського суспільства, яке знаходиться в стані перманентної кризи та політичної дезінтеграції, коли постійно створюються нові та руйнуються - трансформуються - традиційні ціннісні, духовні орієнтири та компоненти, суспільні традиції, звичаї, родинні стосунки, соціальні практики інтеграції в суспільство та поставання людини взагалі; коли мас-медійний простір, мас-медійна культура, масова свідомість, масовість, публічність, глобально пропаґандовані версії "віртуальної містики", декларативно позиціонуються не тільки суспільними інтегруючими феноменами сьогодення, але й якісно новим підґрунтям нових форм комунікації, встановлення взаємовідносин та взаємозвязків, більш того: процесів соціалізації та суспільного відтворення взагалі. Мета і завдання дослідження полягають у пошуку подальших шляхів розвязання проблем здійснення інтеграційно-дезінтеграційних процесів з метою забезпечення цілісного, всебічного та гармонійного розвитку соціально-економічних систем та розширеного суспільного відтворення взагалі зі всебічним врахуванням та залученням вирішальних спромог методології перетворених форм."Теоретико-методологічні засади дослідження проблем інтеграції-дезінтеграції у філософській традиції" присвячений виявленню та розгляду існуючих теорій та підходів, історичному та логічному розвитку понять та категорій, що теоретично відтворюють процеси інтеграції як обєднання, дезінтеграції як розєднання та диференціації як розділення в якості історико-логічних феноменів сьогодення та суспільного розвитку взагалі. "Інтеграційно-дезінтеграційні процеси як суспільний феномен: проблеми та шляхи їх дослідження" наголошується, що в сучасній науковій літературі переважає дослідження здебільше інтеграційних процесів, з якими людство (людина, люди) повязує основні надії та сподівання. Спроба ж їх дослідження перетворюється у розробку, більш того: своєрідне колекціонування "ознак-критеріїв", за якими знаходяться та відокремлюються одна від одної інтеграція та дезінтеграція. Відтак, на переконання автора, такі поняття як "інтеграція" та "дезінтеграція" не можуть знаходитися у зовнішньому, суто формально-логічному протиставленні, байдужому співіснуванні: в реальності та дійсності вони перебувають у суперечності, що дозволяє адекватно відобразити, осягнути розумом внутрішню сутність, процес, тенденції розвитку у його (розвитку) вельми істотному аспекті. Саме абсолютизація позитивістських аналітичних методів, вкрай однобічний аналіз, надання синтезу суто другорядної ролі та його фактична заміна безперервним нарощуванням понятійного ряду: "тотожність", "ідентичність", "інтеграція", "агрегація", "масовість" тощо, - є основною причиною того, що сучасні організаційні форми в соціально-економічних системах не відповідають змісту діяльності людини, зумовлюють негативні практичні наслідки процесів інтеграції-дезінтеграції, незважаючи на напрямок та порядок перебігу цього процесу.Зокрема робляться такі висновки: Існуючі теорії соціальної, політичної та економічної інтеграції здебільше абсолютизують значення процесів інтеграції з точки зору забезпечення стабільності, сталості, структурування взаємозвязків та соціально-економічного простору взагалі, надають диференціації значення суто підготовчого та службового етапу, а дезінтеграційні процеси розглядають виключно в негативному сенсі та контексті, як окремі випадки та диспропорції інтеграційних процесів або ж як їх супутні тенденції. На наше переконання, лише матеріалістична діалектика дає змогу проникнути в сутність соціально-економічних взаємозвязків, розкрити переплетіння динамічних та статистичних закономірностей, які в дійсності утворюють нерозривну органічну єдність, як єдність в багатоманітному з характеристиками цілісності - всебічності - істинності, що забезпечує універсальність, гармонійність та адекватність взаємодії на відповідному рівні щільності, наси