Методи управління комунікаціями проекту та його учасниками, основні способи удосконалення та підвищення ефективності. Етапи планування та впровадження інтеграційного механізму у вигляді програмного засобу формалізації документування процесів проекту.
Аннотация к работе
Аналіз теоретичних положень та практики реалізації комунікацій в проектах дозволив виявити недосконалість механізму комунікації, завданням якого є забезпечення обміну інформацією в проектах. Необхідність розробки теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо інтеграції обумовлених закономірностей та чинників в механізмі комунікації в проектах для забезпечення її результативності й ефективності зумовила вибір теми дослідження, її актуальність та значення для практики реалізації проектів. Внесок автора полягає в розробці моделі інформаційної взаємодії учасників проекту, виявленні закономірностей динаміки інформаційного та емоційного стану учасників проекту протягом його життєвого циклу, розробці підходу до оцінки якості документу проекту як засобу комунікації. В дослідженні використано методи наукового аналізу та синтезу (для виявлення проблемних аспектів управління комунікаціями, механізму комунікації в проектах; при моделюванні інтеграційного механізму комунікації в проектах), процесний підхід (при розробці моделей проекту, комунікації в проекті); комплексний підхід (при розробці моделі комунікації в проектах), методи якісного аналізу, прийоми систематизації, структурування, угруповання (при визначенні впливу чинників проектного середовища на комунікації; у виявленні взаємного впливу чинників комунікації в проектах; в удосконаленні класифікації документації проекту; при визначенні показників якості документів проекту), метод нормування праці (при розробці підходу до оцінки ефективності процесу декодування в комунікаціях проекту), методи математичного моделювання (при формалізації оціночних критеріїв показників якості документа проекту), метод системних тріад дефініцій (при уточненні понять "механізм комунікації в проектах", "інфотип учасника проекту", "якість документа проекту"), методи кваліметрії (при моделюванні оцінки якості документа проекту). Наукова новизна найбільш суттєвих результатів дослідження полягає в наступному: вперше: - розроблено структурну та комплексну моделі комунікації в проектах, які інтегрують сукупність закономірностей і чинників комунікації в проектах, що дозволило виявити причинно-наслідковий звязок між процесами комунікації та методами й інструментарієм їх реалізації, визначити взаємний вплив чинників комунікації в проектах;Причиною цього є відсутність адаптованих до умов проектного середовища методів та практичного інструментарію визначення планових показників результативних параметрів комунікації в проектах та відповідних способів їх виміру й оцінки, урахування психологічних та інших чинників комунікації в проектах, які реалізуються за допомогою механізму комунікації в проектах. В роботі механізм комунікації в проектах розглядається як сукупність методів та інструментарію для реалізації процесів комунікації в проектах, які забезпечують керовану передачу інформації між його учасниками. Подання комунікації в проектах у вигляді структурної моделі дозволило виявити причинно-наслідковий звязок методів та інструментарію в механізмі комунікації в проектах із закономірностями й чинниками релевантних процесів комунікації з урахуванням впливу проектного середовища (рис.1). Крім того, в механізмі не враховано вплив чинників проектного середовища на процеси комунікації і їх чинники, показники комунікації, не визначено можливі звязки між чинниками взаємоповязаних процесів комунікації проекту, відсутній підхід та інструментарій для оцінки показників комунікації в проекті. Це дозволило поєднати їх поняттям "інфотип учасника проекту" - сукупність параметрів в структурі особистості учасника проекту, якісний склад яких формує його програму комунікаційних (інформаційно-емоційних) очікувань в проекті.У дисертації вирішено актуальне наукове завдання теоретичного обґрунтування удосконалення механізму комунікації в проектах. Його вирішення дозволило розробити теоретичні підходи, моделі, прикладні інструменти щодо забезпечення результативної та ефективної комунікації в проектах. Розуміння механізму комунікації як сукупності методів та інструментарію для реалізації процесів комунікації в проектах, які забезпечують керовану передачу інформації між його учасниками, дозволяє виявити, що саме його ефективна дія створює передумови належного виконання функцій управління комунікаціями проекту та актуалізує необхідність його удосконалення. Можливість удосконалення механізму комунікації в проектах забезпечується залученням до його складу методів і інструментарію, які враховують закономірності й чинники комунікації в проектах. Відповідно до цього уточнено показники комунікації в проектах, якими є результативність, емоційний результат, ефективність, визначено вимоги до них в проектах.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У дисертації вирішено актуальне наукове завдання теоретичного обґрунтування удосконалення механізму комунікації в проектах. Його вирішення дозволило розробити теоретичні підходи, моделі, прикладні інструменти щодо забезпечення результативної та ефективної комунікації в проектах.
Узагальнення одержаних в ході проведеного дослідження результатів, досягнута мета та вирішені задачі дозволяють зробити наступні основні висновки.
1. Розуміння механізму комунікації як сукупності методів та інструментарію для реалізації процесів комунікації в проектах, які забезпечують керовану передачу інформації між його учасниками, дозволяє виявити, що саме його ефективна дія створює передумови належного виконання функцій управління комунікаціями проекту та актуалізує необхідність його удосконалення.
2. Можливість удосконалення механізму комунікації в проектах забезпечується залученням до його складу методів і інструментарію, які враховують закономірності й чинники комунікації в проектах. Для визначення закономірного звязку складових механізму з релевантними процесами й чинниками вперше розроблено структурну модель комунікації в проектах. Це дозволило обґрунтувати необхідність впровадження комплексного дослідження комунікації в проектах за необхідними та достатніми аспектами: психологічним, документознавчим, теорії інформації, теорії несилової (інформаційної) взаємодії.
3. На основі попереднього уточнення закономірностей і чинників комунікації з урахуванням виявленого характеру впливу на них чинників проектного середовища вперше розроблено комплексну модель комунікації в проектах, яка інтегрує їх сукупність у взаємозвязку. Відповідно до цього уточнено показники комунікації в проектах, якими є результативність, емоційний результат, ефективність, визначено вимоги до них в проектах.
4. Більш детальний аналіз звязків чинників в механізмі комунікації в проектах передбачає виявлення їх взаємного впливу. Доведено, що комунікацію в проектах доцільно розглядати як інформаційну взаємодію між його учасниками. Виявлено, що її закономірності враховуються в процесі документування за рахунок реалізації в його межах додаткового етапу оцінки та забезпечення якості документа проекту.
5. До первісного складу механізму комунікації в проектах запропоновано залучити методи й інструментарій, які забезпечують врахування закономірностей і чинників комунікації в проектах у їх взаємозвязку. Це дозволило одержати інтеграційний механізм комунікації в проектах, спрямований на реалізацію результативної та ефективної комунікації в проектах.
6. Розробці практичного інструментарію механізму комунікації в проектах передує розробка підходу до виміру та оцінки параметру ефективності комунікації в проектах. Наведений підхід до його оцінки базується на вимірюванні ефективності процесу комунікації кількістю часу, витраченого на досягнення його результату за одним документом. При цьому витрати часу для певного реципієнта запропоновано нормувати залежно від кількості незнайомих йому термінів в документі проекту та його сенсорних особливостей (швидкості читання).
7. Основу розробки практичного інструментарію механізму комунікації в проектах складають показники якості документа проекту. Для обґрунтування їх сукупності уточнено споживацькі властивості документа проекту. З урахуванням психологічних норм представлення інформації та чинників проектного середовища визначено показники якості документа проекту та їх оціночні критерії.
8. Результати аналізу практичного застосування інструментарію удосконаленого механізму комунікації під час реалізації проектів (у вигляді методик документування в проектах, оцінки якості документа проекту, компютерної програми формалізації документування процесів проекту) підтвердили їх дієвість у забезпеченні результативної та ефективної комунікації в проектах.
Список литературы
1. Медведєва О.М. Качество документа в системе информационного обеспечения проектного менеджмента // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць / Під ред. В.А. Рач. - Луганськ: СНУ, 2000. №2. - С. 65-69.
2. Медведєва О.М. Концепції документа в середовищі управління проектами // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць / Під ред. В.А. Рач. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2003. - №1. - С. 46-52.
3. Медведєва О.М. Документування як проект // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць / Під ред. В.А. Рач. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2003. - №2. - С. 49-54.
4. Медведєва О.М. Поняття ефективності документа в управлінні процесами // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць / Під ред. В.А. Рач. - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2004. - №1. - С. 80-87.
5. Медведєва О.М. Психологічна концепція документа в управлінні проектами // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць / Під ред. В.А. Рач. - 2004. - № 3(11). - С. 93-100.
6. Медведєва О.М. Формування якості документації проекту: тезаурусний підхід // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць / Під ред. В.А. Рач. - 2004. - № 4(12). - С. 50-60.
7. Медведєва О.М. Моделювання якості проектної документації // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць / Під ред. В.А. Рач. - 2005. - № 1(13). - С. 74-84.
8. Медведєва О.М. Модель комунікації в проекті в аспекті теорії несилової взаємодії // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць / Під ред. В.А. Рач. - 2005. - № 2(14). - С. 105-110.
9. Рач В.А., Медведєва О.М. Методологічне та інструментальне забезпечення документування проекту // Управління проектами та розвиток виробництва: Збірник наукових праць / Під ред. В.А. Рач. - 2005. - № 4(16). - С. 22-32.