Міжнародна економічна інтеграція як вищий рівень розвитку економічних відносин. Передумови та наслідки інтеграційних процесів. Особливості інтеграції України в сучасну міжнародну економічну систему. Напрями реалізації інтеграційних пріоритетів України.
Аннотация к работе
Поглиблення інтернаціоналізації та глобалізації господарського життя, розширення всебічних міжнародних економічних звязків є домінуючою тенденцією сучасного етапу розвитку світового господарства. Ще жодній країні не вдалося створити ефективну й збалансовану економіку, ізолювавшись від світового економічного простору. Після проголошення незалежності одним із пріоритетних завдань для України стала її інтеграція у світову економіку, яка зумовлюється тим, що модернізація економіки, залучення масштабних іноземних інвестицій, новітніх технологій можливі лише за умови формування в країні стійкої, відкритої до зовнішнього світу господарської системи, органічного включення її в систему глобального поділу праці, що і обумовило актуальність зазначеної теми. Визначити необхідність та внутрішньоекономічні фактори інтеграції України в сучасну міжнародну економічну систему;Тобто міжнародна інтеграція є набагато ширшим поняттям, котре містить в собі міжнародну економічну інтеграцію разом з міжнародною політичною інтеграцією, міжнародною культурною інтеграцією (асиміляцією) тощо.[11,с. Міжнародна економічна інтеграція означає: Співробітництво між національними господарствами різних країн з частковою або повною їхньою уніфікацією; Створення міжнародних організацій, що покривають майже усі сфери людського життя (з одного боку, міжнародні організації є наслідком розвитку інтеграційних процесів, а, з іншого боку, їхнє функціонування безпосередньо впливає на інтеграційні процеси); Передує інтеграції, тобто є найпершою формою міжнародної економічної інтеграції, зона преференційної (пільгової) торгівлі. Спільний ринок є ще вищою формою інтеграційного розвитку в порівнянні із зоною вільної торгівлі та митним союзом, тобто містить усі ліберальні позиції попередніх форм, і являє собою обєднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили, у якому діє спільна внутрішня і зовнішня торговельна політика.Згідно з його теорією митного союзу внаслідок укладення між країнами угоди про митний союз, яка усуває тарифи у взаємній торгівлі між ними, в економіці виникають два типи ефектів: статичні ефекти - економічні наслідки, які виявляються негайно після утворення митного союзу як його безпосередній результат; У результаті взаємного усунення мит можуть виникнути два види взаємно-протилежних статичних ефектів: а) ефект створення торгівлі - переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на ефективніше зовнішнє джерело (імпорт), яка стала можливою внаслідок усунення імпортних мит у рамках митного союзу; 3 іншого боку, добробут країн-учасниць може погіршитись, якщо ефект відхилення торгівлі за своїми вартісними розмірами буде меншим за ефект створення торгівлі. Як правило, здебільшого внаслідок створення митного союзу відзначаються обидва ефекти, але ефект створення торгівлі більший за ефект відхилення торгівлі, отже, інтеграція у цілому веде до підвищення добробуту країн-учасниць. Внаслідок зменшення сукупного попиту на імпорт з країн, що не входять у союз, можуть поліпшитись умови торгівлі групи країн, які у нього входять.Україна, як і інші суверенні держави, що утворились після розпаду СРСР, виявилась недостатньо включеною в міжнародний поділ праці, а це не відповідає її національним інтересам. Про це свідчить, зокрема, той факт, що частка експорту в загальному обсязі виробництва України ще до проголошення суверенітету не перевищувала 4-5%, тоді як середньосвітовий показник дорівнює 17%. Суть цих умов зводиться до створення в Україні такої соціально-економічної та політичної системи, яка була б адекватною з міжнародними інтеграційними системами. Така система досягається за допомогою становлення в Україні адекватних міжнародним інтеграційним угрупованням політико-правових, економічних, соціально-культурних та інфраструктурних відносин.[8,с. Серед визначальних внутрішніх чинників, що формують концептуальні засади сучасної зовнішньоекономічної стратегії України, основними є необхідність забезпечення економічної та соціальної рівноваги в суспільстві, фінансової стабілізації, підтримання динамічного зростання як у загальнонаціональному, так і в регіональному вимірах, поглиблення ринкових реформ, створення ефективної інституціональної системи в контексті захисту прав власності й інтересів субєктів підприємництва, детінізації та декриміналізації економіки.Згідно з нею “внутрішнім колом” Європи вважалися країни ЄС, а далі, за принципом зростання “відстані від Брюсселя”, розташовувалися країни ЄАВТ і, нарешті, колишні радянські республіки, зокрема й України. Згідно з урядовими програмами розвитку економіки України, в результаті значної диверсифікації міжнародної торгівлі близько 65 - 70 % її обсягу до 2010 р. буде припадати на країни “далекого зарубіжжя”[15]. У відносинах між Україною та країнами ЄС спостерігаються наступні тенденції, які можна простежити на рис. На рисунку можна побачити, що до 2000 року у експорті т
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти розвитку міжнародної інтеграції
1.1 Міжнародна економічна інтеграція як вищий рівень розвитку МЕВ
1.2 Передумови та наслідки інтеграційних процесів
Розділ 2. Особливості інтеграції України в сучасну міжнародну економічну систему
2.1 Обєктивна необхідність та внутрішньоекономічні фактори інтеграції України в сучасну міжнародну економічну систему
2.2 Аналіз економічної взаємодії України з країнами ЄС
Розділ 3. Напрями реалізації інтеграційних пріоритетів України
3.1 Шляхи подальшого співробітництва між Україною та ЄС