Узагальнення теоретико-методологічних підходів до аналізу економічних наслідків розширення міжнародних економічних угруповань у світовій економіці. Дослідження особливостей процесу структурної конвергенції національних економік країн, що інтегруються.
Аннотация к работе
З другого боку, інші країни - економічні партнери ЄС, передусім країни-сусіди, зокрема, Україна, повинні знайти ефективні шляхи та механізми структурної адаптації до розширення ЄС з метою максимізації позитивних економічних ефектів розширення та мінімізації негативних наслідків. Це має особливе значення для економік тих країн - сусідів, які прагнуть подальшої інтеграції до Єдиного внутрішнього ринку ЄС, маючи за мету у стратегічній перспективі вступ до Союзу. З цього погляду досвід структурних зрушень в економіках саме нових країн - членів ЄС, насамперед центральноєвропейських, внаслідок поглиблення європейської інтеграції відіграє велику роль і в ефективному структурному пристосуванні української економіки до умов розширеного Союзу, оскільки Україна має з ними великий перелік спільних особливостей господарського розвитку за останні десятиліття. Недостатня кількість таких робіт, передусім у звязку з незначним терміном часу після розширення ЄС, їх фрагментарний характер аналізу лише окремих сфер та галузей країн - нових членів, брак рекомендацій та обґрунтованих висновків щодо структурної адаптації економіки України до нових конкурентних умов розширеного Європейського Союзу зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової теми підрозділу 3 “Механізм взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації”, яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” № 01БФ048-01 у рамках Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (2001-2005 рр.); теми підрозділу 3 “Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір”, яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин “Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи” № 06БФ048-01 у рамках Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми сталого державного розвитку України”(2006-2010 рр.).Зони вільної торгівлі та митні союзи розглядаються також не лише як форми відкриття національних ринків, але, з другого боку, як специфічні форми захисту національних виробників, отже збереження наявного структури виробництва у країнах. У цьому випадку йдеться не лише про зміни товаропотоків між країнами, а перш за все про розвиток відповідних структур виробництва у країнах, що інтегруються. Другий розділ “Структуроформуючий вплив розширення ЄС на економічний розвиток країн Центрально-Східної Європи” розкриває основні напрями структурної адаптації національних економік нових членів ЄС до інтеграційних процесів у Союзі, визначає та аналізує інтеграційну складову структурних зрушень у зовнішній торгівлі країн - нових членів ЄС, дає оцінку змінам у розподілі робочої сили у цих країнах внаслідок розширення Союзу. Основними тенденціями структурних зрушень у період підготовки вступу до ЄС та після розширення Союзу було значне зменшення частки сільського господарства у структурі ВВП нових центральноєвропейських членів ЄС (ЄС-10), суперечливий розвиток процесів індустріалізації та деіндустріалізації в окремих країнах - нових членах, збільшення частки послуг у структурі ВВП, що свідчить про інтенсивну структурну конвергенцію ЄС-10 із західноєвропейськими країнами-членами (ЄС-15). Якщо порівняти структуру ВВП нових країн - членів ЄС та структуру прямих іноземних інвестицій в економіку цих країн, особливо у промисловість, можна зробити висновок, що структура іноземних інвестицій має “випереджувальний” характер щодо структури ВВП, тобто питома вага в інвестиціях певних сфер та галузей, переважно сучасних та наукоємних, суттєво більша.Створення митного союзу впливає на національну економіку шляхом змін у: а) розміщенні ресурсів і розвитку міжнародної спеціалізації у звязку з цим, б) економії на масштабах виробництва, в) умовах торгівлі, г) розподілі доходів, д) темпах економічного зростання, е) продуктивності факторів виробництва. Ефекти від створення митного союзу проявляються насамперед у сфері змін товаропотоків між країнами-учасницями і з третіми країнами. Теоретичне пояснення впливу створення єдиного ринку країнами, що інтегруються, на структурні зрушення допускає використання порівняльних переваг у взаємній торгівлі та їх відсутність за умов розвиненої конкуренції. У цьому випадку йдеться не лише про зміни товаропотоків між країнами, а перш за все про розвиток відповідних структур виробництва у країнах, що інтегруються. Глибина структурних перетворень внаслідок розширення та поглиблення економічної інтеграції визначається системою внутрішніх і зовнішніх факторів, зокрема, здатністю національних виробників до адаптації до нових конкурентних умов, наявністю та достатністю внутрішніх факторів позитивних структурних зрушень в умовах певної відокремленості від ринків третіх країн, сприятливими зовнішніми умовами розвит