Використання науки і техніки в розкритті та розслідуванні злочинів. Специфіка інтеграції досягнень інших наук у криміналістику. Класифікація та напрями інтеграції знань у судовій експертизі. Форми інтеграційного процесу, чинники, що його обумовлюють.
Аннотация к работе
Використання науки і техніки в розкритті та розслідуванні злочинів - проблема, яка була і лишається однією із ключових упродовж усієї протидії суспільства такому соціальному явищу, як злочинність. Ця проблема помітно актуалізувалась в умовах науково-технічного прогресу, досягненнями якого рівною мірою користуються люди, які прагнуть до шляхетних, суспільно значущих цілей, та такі, що переслідують злочинні інтереси. В контексті зазначеного слід вважати винятково важливим вивчення закономірностей інтеграції досягнень науки та техніки в криміналістичну теорію, слідчу, експертну і судову практику, наукове пізнання самої системи, механізму формування засобів та методів розкриття і розслідування злочинів. Досліджувана проблема висвітлювалася більш конкретно в аспекті системи методів та засобів експертного дослідження речових доказів, техніко-криміналістичного забезпечення як виду діяльності, повязаної з розкриттям та розслідуванням злочинів у працях вчених колишнього СРСР та країн СНД: І.А. Визнаючи зовнішньо очевидну стихійність процесу інтеграції досягнень інших наук у криміналістику, в дисертації послідовно доводиться можливість керування цим процесом, необхідність його організаційного, правового та методичного забезпечення.Розділ перший - "Сутність та сучасний стан інтеграційних процесів у криміналістиці” складається з чотирьох підрозділів і присвячений дослідженню сутності інтеграції, тенденціям її розвитку, основних напрямів і форм інтеграції досягнень природничих і технічних наук у криміналістику. Базуючись на виявлених якісних змінах, які відбуваються в науці криміналістиці, обґрунтовується можливість і цілеспрямованість проведення на її базі логіко-гносеологічного аналізу, використовуючи з цією метою теоретичні знання, які мають загальнонауковий статус і відіграють пізнавальну роль по відношенню до більшості розділів цієї науки. Найбільш інтенсивно інтеграція досягнень природничих і технічних наук у криміналістику проявляється в криміналістичній експертизі, що дає підставу вченим позначити її особливе місце, із претензією на самостійність у системі криміналістичних знань, виходячи з того, що природничо-наукові методи і засоби розробляються не в криміналістиці, а у відповідних фундаментальних (материнських) науках. Аналізуючи теоретичні аспекти цієї проблеми і результати її дослідження попередниками, автор пропонує такі форми інтеграції досягнень науки і техніки у криміналістику: а) комплексність (відбір відомостей з природничих та технічних наук, які використовуються в практиці розслідування злочинів); б) впорядкованість (цілеспрямоване накопичення наукового знання емпіричного матеріалу з метою розслідування злочинів); в) організованість (виникнення перших окремих теорій, комплексів даних, що інтегрували з природничих та технічних наук, їх переломлення з метою розслідування злочинів, становлення науки); г) системність (наявність методологічної основи, тобто загальної теорії науки, її виділення в самостійну галузь знань в загальній системі наук). У підрозділі 1.3 "Систематизація та класифікація інтеграції знань як напрям судової експертизи” автор виділяє загальні завдання, які стоять перед науково-дослідним напрямом інтеграції в судовій експертизі, зокрема: а) подальше вдосконалення загальної теорії судової експертизи; б) подальша систематизація понятійного апарату судової експертизи з урахуванням обєктивних процесів інтеграції знань; в) розвиток і вдосконалення понятійного апарату та термінології судової експертизи на підставі інтеграції знань; г) розкриття інтеграційних звязків судової експертизи, різноманітних розділів криміналістики, інших наук; д) розробка нових класифікаційних систем у судовій експертизі, заснованих на інтеграційних звязках та інтеграції знань, відповідно до положень науки і потреб практики; е) визначення нових інтеграційних напрямів наукових досліджень у галузі судової експертизи; ж) теоретичне обґрунтування використання наукових розробок, заснованих на інтеграції знань в експертній практиці; з) розширення сфери використання компютерних технологій в розробці й удосконаленні інтеграційних експертних досліджень.Її зміст визначається єдністю наукового знання, науково-технічного прогресу як елемента суспільного прогресу, де тісно взаємоповязані наука, техніка, суспільство, людина. Загальним чинником, що обумовлює необхідність інтеграції досягнень інших наук у криміналістику, виступає потреба суспільства в гарантіях своєї безпеки, захисті прав та законних інтересів усіх і кожного члена суспільства. Інтеграція досягнень природничих та технічних наук у криміналістику, будучи обєктивно обумовленою закономірністю розвитку даної науки, проявляється як одна з основних умов формування криміналістичної теорії та практики, як процес реалізації в криміналістиці єдності наукових знань (природничих, технічних та гуманітарних). Ефективність інтеграції досягнень інших наук у криміналістику в значній мірі обумовлюється особливостями кримінально-процесуальної регламентації використання засобі