Теоретичний та експериментальний аналіз інтеграції комунікативних та творчих компонентів характеру особистості. Розробка тренінгу, спрямованого на розвиток цих здібностей. Обґрунтування психологічних особливостей образу "Я" в самосвідомості людини.
Аннотация к работе
Майбутнє нашого суспільства залежить від творчого потенціалу його громадян, здатних засвоювати нові знання і технологічні новації, творчо мислити, продуктивно розвязувати складні життєві проблеми і здійснювати конструктивні рішення. Проблема пробудження, формування та активізації творчого потенціалу особистості набуває особливого значення в наш час, головною ознакою якого є зростання складності суспільних, міжособистісних і внутрішньо-особистісних проблем. Воно передбачає здійснення низки взаємоповязаних завдань: пробудження, розвитку та стимуляції творчих резервів особистості, формування та вдосконалення її комунікативних здібностей, поглиблення самосвідомості та субєктності особистості, її здатності до самореалізації та самостійного прийняття відповідальних рішень. Так, нині продовжується реалізація комплексної програми “Творча обдарованість”, а розробка її поновленого варіанта “Творчість, інтелект, обдарованість” - один із науково-практичних напрямків. Процес становлення особистості містить, як невідємний компонент, формування її самосвідомості.У вступі обґрунтовується актуальність проблеми і вибір теми дослідження, визначені обєкт, предмет, мета і завдання дослідження, дана характеристика використаних методів, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження. У ньому подається аналіз структурних компонентів самосвідомості, розкриваються психологічні особливості її формування. Аналіз сучасного стану теоретичної розробки проблеми дозволив встановити, що: а) процес формування самосвідомості - це усвідомлення не тільки оточуючого світу, а й самого себе у своїх стосунках з навколишнім світом; б) усвідомлення себе, як “Я”, яке характеризується здатністю самостійно і свідомо ставити перед собою мету діяльності та реалізовувати її; в) самосвідомість є цілісністю, утворенням, що включає як процесуальні, так і структурні характеристики. Куперсміт), показав, що самосвідомість можна розглядати одночасно як процес, за допомогою якого особистість формує ставлення до себе і пізнає себе і як продукт цього процесу - як образ “Я”.Досліджуваними виступили учні 10-11 класів Чернівецького міського ліцею №3 в кількості 129 учнів, з яких 51 учень (група А - контрольна) та 78 учнів, які брали участь у групах тренінгу (група Б - експериментальна). Для аналізу процесу інтеграції комунікативних та творчих компонентів у структурі самосвідомості були обрані такі властивості особистості, як: автономність, спонтанність, саморозвиток, креативність, контактність, гнучкість у спілкуванні. Порівняння результатів експериментальної та контрольної груп показало зростання середніх сумарних показників за такими компонентами самоактуалізації, як орієнтація у часі, погляд на природу людини, автономність, контактність та гнучкість у спілкуванні. Сама людина, спілкування, переживання, творчість виступають як цілі і самодостатні цінності, що мають спонукальну властивість. Меншою мірою виявляється різниця між показниками в афективному компоненті, що свідчить про такий рівень розвитку особистості, при якому ставлення до себе з симпатією та повагою передбачає таке ж ставлення до інших і очікування взаємної симпатії та поваги з їхнього боку.