Аналіз напрацювань сучасної зарубіжної й вітчизняної соціології у формуванні соціологічного бачення феномену соціальної компетентності. Дослідження функції соціальної компетентності у формуванні нових моделей професіоналізму та професійних інститутів.
Результати дослідження дають змогу стверджувати, що соціологічне дослідження розвитку соціальної компетентності особистості повинно ґрунтуватися, з одного боку, на встановленні універсальних чинників реалізації потенцій здібностей індивіда, що сприяють конструктивному вирішенню суперечностей субєктивного особистісного ставлення до іншого, що існує у внутрішньоособистісному просторі субєкта професійної діяльності. Соціологічне дослідження формування соціальної компетентності фахівця потребує адекватного розширення й поглиблення соціологічної структури її чинників, оскільки саме «соціальний контекст чинить визначальний вплив на соціальні дії будь-якого індивіда й містить необхідні культурні та соціальні ресурси для вироблення соціальних значень дії, що визначають його поведінку в суспільстві» [14].
Вывод
Результати дослідження дають змогу стверджувати, що соціологічне дослідження розвитку соціальної компетентності особистості повинно ґрунтуватися, з одного боку, на встановленні універсальних чинників реалізації потенцій здібностей індивіда, що сприяють конструктивному вирішенню суперечностей субєктивного особистісного ставлення до іншого, що існує у внутрішньоособистісному просторі субєкта професійної діяльності. З іншого боку, важливим є встановлення соціологічних маркерів соціально компетентної професійної поведінки фахівця, залежно від того, як його дії «зчитуються» або інтерпретуються груповими субєктами в самому процесі взаємодії й спілкування, а також коригуються всіма учасниками взаємодії.
Соціологічне дослідження формування соціальної компетентності фахівця потребує адекватного розширення й поглиблення соціологічної структури її чинників, оскільки саме «соціальний контекст чинить визначальний вплив на соціальні дії будь-якого індивіда й містить необхідні культурні та соціальні ресурси для вироблення соціальних значень дії, що визначають його поведінку в суспільстві» [14]. Разом з тим, те специфічне субєктне соціальне, що становить зміст поняття «соціальна компетентність» і виникає в процесі взаємодії людей, зазвичай детерміновано відмінностями їх місця й ролі в конкретних суспільних відносинах, що виявляється в різному ставленні індивідів і груп індивідів до явищ та процесів суспільного життя [17]. У цьому випадку завдання соціологічної науки в процедурі виявлення соціальних компетентностей певної фахової категорії, на наш погляд, полягає, насамперед, у їх типологізації, дослідженні звязків функцій у структурі діяльності типологізованого обєкта на рівні закономірностей, отримання конкретного наукового знання про механізми її функціонування та форми прояву для досягнення відповідних соціальних цілей у специфічних середовищних і соціальних умовах.
Виходячи з різноманіття теоретичних напрацювань зі вказаної проблематики, на цьому етапі дослідження видається доцільною деталізація соціологічного обєкта дослідження соціальної компетентності в контекстах сучасних міждисциплінарних опрацювань культурно-ментальних чинників і соціально-психологічних професійних аспектів соціальної взаємодії. У суто галузево-науковому значенні цей підхід до соціологічного дослідження соціальної компетентності, на нашу думку, надасть змогу апробувати та структурувати попередні галузеві напрацювання зарубіжних і вітчизняних науковців з метою імплементації й розвитку методології досліджень в українському соціологічному просторі.
Список литературы
1. Абрамов Р. Н. Профессии после солидарности. Микросоциология профессий Э. Эбботта. Социальная динамика и трансформация профессиональных групп в современном обществе / под ред. В. А. Мансурова. Москва : Изд-во Ин-та социологии РАН, 2007. С. 32-53.
2. Большой толковый социологический словар (Collins) : пер. с англ. Москва : Вече : АСТ, 1999. Т. 1 (А-О). 544 с.
3. Глебова Н. І. Соціальна компетентність як складова формування професіоналізму фахівців водного транспорту в умовах неперервної освіти. Збірник наукових праць Херсонського державного університету: Педагогічні науки / Херсон. держ. ун-т. Херсон, 2016. С. 71-75.
4. Ксенофонтова Е., Пехова Н. Социология компетентности и модель компетенций как области научного и практического интереса. Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. 2014. № 1. С. 194-206.
5. Малая О. Г. Развитие социальной компетентности личности в условиях корпоративной культуры : автореф. дис. ... канд. психол. наук. Москва, 2005. 23 с.
6. Новикова А. А. Социальная компетентность: критерии и методики определения. Современные проблемы науки и образование. 2015. № 1-1.
7. Погрібна В. Л. Соціологія професіоналізму : монографія. Київ : Алеута : КНТ : ЦУЛ, 2008. 336 с.
8. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация. Москва : Когито-Центр, 2002. 396 с.
9. Семенова В. В. Паттерны вертикальной мобильности профессионалов в период социальных трансформаций: социобиографический поход. Социальная мобильность в России: поколенческий аспект : монография / А. В. Ваньке и др. ; отв. ред. В. В. Семенова, М. Ф. Черныш, А. В. Ваньке. Ин-т социологии РАН. Москва : Ин-т социологии РАН, 2017. С. 157-178.
10. Социальная динамика и трансформация профессиональных групп в современном обществе / под ред. В. А. Мансурова. Москва : Изд-во Ин-та социологи РАН, 2007. 290 с.
11. Социологическая энциклопедия : в 2 т. / Нац. общественно-научный фонд ; рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин ; гл. ред.: В. Н. Иванов. Москва : Мысль, 2003. Т. 1. 694 с.
12. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении : монография. Киев : Просвита, 1996. 404 с.
13. Томас У., Знанецкий Ф. Методологические заметки (1918). Американская социологическая мысль: тексты / под ред. В. И. Добренькова. Москва : Изд-во МГУ, 1994. 496 с.
14. Элиас Н. Что такое социология? Ионин Л. Г. Философия и методология эмпирической социологии. Москва : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2004. С. 150-166.
15. Delamare Le Deist F., Winterton J. Что такое компетенции? Human Resource Development International (Міжнародний розвиток людських ресурсів). 2009. March. Vol. 8. № 1. С. 27-46.
16. Thomas Kurtz. Der Kompetenzbegriff in der Soziologie / Soziologie der Kompetenz. VS Verlag fur Sozialwissenschaften (Wiesbaden) 2010. 294 S.
17. Cheetham and Chivers. The reflective (and competent) practitioner: A model of professional competence which seeks to harmonise the reflective practitioner and competence- based approaches. URL: .
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
