Головні принципи побудови теоретичної моделі інструментарію засобів масової інформації у процесі формування іміджу політиків, їх зв’язок з технологіями маркетингової комунікації. Утворення інформаційного повідомлення у ЗМІ при іміджуванні політиків.
Аннотация к работе
Ситуація, про яку йдеться, зумовлюється не тільки самою специфікою вивчення проблем аналізу інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків, але й достатньою складністю предмета нашого вивчення. Методологія дисциплін, що вивчають проблеми аналізу інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків, має різні можливості, тому що наукові дисципліни (наприклад, лінгвістика, літературознавство, психологія, соціологія, філософія, політологія, історія) уже мають свої усталені шляхи аналізу. Актуальні сьогодні для українських дослідників дисципліни (журналістика, психолінгвістика, іміджологія, психологія мас, менеджмент виборчої кампанії, політичний маркетинг) ще не мають свого сталого, валідного, надійного і вірогідного шляху вивчення вербальної експлікації іміджу політиків у ЗМІ.Наше дослідження спрямоване саме на те, щоб деталізувати існуючу методологію та поширити її новими аспектами (перш за все, психолінгвістичним підходом до аналізу номенклатуризації тих інструментів ЗМІ, які активно використовуються при створенні позитивного або негативного іміджу політиків), чого не було зроблено раніше. У теоретичному плані в журналістиці ще немає детального опису моделі інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків, що також робить наше дослідження актуальним. У дослідженні ми зверталися до методів теоретичного узагальнення емпіричної інформації: на теоретичному рівні зверталися до гіпотетико-дедуктивного методу - завдяки його використанню було сформульовано основну гіпотезу про причини системності та функціонування моделі ЗМІ-ФІП та її елементів; також були сформульовані додаткові експериментальні гіпотези при верифікації функцій елементів теоретичної моделі; елементарно-теоретичний аналіз допоміг створити систему знань (теорію), яка розкриває загальні та необхідні звязки взаємодії елементів моделі ЗМІ-ФІП, допоміг знайти основні закономірності, принципи та методологічні умови функціонування згаданої моделі; структурно-генетичний аналіз дозволив нам подумки (іноді й фактично) поділити процеси впливу та сприйняття, породження та дії інструментів ЗМІ в їх структурній єдності та причинному походженні; метод синтезу був використаний при поєднанні в єдине ціле інструментів ЗМІ, їх груп та елементів та дозволив утворити цілісну теоретично-емпірічну модель ЗМІ-ФІП; метод абстрагування допоміг відволіктися від певних властивостей та відношень структурних складових моделі ЗМІ-ФІП і разом із тим зосередитися на тих властивостях і відношеннях, які є безпосереднім предметом дослідження; метод узагальнення був залучений як метод наукового пізнання, що допоміг здійснити сходження до загальних ознак та властивостей груп та елементів (класів) інструментів ЗМІ; за допомогою методу узагальнення був здійснений перехід від одиничних фактів впливу інструментів ЗМІ на свідомість реципієнтів до особливих і загальних фактів результативності та функціональності такого впливу і змінення поведінки споживачів інформації; аксіоматичний метод дозволив нам прийняти деякі положення у нашому розмислі як вихідні аксіоми та таким чином всі інші положення виводити з них шляхом міркування за певними логічними правилами (наприклад, було прийнято як аксіому положення про взаємозвязок елементів запропонованої нами моделі ЗМІ-ФІП; всі інші положення були вже похідними від основного; оскільки наше аксіоматичне положення не мало внутрішніх суперечностей, остільки ми стверджуємо, що аксіома близька до істини); методи аналогії і моделювання були залучені з метою утворення теоретичної копії функцій моделі ЗМІ-ФІП за схожістю з реальними процесами впливу та результативного змінення (мутації, трансформації) моделей поведінки реципієнтів; системний метод допоміг виокремити функції інструментарію ЗМІ як обґрунтовані та причинно-зумовлені системою, тобто необхідною взаємодією елементів моделі ЗМІ-ФІП; на емпіричному рівні дослідження зверталися до методів вимірювання, а саме: методу спостереження, методу експерименту, до імовірнісного (статистичного) методу; методу формалізації.Розглянуто інструментарій ЗМІ як елемент системи іміджології при створенні та руйнуванні образів політиків. У науковій літературі (наприклад, Жоль К.К.) описують такі психолінгвістичні інструменти: поєднання конотованих висловів, поєднання метафор; конфлікт-контраст між стандартом літературної мови у газетній статті та експресією; формування негативного враження про журналістський матеріал під впливом стилістико-логічних помилок та елементарних друкарських недоліків; використання діалогічних тактик; ситуативно-когнітивний вектор висвітлення гендерних закономірностей поведінки політиків; маніпулювання просодичними засобами (використання цілеспрямованої хезитації, інтонаційних або звукових жестів тощо); постійне нагадування споживачам інформації про лексичні та когнітивні помилки в промовах перших осіб держав; навмисний показ тих фрагментів інтервю політиків, у яких промовець використовує брутальну лексику як засіб епатажу; використання ЗМІ вербально-комічних фрагментів пі