Інституційний комунікативний простір Німеччини (фахова мова економіки) - Автореферат

Такий розвиток комунікативного простору субєктів інституційної економіки уможливлює виокремлення саме інституційного комунікативного простору як першорядного різновиду комунікації у сфері економічної діяльності в Німеччині. Активізація інституційного економічного спілкування та її відображення у ЗМІ, включно з електронними, висуває й низку лінгвістичних питань, зокрема щодо меж інституційного комунікативного простору в сфері економічної діяльності, його рівнів, специфіки інтертекстуальних звязків, ефективності фахової комунікації. Отже, поряд із центральною категорією дослідження - інституційним комунікативним простором - на перший план виходять його мовні субєкти та обєкти, професійне та “популяризоване” спілкування, адресантно-адресатні конфігурації, ділові жанри, комунікативні стратегії й тактики. З поставленої мети випливають такі завдання: 1) встановити основні лінгвістичні та міждисциплінарні передумови розвитку інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності; 5) описати жанрові інформаційно-технологічні модифікації інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності та їхню мовно-культурну специфіку в електронному середовищі;Фахову мову економіки можна уявити як функціональну систему, що має своє еволюційне призначення у сфері економічної діяльності. Як першорядні критерії у відповідних діахронічних дослідженнях виступають: а) виявлення основних галузей комунікації у сфері економічної діяльності, в яких формується основний лексичний склад професійно спрямованої мови, наприклад, мова ранньокапіталістичної торгівлі (frьhkapitalistische Handelssprache), мова підприємництва (Unternehmenssprache), мова у промисловості (Industriesprache), мова виробничого програмування (unternehmerische Programmierungssprache), мова виробничого консультування (Unternehmensberatungssprache), мова віртуальної торгівлі (E-Commerzsprache); Інституційний комунікативний простір виявляє себе як система координат, у якій реалізується сукупність фахових субмов, зокрема мови права, економіки та ЗМІ (Мал. Розвиток прямого діалогу між економічними та неекономічними інституціями Німеччини, коли професійно спрямовані галузі суспільно-інституційної комунікації активно перетинаються зі спілкуванням у ЗМІ. Центральним конститутивним чинником організації інституційного комунікативного простору є мовна особистість фахівця (економіста), котрий як комунікант в інституційному комунікативному просторі виступає представником певної інституційно-колективної спільноти.Звернення до сучасного всебічного науково-методологічного підґрунтя для лінгвістичного осмислення комунікативних та когнітивних феноменів німецькомовного економічного інституційного спілкування дає можливість вирішити одне із пріоритетних наукових завдань - дослідити інституційний комунікативний простір у сфері економічної діяльності за часів докорінних економічних трансформацій німецького суспільства. Інституційний комунікативний простір Німеччини відображає істотну категорію лінгвістики та міждисциплінарних досліджень - насамперед, із позицій функціональних, антропоцентричних, соціолінгвістичних, жанрових та прагмалінгвістичних способів інтерпретації феноменів мовної комунікації. Антропоцентрична інтерпретація інституційного комунікативного простору засновується на ідеї, що центральне місце у будь-якій комунікативній ситуації належить людині, соціальна роль котрої визначається як роль інституційного субєкта. До основних мовно-культурних характеристик мовця в галузі інституційної економіки належать: ідентифікаційні та статусні формули, використовувані для акцентування європейської ідентичності економіста; класифікатори економічних значень; епістемічна лексика; номінації субєктивної думки у формі обєктивного факту або істини. Слововжиток мовної особистості журналіста (спеціалізація - економічні питання) характеризується, насамперед, лексикою іншомовного походження, ключовими словами, слоганами, міжкультурними кліше, оцінними словами, економічними метафорами, що дає можливість виокремити провідну тенденцію розвитку інституційного комунікативного простору в межах антропоцентричної інтерпретації - відображення кризових настроїв німців та метафоричне осмислення економічних реалій, повязане із високою семіотичністю цих кризових явищ.Німецький економічний дискурс: методологія, моделі, жанри: Монографія. Економічні тексти в аспекті когнітивних досліджень // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики.- Дискурсивні характеристики лінгвістичних концепцій простору // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Прагматичні аспекти експліцитної й імпліцитної комунікації в економічних текстах // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Методологічні основи когнітивного моделювання фреймів у німецькому інституційному економічному тексті // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Звернення до сучасного всебічного науково-методологічного підґрунтя для лінгвістичного осмислення комунікативних та когнітивних феноменів німецькомовного економічного інституційного спілкування дає можливість вирішити одне із пріоритетних наукових завдань - дослідити інституційний комунікативний простір у сфері економічної діяльності за часів докорінних економічних трансформацій німецького суспільства. Інституційний комунікативний простір Німеччини відображає істотну категорію лінгвістики та міждисциплінарних досліджень - насамперед, із позицій функціональних, антропоцентричних, соціолінгвістичних, жанрових та прагмалінгвістичних способів інтерпретації феноменів мовної комунікації.

Функціональна інтерпретація уможливлює визначення інституційного комунікативного простору як середовища комунікативної реалізації одиниць мови, позначених економічним змістом у друкованій та віртуальній формах. Унаслідок цього в інституційному комунікативному просторі виокремлюються такі дві основні особливості фахового (економічного) спілкування в Німеччині: посилення популяризації економічних знань та поширення обговорення питань економічної тематики у віртуальному середовищі. Популяризація економічних знань характеризується різноманітними інтердискурсивними взаємодіями неекономічних дискурсів із різними галузями економічного спілкування в інституційному комунікативному просторі Німеччини.

Антропоцентрична інтерпретація інституційного комунікативного простору засновується на ідеї, що центральне місце у будь-якій комунікативній ситуації належить людині, соціальна роль котрої визначається як роль інституційного субєкта.

До основних мовно-культурних характеристик мовця в галузі інституційної економіки належать: ідентифікаційні та статусні формули, використовувані для акцентування європейської ідентичності економіста; класифікатори економічних значень; епістемічна лексика; номінації субєктивної думки у формі обєктивного факту або істини. У галузі професійного спілкування економістів є важливою оцінна функція, яка відображена в низці раціональних, моральних, естетичних і емоційних значень з метою прямого або прихованого сугестивного впливу на свідомість мовців.

Слововжиток мовної особистості журналіста (спеціалізація - економічні питання) характеризується, насамперед, лексикою іншомовного походження, ключовими словами, слоганами, міжкультурними кліше, оцінними словами, економічними метафорами, що дає можливість виокремити провідну тенденцію розвитку інституційного комунікативного простору в межах антропоцентричної інтерпретації - відображення кризових настроїв німців та метафоричне осмислення економічних реалій, повязане із високою семіотичністю цих кризових явищ. Сугестивність метафоричних репрезентацій унаочнює перебіг переосмислення економічних цінностей та зміну орієнтирів у свідомості адресата.

За соціолінгвістичною інтерпретацією інституційний комунікативний простір розглядається як форма динамічного соціолінгвального середовища, де взаємодіють кілька організаційних культур та мов за доби світової економічної інтеграції на тлі істотних соціальних, політичних, культурних і ментальних суперечностей. До соціолінгвальних характеристик субєктів інституційного комунікативного простору Німеччини належать: інституційні, мовно-культурні, ідеологічні та міфологічні. Ідеологічні впливи щільно взаємодіють із міфологічною організацією інституційного комунікативного простору, сприяючи орієнтації мовців на певні ідеї та цілі. Міфологеми слугують важливим сугестивним засобом (особливо у сфері економічної пропаганди), що реалізується здебільшого, наприклад, через нові жанри - публіцистичні та рекламні шоу. Найпоширенішими в інституційному комунікативному просторі є міфологеми з базовими оцінними категоріями, а також вислови-символи з позитивним або негативним змістом. Як основну комунікативну галузь поширення економічних міфологем визначено сферу фінансової та біржової комунікації, де відображені ситуації комунікативної невпевненості. Мовно-культурна специфіка економічних міфологем віддзеркалює зростання ваги ірраціональних фрагментів у німецькій економічній мові.

Жанрову інтерпретацію інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності репрезентують вузькофахові та економічні тексти суспільного призначення. За основу комунікативно-функціональної характеристики інституційних економічних текстів править засада відображення ступеня їхнього залучення до громадської дискусії. Це дозволяє виокремити тексти вузькофахові та суспільного призначення, які обслуговують комунікацію між фахівцями та нефахівцями. На відміну від економічних текстів суспільного призначення, вузькофахові тексти мають відносно низький репліковий характер суспільного діалогу. Важливими типами вузькофахових текстів, приналежних до європейських економічних інституцій, є нормативні тексти та звіти. До першорядних типів інституційних економічних текстів суспільного призначення належать промови, інтервю, віртуальні конференції та бізнес-форуми. Це дає підставу дійти висновку, що саме ці жанри, з-поміж економічних текстів - є основними засобами відображення економічних цінностей та формування оцінних орієнтацій в інституційному комунікативному просторі Німеччини.

Основні жанрові модифікації економічних текстів відбуваються в електронному середовищі інституційного комунікативного простору і повязані вони з еволюцією обовязкових та факультативних ікононічних компонентів - залежно від призначення цих текстів (чим офіційніший є текст, тим менше в ньому ікононічних засобів). До поширених у електронному середовищі різноманітних інституційних економічних текстів належать такі, що поєднують ідентифікаційні символи із вербальними реквізитами інституції: основний текст, підпис (реальний або віртуальний) та додатки, які можуть (залежно від комунікативної мети) комбінувати вербальні й ікононічні засоби. Важливу роль у віртуальному середовищі відіграють засоби залучення різних - сприятливих для ефективного порозуміння - типів економічної інформації, наприклад, з економіко-історичними, універсальними та із національними контекстами, а також із багатомовним змістом.

Прагмалінгвістична інтерпретація інституційного комунікативного простору Німеччини дає можливість визначити основні засади організації та механізми регулювання комунікативних процесів, повязаних із транслюванням, тлумаченням економічних знань та маніпулюванням ними. Дослідження комунікативних стратегій і тактик в інституційному комунікативному просторі Німеччини свідчить про наявність прагмалінгвістичних домінант, які визначають стратегічну спрямованість спілкування між мовцями. Такі домінанти визначаються залежно від ступеня раціональності комунікативних стратегій і тактик, які мають комунікативно-етичний та маніпулятивний характер. В інституційному комунікативному просторі Німеччини у сфері економічної діяльності комунікативно-етична раціональність стратегічної поведінки мовців панує в міждержавній галузі комунікації, а маніпулятивна - у ЗМІ, особливо на рівні спілкування „журналіст - економіст”.

Типологія комунікативних стратегій і тактик співвідноситься з основними комунікативними завданнями сьогоденних німецьких інституцій, а саме з такими, як репрезентація та гармонізація суспільних відносин, зокрема із громадськістю. Відповідно до специфіки комунікативної діяльності субєктів інституційного комунікативного простору Німеччини, виокремлено три основні типи комунікативних стратегій - репрезентаційну, гармонізаційну та маніпулятивну, а також низку відповідних до них тактик. До основних тактик репрезентації належать тактики глибшого залучення до рідного лінгвокультурного середовища, порятунку позитивного іміджу й рекламування. До комунікативних стратегій і тактик, спрямованих на гармонізацію мовного спілкування, належать тактики консультування, прогнозування та примирення. Комунікативні стратегії маніпулятивної спрямованості реалізуються, насамперед, через комунікативні тактики невизначеності, зняття невизначеності, припущення; обіцянок; навмисного витиснення субєкта обговорення. Важливу роль у маніпулюванні відіграє тактика реалізації критичного ставлення до економічних подій. Критика може мати характер гармонізаційної діяльності (запобігання помилкам), а також маніпулятивний характер (навмисне введення опонента в оману). Комунікативна стратегія критики реалізується в тактиках викриття, критики у відповідь, самокритики, звинувачення, заперечення й спростування.

Дослідження інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності за зазначеними вище рівнями інтерпретації підтвердило та розвинуло вихідну гіпотезу пропонованої праці про становлення та розвиток інституційного комунікативного простору Німеччини в економічному вимірі. Дисертаційне дослідження пропонує нові можливості для помітного поглиблення лінгвістичного аналізу комунікативного простору, його соцолінгвальних форм та супровідних мовних трансформацій у складній системі інституційного спілкування.

Застосовані у праці актуальні теоретико-методологічні підходи відкривають широкі перспективи для вивчення мовних феноменів у постійно ускладнюваних соціолінгвальних середовищах. Запропоновано численні аспекти інтерпретацій видозмін природи сучасного німецькомовного інституційного спілкування на основі лінгвістичного та міждисциплінарного аналізу різноманітного матеріалу з фахової мови економіки. Дослідження цього матеріалу сприяє значному вдосконаленню аналізу основних способів трансформації змістово-смислової структури фахової комунікації та виявленню ступеня їхньої контекстуальної наповненості залежно від певного суспільного хронотопу.