Соціально-філософське дослідження інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин. Аналіз параметрів патріархальної системи гендерних відносин традиційного китайського суспільства на основі вивчення способів та форм їх інституціалізації.
Аннотация к работе
Як в теорії, так і на практиці відбуваються пошуки ефективних механізмів її соціокультурного обгрунтування та правового забезпечення, що, в свою чергу, надає особливої актуальності дослідженню процесів інституціалізації нових форм гендерних відносин у китайському суспільстві. Актуальність теми дослідження підсилюється також ускладненнями процесу гендерної ідентифікації в сучасному китайському суспільстві, повязаними з руйнуванням традиційної культури гендерних відносин. До сьогодні комплексного дослідження трансформації гендерних відносин в їх інституційній обумовленості проведено не було, не проводилось допоки ще й цілісне соціально-філософське дослідження змін гендерної системи китайського суспільства. розглянути історичні трансформації гендерних відносин та визначити їх інституційні основи, довести теоретичну цінність поняття «матріархат» в дослідженнях їх генезису; Основні теоретичні положення, практичні висновки та рекомендації дисертаційного дослідження докладалися і отримали позитивну оцінку на наступних конференціях: на Науково-практичній конференції “Виклики українській національній ідентичності: політико-економічні та соціокультурні проблеми” (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках і практиках сучасності” (Київ, 2007); IV та V Міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні проблеми управління” (Київ, 2007; 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості” (Донецьк, 2007); Міжнародних конференціях “Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (Суми, 2008; 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Современные направления теоретических и прикладных исследований” (Одеса, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Культура и экономика” (Донецьк, 2008); Загальноросійській науково-практичній конференції “Динамика социально-территориальной структуры современного российского общества” (Волгоград, 2008); Загальноукраїнській науково-практичній конференції “Гуманізація соціального управління” (Харків, 2008); V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність” (Харків, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна робота і сучасність” (Київ, 2008); Загальноросійській науково-практичній конференції “Толерантность в России: история и современность” (Волгоград, 2008); Загальноукраїнській науково-практичній конференції "Наука и социальные проблемы общества» (Симферополь, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Творчість як корисне здійснення блага через істину у красі” (Київ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2009” (Одеса, 2009).У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, охарактеризовано методологію, а також розкрито наукову новизну, практичну цінність отриманих результатів, наведено дані про їх апробацію та публікації. У першому розділі «Гендерні відносини у філософському дискурсі» здійснено системний огляд існуючих в літературі визначень поняття «гендер» та точок зору на діапазон його застосування в сучасних філософських дослідженнях. «Стать versus гендер як соціально-філософська проблема» розглянуто основні визначення понять «стать» та «гендер», виявлено та порівняно підходи до концептуалізації цього поняття в різних галузях гуманітарного знання, обґрунтовані в працях Дж. Гендер, таким чином, постає як спосіб визначення соціокультурної конструкції, що організує відносини між чоловіком та жінкою, і використовується як категорія соціальної філософії, що дозволяє досліджувати сутнісні характеристики чоловічого та жіночого в їх соціальному бутті. «Теоретико-методологічні основи дослідження трансформації гендерних відносин» розкрито основні принципи системного, інституційного та соціокультурного підходів як методології дисертаційного дослідження.Дисертація містить нові підходи до теоретичного вирішення проблеми інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин, повязані з комплексним використанням системної, інституціональної та соціокультурної методологій. Проведення подібного дослідження в контексті еволюції культурно-філософської традиції Китаю надає роботі практичної цінності, оскільки поєднання макро-та мікрорівнів дослідження, завдяки інституціональному підходу, дозволяє визначити не тільки характер, а й глибину інституційних змін в сучасному китайському суспільстві, і, таким чином, створює основу для соціальних прогнозів. В процесі дисертаційного дослідження було обґрунтовано нові в концептуальному плані та значущі для соціальної практики поняття, положення та принципи, що дозволило визначити роль соціальних інститутів у трансформації гендерних відносин Отриманні в процесі дослідження теоретичні положення, та обгрунтовані автором методологічні підходи було застосовано дл