Інституційні зміни в умовах трансформаційної економіки України - Автореферат

Трансформація соціально-економічної системи України та складності, повязані з цим, потребують поглибленого теоретичного дослідження різних напрямів економічної науки в плані відповідності їхніх вихідних постулатів та рекомендацій потребам реальної дійсності. Передусім вона полягає в тому, що функціонування та розвиток економік визначається особливостями інституційного середовища в даних країнах та його змінами. Дисертаційне дослідження є складовою держбюджетної теми №01БФ040-01 «Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень» (державний реєстраційний номер 0101U006977), яка виконується колективом кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше: обґрунтовано введення в науковий обіг термінів «локально-групова ефективність інституцій» та «суспільна ефективність інституцій»; критерій суспільної ефективності застосовується до інституції, що сприяють зростанню загальнонаціонального добробуту, а критерій локально-групової ефективності - до інституцій, що сприяють зростанню добробуту окремих економічних агентів та можуть або гальмувати економічний розвиток суспільства, або сприяти йому; Отримані наукові результати та окремі положення дисертаційного дослідження використано ДП «Державний центр інформаційних ресурсів України» в процесі проведення науково-дослідної роботи «Розробка рекомендацій щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій» (довідка про впровадження №17/01 від 02.02.2005); в роботі експертів НГО «Інститут проблем законодавства імені Ярослава Мудрого», зокрема при написанні аналітичних коментарів до законопроектів, що перебувають на розгляді Верховної Ради України (довідка про впровадження №06-23/05 від 24.05.2005); у навчальному процесі в Українському державному університеті економіки та фінансів при викладанні курсів «Політична економія» та «Актуальні проблеми економічної теорії» для студентів спеціальностей «Міжнародна економіка», «Облік і аудит», «Фінанси» (довідка про впровадження №82 від 03.04.2006); Національним інститутом стратегічих досліджень при підготовці текстів Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2005 році», зокрема розділу 4 «Соціально-економічна політика держави», аналітичної доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України» (акт про впровадження №293/246 від 28.04.2006).Перший розділ «Теоретико-методологічні основи аналізу інституцій» присвячено дослідженню еволюції поглядів на категорію «інституція», визначенню причин існування інституцій та їхнього впливу на функціонування економіки, а також розкриттю сутності та механізму здійснення інституційних перетворень. Аналіз основних підходів до трактування інституцій показав, що інституції в економічній літературі переважно представляються наступними своєрідними складовими частинами: інституції як правила, стійкі норми; інституції як стандарти поведінки; інституції як звички, рутини, звичаї, традиції; інституції як стереотипи мислення; інституції як соціальні відносини; інституції як закони та установи (організації), що контролюють певні соціальні відносини; інституції як механізм вирішення конфліктів між економічними субєктами; інституції як законопримусовий механізм; інституції як рівновага в стандартній координаційній грі, що повторюється. Подібне розуміння інституцій, при якому норми та правила не відмежовуються від організацій та установ, на думку дисертанта, ускладнює аналіз поведінки економічних субєктів, до яких належать і окремі організації, а також аналіз їхнього впливу на інституції з метою підлаштування останніх до своїх інтересів. З метою глибшого розкриття сутності інституцій та їхнього значення, автор розглядає причини існування інституцій, до яких зараховують особливості середовища, в якому діють економічні агенти, та їхні поведінкові та ментальні особливості. У випадку закріплення інституцій, що відповідають критерію тільки локально-групової ефективності, при спробі змінити ці інституції на такі, що відповідатимуть критерію суспільної ефективності, доведеться долати опір зацікавленої групи, яка виділила свої ресурси на закріплення зазначених інституцій.Нечітке визначення категорії «інституції», а також існування різних підходів до її трактування ускладнює розробку конкретного переліку наявних інституцій, що можна було б використати як в наукових цілях (наприклад, розробки чіткої системи класифікації інституцій), так і в практичних (удосконалення інституційної системи, виявлення неефективних інституцій, тощо). На думку дисертанта, інституції - це визнані та санкціоновані суспільством (спільнотою) обмеження, сформовані під впливом ідеологічних установок, які спрямовують дії носіїв цих уявлень у певному напрямку, у такий спосіб обмежуючи та впорядковуючи

Основний зміст роботи