Основні положення інституціональної теорії. Дослідження теоретичних аспектів трансформації інституту корпорації, з’ясуванню методологічних та теоретичних засад глобалізаційних процесів у світовій економіці, їхнього впливу на корпоративні перетворення.
Аннотация к работе
У розвитку міжнародних економічних відносин протягом останніх десятиліть посилюється вплив ТНК на діяльність урядів приймаючих країн, зростає їх роль та зміцнюються позиції у світовій економіці. Сьогодні вже гостро постало питання про зменшення негативного впливу корпорацій не лише на приймаючі країни, де завжди існує загроза експансії, але й на країни базування, оскільки ТНК поступово виходять з-під їх контролю, набуваючи все більшої фінансової могутності і прагнучи посилення влади шляхом впливу на державні інститути. Адже незважаючи на всі проблеми в функціонуванні ТНК, Україна, яка прагне набути статусу країни з ринковою економікою і не хоче залишатися на узбіччі цивілізаційних перетворень, буде змушена, бажає вона того чи ні, активно включаючись до європейських та світових інтеграційних процесів, робити власні кордони “більш прозорими” та залучати в економіку інвестиції глобальних корпорацій. Особливої актуальності досліджуваній проблемі надає той факт, що з 2004 року Україна має безпосередній кордон з країнами - новими членами Європейського Союзу, і в звязку з цим, виникає реальна можливість притоку в нашу країну інвестиційного капіталу тих компаній, яким важко буде пристосуватись до нових жорстких нормативів та стандартів ЄС. Незважаючи на значну кількість виконаних українськими і зарубіжними вченими досліджень, в науковій літературі не знайшли достатнього обґрунтування і належного аналізу питання зовнішніх та внутрішніх інституційних трансформацій ТНК, їх управлінських перетворень в умовах глобалізації, трансформації інститутів менеджменту в корпораціях та пошуку нових методів управління.Особливості інституційних трансформацій в умовах глобалізації.РОЗДІЛ 2: Інституційні трансформації ТНК.Інституційні трансформації України як запорука активізації іноземного інвестування.В дисертаційному дослідженні ці два поняття відокремлюються за низкою ознак: інститут на відміну від організації - це макроінституційна категорія, що визначає межі взаємодії в цілому, має характеристики чистого суспільного блага та регулює деперсоніфіковані та нелокальні трансакції. У роботі доведено, що у 80-90-ті роки ХХ століття корпорації зазнали інституційної трансформації: в умовах утворення нових незалежних держав і руйнування в них соціалістичного устрою та інформаційної революції різко зріс попит на капітал. Їхніми відмітними рисами стали: планетарне бачення ринків і здійснення конкуренції у світовому масштабі; розподіл світових ринків з небагатьма такими ж глобальними ТНК; координація дій філій на основі нових інформаційних технологій; гнучка організація кожного виробничого вузла, адаптивність структури корпорації; типова організація бухгалтерського обліку й аудиту; обєднання своїх філій у міжнародну мережу управління, що у свою чергу інтегрована з іншими мережами ТНК; здійснення економічного і політичного впливу на держави, у яких діють корпорації. Тому не дивно, що саме на даному етапі розвитку корпоративного сектора загострилось, так зване внутрішнє протиріччя корпорації: інтереси формальних власників (акціонерів) все частіше не збігаються з інтересами її фактичних господарів, які володіють функцією розпорядження - менеджерів, а через “розпилення” власності у акціонерних товариствах дуже важко контролювати роботу останніх. Дані кризові явища в умовах глобалізації значно посилились, обернувшись на кризу функціональних уявлень та механізму функціонування корпорацій: інвестори не довіряють законодавчим та виконавчим органам управління через численні порушення принципів корпоративного господарювання, які приховуються аудиторськими фірмами, як це було під час скандалу з корпораціями “Енрон” та “Ворлд Ком” (США), “Пармалат” (Італія), “Комроад” (Німеччина) та інших американських і європейських корпоративних скандалів.В дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і подане нове вирішення наукової проблеми інституційних трансформацій транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації. Транснаціональні корпорації в умовах глобалізації сучасного світу стали одним з головних інститутів, який контролює ситуацію на світовому ринку. Дослідженням встановлено, що поряд із явним розширенням діяльності ТНК та ростом їхніх торгових оборотів, має місце заглиблення внутрішньої кризи в корпораціях, яка полягає у посиленні недовіри до даного виду організації виробництва з бору інвесторів. В умовах глобалізації протиріччя між власниками та менеджерами корпорації посилюються через випереджувальний характер розвитку інститутів вищого менеджменту у порівнянні з розвитком контролюючих інститутів, коли поява нових методів, форм та можливостей управління ускладнює контроль за діяльністю управлінців власниками-акціонерами. Висновком, який узагальнює проведеного дослідження може слугувати розроблена та обґрунтована автором тримірна модель корпоративних інституційних трансформацій, що складається з трьох складових: часу (тобто, зміни інституту за певний період), внутрішніх (менеджмент, власність) та зовнішніх (законодавство, аналітика незалежних
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
РОЗДІЛ 2: Інституційні трансформації ТНК.
2.1. Трансформація менеджменту в ТНК в умовах глобалізації.
2.2. Трансформація інститутів реалізації власності в ТНК.
2.3. Розвиток інститутів захисту інтересів найманого персоналу в ТНК.