Інституційні та договірні механізми регламентації міжнародного співробітництва з використання ресурсів ріки Дунай - Автореферат

Це в повній мірі стосується і Дунаю як однієї з найважливіших рік Європи, що протікає територією десяти держав континенту, є величезним транспортним шляхом, а також джерелом води, енергії, риби та інших ресурсів. Суттєве розширення Європейського Союзу, входження до його складу більшості придунайських держав зумовило збільшення впливу ЄС на регламентацію відносин щодо використання ресурсів Дунаю, поширення законодавства Європейського Союзу на ці відносини, активізацію процесу гармонізації норм ЄС, Дунайської Комісії, Центральної комісії з судноплавства на Рейні, окремих придунайських держав. Основою перетворень має стати прийняття нової редакції Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 1948 р. як основного міжнародно-правового акту, що регулює відносини щодо використання річки. Для України тема міжнародно-правової регламентації використання ресурсів Дунаю є актуальною ще й у звязку із процесом відновлення глибоководного суднового ходу «Дунай - Чорне море», який для нашої держави є своєрідним мостом між Європою та Азією і величезний потенціал якого необхідно використати для розвитку як придунайського регіону, так і всієї держави в цілому. Дістали подальший розвиток: - проведено цілісне комплексне дослідження всіх основних аспектів міжнародно-правової регламентації використання ресурсів Дунаю в умовах реформування міжнародно-правового режиму Дунаю шляхом прийняття нової редакції Конвенції про режим судноплавства на Дунаї; зроблено і обґрунтовано висновок про відсутність єдиних внутрішньо узгоджених інституційних та договірно-правових механізмів регламентації міжнародного співробітництва щодо використання ресурсів ріки Дунай.У Вступі обгрунтовані актуальність обраної теми, звязок роботи з науковими програмами, планами, визначається мета, завдання, обєкт і предмет дослідження, дається характеристика теоретичним та методологічним засадам дисертаційної роботи, розкривається наукова новизна одержаних результатів та їх теоретичне і практичне значення, а також зазначаються дані стосовно апробації, публікацій результатів дисертації, її структури й обсягу.«Історичний розвиток міжнародно-правового режиму Дунаю від стародавніх часів до Другої світової війни» проаналізовано процес становлення механізму правової регламентації міжнародного співробітництва щодо використання ресурсів Дунаю як однієї з найбільш важливих міжнародних рік Європи в економічному та політичному відношенні. Принцип свободи судноплавства, запроваджений понад шістдесят років тому, став основою сучасного правового режиму річки шляхом закріплення у Конвенції про режим судноплавства на Дунаї 1948 р. в якості основи діяльності Дунайської комісії як міжнародного органу, покликаного регламентувати міжнародне співробітництво із використання природних ресурсів ріки Дунай. «Сучасний інституційний механізм регламентації міжнародного співробітництва з використання ресурсів ріки Дунай» автор досліджує основи діяльності, структуру, функції, особливості функціонування міжнародних організацій, покликаних забезпечувати ефективну співпрацю держав при використанні Дунаю як найбільшої міжнародної ріки Європи. Зроблено висновок, що характерною рисою сучасного міжнародно-правового режиму Дунаю є відсутність єдиних міжнародно-правового та інституційного механізмів регламентації використання ресурсів ріки Дунай. Іншими важливими міжнародними договорами, що регулюють використання ріки Дунай є Конвенція про співробітництво щодо охорони та сталого використання ріки Дунай 1994 р., Європейська угода про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення 1996 р., Конвенція про відповідальність при зіткненні суден внутрішнього плавання 1960 р., Конвенція про реєстрацію суден внутрішнього плавання 1965 р. тощо.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення конкретного наукового завдання, що виявляється в дослідженні інституційних та договірних механізмів регламентації міжнародного співробітництва з використання ресурсів ріки Дунай. Міжнародні інституційні та договірно-правові механізми регламентації міжнародного співробітництва з використання ресурсів ріки Дунай формувалися протягом багатьох років і сьогодні функціонують на основі принципу свободи судноплавства. По-друге, на сьогодні немає єдиних міжнародно-правового та інституційного механізмів регламентації використання ресурсів Дунаю; дублювання функцій різних організацій має своїм наслідком та нагальну необхідність проводити гармонізацію актів. Крім того, має бути активізована робота з гармонізації норм міжнародного права, які регламентують судноплавство на Дунаї, зокрема щодо узгодження норм Дунайської Комісії та Центральної комісії судноплавства на Рейні. Проект нової редакції Конвенції про режим судноплавства на Дунаї, що має бути затверджений до кінця 2009 року, передбачає значні перетворення у міжнародно-правовому режимі судноплавства на Дунаї.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення конкретного наукового завдання, що виявляється в дослідженні інституційних та договірних механізмів регламентації міжнародного співробітництва з використання ресурсів ріки Дунай. Висновки, яких дійшов дисертант в результаті дослідження, підсумовані наприкінці кожного розділу роботи. Серед висновків, що зроблені в дисертації, найважливішими є такі.

1. Міжнародні інституційні та договірно-правові механізми регламентації міжнародного співробітництва з використання ресурсів ріки Дунай формувалися протягом багатьох років і сьогодні функціонують на основі принципу свободи судноплавства. Дослідженням встановлені характерні риси вказаних механізмів на сьогоднішньому етапі їх розвитку. По-перше, міжнародно-правове регулювання поширюється на все більшу частину аспектів використання ресурсів Дунаю. В інституційному механізмі регламентації постійно зростає роль Європейського Союзу, що пояснюється обовязковістю його норм для більшості придунайських держав, які вже входять до складу ЄС. По-друге, на сьогодні немає єдиних міжнародно-правового та інституційного механізмів регламентації використання ресурсів Дунаю; дублювання функцій різних організацій має своїм наслідком та нагальну необхідність проводити гармонізацію актів. По-третє, сьогодні не можна ствердно говорити про міжнародно-правове забезпечення дотримання інтересів придунайських держав. Основний міжнародно-правовий акт, який регламентує навігацію на річці - Белградська Конвенція про режим судноплавства, - в її сьогоднішньому вигляді нездатна сприяти цьому і має бути реформована шляхом прийняття нової редакції. Крім того, має бути активізована робота з гармонізації норм міжнародного права, які регламентують судноплавство на Дунаї, зокрема щодо узгодження норм Дунайської Комісії та Центральної комісії судноплавства на Рейні.

2. Проект нової редакції Конвенції про режим судноплавства на Дунаї, що має бути затверджений до кінця 2009 року, передбачає значні перетворення у міжнародно-правовому режимі судноплавства на Дунаї. Суттєві зміни очікують організаційну структуру Дунайської Комісії. Норми, що містяться в проекті, на думку автора, підвищать ефективність її функціонування, дозволять досягти балансу і дотримуватись рівності серед держав-членів Дунайської Комісії. Зміниться і підхід щодо порядку прийняття рішень в Комісії. Прийняття найбільш важливих рішень консенсусом повинно забезпечити дотримання інтересів всіх придунайських держав, сприяти знаходженню компромісів. Ускладниться та стане більш тривалим прийняття рішень, які можуть викликати суперечки.

3. В новій редакції Конвенції про режим судноплавства на Дунаї повинні бути закріплені положення, що сприятимуть розвитку правової регламентації навігації на річці. Зокрема, Європейський Союз має бути наділений членством у Дунайській Комісії з обмеженням права голосування та впливу на рішення Комісії. Норми, які приймаються Дунайською Комісією, повинні отримати статус обовязкових для всіх держав-членів із врахуванням положень нормативних актів ЄС та законодавства придунайських держав. Крім того, міжнародний режим Белградської Конвенції має бути поширений на весь судноплавний Дунай, включаючи і Кілійське гирло річки.

4. Дунайська Комісія як основний орган з регламентації міжнародного співробітництва щодо використання ріки Дунай з навігаційними цілями повинна бути суттєво реформована в організаційному відношенні. В якості конкретних заходів, що сприятимуть вдосконаленню Дунайської Комісії запропоновано: створити в рамках Дунайської Комісії орган по вирішенню спорів із широкими повноваженнями, зокрема, щодо розслідування обставин справи, рішення якого будуть остаточними та обовязковими для виконання, а також розширити адміністративні повноваження Дунайської Комісії, в тому числі щодо керівництва та надання контрольних функцій при виконанні робіт по підтриманню Дунаю в судноплавному стані.

5. При реформуванні міжнародно-правового режиму Дунаю для України, яка на відміну від більшості придунайських держав, не є членом Європейського Союзу, важливо зберегти широке застосування принципу консенсусу при роботі Дунайської Комісії. Це дозволить нашій державі досягати врахування її позиції при розгляді можливих шляхів вирішення сучасних проблем міжнародно-правового регулювання судноплавства на Дунаї, прийнятті рішень органами Дунайської Комісії.

6. Для України одним з найбільш актуальних питань, повязаних із використанням Дунаю, є питання функціонування глибоководного суднового ходу «Дунай-Чорне море», що може принести значну користь не лише нашій державі, а і розвитку дунайського судноплавства в цілому. Ретельно проаналізувавши міжнародно-правові аспекти процесу спорудження ГСХ, автор зробив висновок, що в цілому проект відновлення глибоководного суднового ходу «Дунай-Чорне море» відповідає нормам міжнародного права, внутрішньому законодавству та міжнародним зобовязанням України. Проте, претензії Румунії та міжнародних інституцій до України щодо неправомірності окремих дій щодо ГСХ мають під собою підстави.

7. Автор висловлює наступні пропозиції щодо заходів, здійснення яких, по-перше, забезпечить дотримання інтересів України при функціонуванні ГСХ, а по-друге, запобігатиме міжнародно-правовим спорам. Держава повинна виконувати свої міжнародні зобовязання і норми багатосторонніх міжнародних угод, зокрема, в аспектах застосування попереджувального підходу, мінімізації шкоди, а також участі громадськості при прийнятті рішень, які стосуються навколишнього середовища. Автор вважає, що Україні варто ініціювати розробку та впровадження міжнародної програми комплексного моніторингу дельти Дунаю, в тому числі румунської частини, на якій постійно виконуються потенційно небезпечні для навколишнього середовища роботи. Крім того, Україна повинна добиватись надання глибоководному судновому ходу «Дунай - Чорне море», який може мати велике значення для всієї Європи, статусу міжнародного водного транспортного шляху, зокрема, шляхом включення ГСХ до територіальної сфери дії Конвенції про режим судноплавства на Дунаї.

8. Для Дунаю характерний незадовільний стан навколишнього природного середовища. Основною проблемою є те, що в час активної господарської діяльності міжнародний інституційний механізм регламентації захисту навколишнього середовища Дунаю (до якого входять Міжнародна комісія із захисту ріки Дунай, Європейська економічна комісія ООН, Дунайська Комісія, Європейський Союз), незважаючи на дію ряду багатосторонніх договорів у цій сфері, на жаль, не здатен в достатній мірі вирішити екологічні проблеми Дунаю.

9. Шляхом дослідження діяльності держав та міжнародних організацій, практики застосування міжнародних актів в галузі захисту навколишнього середовища, автор пропонує кроки для удосконалення інституційного механізму регламентації захисту навколишнього середовища. Перспективним може стати заснування комплексної програми з попередження та відслідковування забруднень в рамках Міжнародної комісії із захисту ріки Дунай (яка повинна бути наділена повноваженнями розслідувати випадки забруднень). Крім того, автор вважає за доцільне надати МКЗД також і судові функції: консультування сторін спору при арбітражному процесі, примирення сторін, проведення повноцінного судово-арбітражного процесу.

10. В процесі розвитку міжнародної регламентації захисту навколишнього середовища Дунаю значну роль зіграв спір між Угорщиною та Словаччиною (Чехословаччиною) з приводу проекту гідровузла «Габчиково-Надьмарош». Розгляд справи Міжнародним Судом ООН сприяв перетворенням в інституційному та міжнародно-правовому механізмі захисту навколишнього середовища Дунаю. Після підтвердження Судом важливості застосування «попереджувального підходу», принципу сталого розвитку, вони стали одними з найважливіших принципів функціонування Міжнародної Комісії із захисту ріки Дунай. Крім того, відбулось їх закріплення в Основних правилах плавання на Дунаї, прийнятих Дунайською Комісією.

Основні положення дисертації були викладені в таких роботах: Статті у фахових виданнях: Кулько А. В. Угорсько-словацький спір щодо гідровузла «Габчиково-Надьмарош» та міжнародне право / А. В. Кулько // Український часопис міжнародного права. - 2006 - №1 . - С. 136-147.

Кулько А. В. Розгляд справи «Габчиково-Надьмарош» у Міжнародному Суді ООН: передумови, процес, значення для міжнародного права / А. В. Кулько // Український часопис міжнародного права. - 2007 - №3 . - С. 45-56.

Кулько А. В. Деякі аспекти вдосконалення міжнародно-правової регламентації судноплавства на Дунаї в умовах європейської інтеграції / А. В. Кулько // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2009 - №3. - С. 91-98.

Кулько А. В. Деякі аспекти вдосконалення міжнародно-правової регламентації судноплавства на Дунаї в умовах європейської інтеграції / А. В. Кулько // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 45. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. - С. 513-519.

Тези доповідей: Кулько А. В. Вдосконалення міжнародно-правового регулювання використання Дунаю в сучасних умовах / А. В. Кулько // Матеріали міжнародно-правової секції науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна 2007». - Український часопис міжнародного права - 2007 - №1. - С. 110-111.

Кулько А. В. Питання про правомірність спорудження глибоководного суднового ходу «Дунай-Чорне море» в українській частині дельти Дунаю / А. В. Кулько // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матеріалами IV міжнар. наук.-практ. конф., 1-2 червня 2007 р., Луцьк : Т. 1 / уклад. Т.Д. Климчук, І.М. Якушев. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - С. 213-217.

Кулько А. В. Деякі аспекти процесу перегляду Конвенції про режим судноплавства по Дунаю в умовах європейської інтеграції / А. В. Кулько // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції «Шості осінні юридичні читання (м. Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 року): У 3-х частинах. - Частина перша. - Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2007 - С. 254-256.

Кулько А. В. Основні сучасні тенденції міжнародно-правового регулювання використання Дунаю / А. В. Кулько // Четверті юридичні читання: матеріали міжнародної наукової конференції 3-4 квітня 2008. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. - С. 366-368.

Кулько А. В. Развитие правового режима судоходства по Дунаю в условиях европейской интеграции / А. В. Кулько // Материалы докладов XV Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов» / Отв. ред. И. А. Алешковский, П. Н. Костылев, А. И. Андреев [Электронный ресурс] - М.: Издательство МГУ; СП «Мысль» 2008. - http://lomonosov-msu.ru/2008/.