Інституціональне забезпечення трансформації економічної системи - Автореферат

Успіхи в системній трансформації соціально-економічної системи, яку здійснює на сучасному етапі українське суспільство, багато в чому залежать від розуміння й усвідомлення повязаних з цим проблем, і насамперед, обєкта трансформації, а також її мети, засобів і механізмів. Не менш важливе значення має теоретичне обгрунтування соціально-економічної системи як такої, її суті, структури, внутрішнього змісту і тих складових, що забезпечують її функціонування і розвиток. Досягнення мети трансформацій забезпечується активною позицією всіх соціальних сил України, а це потребує усвідомлення і чітко визначеної орієнтації на конкретну соціально-економічну систему, що дає змогу спільноті звернути увагу на позитивні сторони цієї системи, дати простір для їх упровадження і розвитку та загальмувати негативні моменти. Соціально-економічна система існує в певному інституціональному полі, а тому її становлення передбачає наявність відповідних соціальних і економічних інститутів, через які система конкретизується і пристосовується до умов реформувань. Соціально-економічні системи, їх трансформації і розвиток з позицій основних положень інституціонально-еволюційної економічної теорії досліджують багато вітчизняних і зарубіжних учених.У розділі 1 “Економічні системи та їх трансформації” з”ясовано зміст і складові соціально-економічної системи, виходячи з визначення її основоположної несучої конструкції, якою є власність; зроблена спроба визначення суті трансформаційних процесів та відповідності механізмів системних трансформацій їх меті. Поняття “капіталістична система” має чіткіше визначення, проте внаслідок асоціації в населення з експлуататорською сутністю цієї системи, що зумовлено пануючою у свій час ідеологією, ставлення до неї негативне. Водночас як адміністративно-командна, так і ринкова системи не є соціально-економічними системами, а лише їх характеризуючими ознаками з організаційно-управлінського боку, а тому є складовими елементами відповідних соціально-економічних систем, їх підсистемами, хоча і самі мають власну структуру. Виходячи з цього робиться висновок, що при розбудові нової економічної системи не можна орієнтуватись на складовий елемент системи, нехтуючи змістом самої системи, тобто не можна орієнтуватись на розбудову ринкової економіки не враховуючи, що вона є лише складовою капіталістичної економічної системи. Успішне вирішення проблеми системної трансформації залежить від розуміння суспільством реальних труднощів на шляху розбудови бажаної системи та розуміння як позитивних, так і негативних складових цієї системи.У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано новий підхід до вирішення наукової проблеми, що виявляється в уточненні поняття економічної системи та зясування чинників, які забезпечують подолання труднощів системної трансформації та сприяють розвиткові економіки. Головні наукові та практичні результати роботи є такими: Системна трансформація передбачає чітке визначення суті соціально-економічної системи, яка визначається її несучою конструкцією - власністю. Розуміння реального стану економічної системи як єдності продуктивних сил і виробничих відносин дає змогу здійснювати системні трансформації шляхом створення нових виробничих відносин, які не гальмують, а сприяють розвитку продуктивних сил. Конкретною формою економічної системи в Україні є капіталістична, яка характеризується загальними ознаками, але мусить бути ідентифікована до особливостей інституціональної будови країни. Контроль за ходом трансформацій необхідно здійснювати через систему прямих і зворотних звязків з корекцією механізмів трансформації її мети.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано новий підхід до вирішення наукової проблеми, що виявляється в уточненні поняття економічної системи та зясування чинників, які забезпечують подолання труднощів системної трансформації та сприяють розвиткові економіки.

Головні наукові та практичні результати роботи є такими: Системна трансформація передбачає чітке визначення суті соціально-економічної системи, яка визначається її несучою конструкцією - власністю. Зміна власності змінює соціальну структуру суспільства і разом з нею всю систему виробничих відносин. Розуміння реального стану економічної системи як єдності продуктивних сил і виробничих відносин дає змогу здійснювати системні трансформації шляхом створення нових виробничих відносин, які не гальмують, а сприяють розвитку продуктивних сил.

Конкретною формою економічної системи в Україні є капіталістична, яка характеризується загальними ознаками, але мусить бути ідентифікована до особливостей інституціональної будови країни.

Цілеспрямоване реформування передбачає усвідомлення мети і засобів її досягнення. Контроль за ходом трансформацій необхідно здійснювати через систему прямих і зворотних звязків з корекцією механізмів трансформації її мети.

Причинами трансформаційного спаду економіки є: неадекватність методологічної бази, помилки у виборі теоретичного апарату та хибність практичних механізмів їх реалізації через неадекватну меті трансформацій економічну політику.

Успіх у трансформації системи та її ефективне функціонування можливі при врахуванні стану інституціональної будови суспільства.

Розвиток економічної системи зумовлюють її інститути через сприйняття населенням середовища свого існування і його реакцію на зміни умов життєдіяльності. Для успішної системної трансформації тільки зміни умов не достатньо. Необхідна ще готовність нації сприйняти ці умови, певним чином на них прореагувати, пристосуватися до них. Інститути кожної нації ідентифіковані до самої себе, а тому кожний з інститутів є формою прояву інстинктів, звичок і традицій нації. Саме цим і пояснюється різниця в темпах розвитку економіки країн капіталістичного суспільного простору, і саме цим пояснюється відсталість України від інших країн постсоціалістичного і пострадянського простору.

Визначальними інститутами розвитку економічної системи є: влада, власність, соціальна справедливість, довіра. Комплексне їх удосконалення веде до успіхів у трансформаційних процесах та забезпечує розвиток економіки.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях: Лощихін О.М. Інституціональні фактори трансформації перехідної економіки // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. Вип. 3. - К.: КНЕУ, 1999. - с. 3-10. (0,5 др. арк.).

Лощихін О.М. Мета, засоби і механізми трансформації економічної системи України // Вчені записки: Наук. збірник. Вип. 2 / Відп. ред. В.С. Савчук. - К.: КНЕУ, 1999. - с. 12-15. (0,42 др. арк.).

Лощихін О.М. Напрямки трансформації економічної системи України // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць. Вип. 7 / Одес. держ. екон. ун-т; Редкол.: проф. М.І. Звєряков, О.С. Редькін, проф. Б.І. Валуєв та ін. - О.: АТЗТ ІРЄНТТ, 2000. - с. 280-283. (0, 4 др. арк.).

Лощихін О.М. Інституціональні фактори економічного зростання // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Редкол.: проф. В.Д. Лагутін, Е.А. Зінь та ін., 2001. - № 4. - с. 32-35. (0,17 др.арк.).

Лощихін О.М. Взаємодія економічної теорії та економічної політики в трансформаційних процесах // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 8 Ч. 2 / Одес. держ. екон. ун-т; Редкол.: проф. М.І. Звєряков, доц. А.І. Ковальов, проф. О.С. Редькін та ін. - О.: АТЗТ ІРЄНТТ, 2001. - с. 23-25. (0,24 др. арк.).

В інших наукових виданнях: Лощихин А.Н., Молдованов М.И. Использование программно-целевых методов в ускорении научно-технического прогресса города (на примере программ г. Киева) Тезисы докладов Всесоюзного семинара “Проблемы совершенствования управления научно-техническим прогрессом в городе”. - М., 1985. - с. 41-42. (0,1 др. арк. із яких особисто здобувачу належить 0,05 др. арк.; здобувачем обгрунтовано доцільність використання програмних цільових методів управління НТП);

Лощихин М.И., Молдованов М.И. Опыт программно-целевого управления на примере целевых комплексных программ г. Киева. Тезисы докладов Всесоюзной конференции “Управление большим городом”. - М., 1985. - с. 144-145. (0,1 др. арк. із яких особисто здобувачу належить 0,05 др. арк.; здобувач здійснював аналітичну роботу щодо оцінки досвіду).

Лощихин А.Н., Крижик И.Г. Система эффектов региональных научно-технических программ Общество “Знание” Украинской СССР. - К., 1986. - 16 с. (1,0 др.арк. із яких особисто здобувачу належить 0,5 др. арк.; автором обгрунтовано зміст регіональних науково-технчних програм та необхідність системного підходу до їх аналізу);

Лощихин А.Н., Сидорова А.Н. Регионально-отраслевая система программ “Киевпромпрогресс” - эффективная форма межотраслевого управления научно-техническим прогрессом. Тезисы докладов научно-практической школы - семинара “Управление социально-экономическим развитием региона”. - Ленинград, 1989. -Книга IV. - с. 50-52. (0,1 др. арк. із яких особисто здобувачу належить 0,05 др. арк.; здобувачем з”ясовано прогресивність регіонально-галузевої системи програм “Київпромпрогрес”);