Досвід держав-лідерів у сфері інституціонального забезпечення міжнародної інвестиційної діяльності та оцінка ефективності ключових її інститутів. Суть двосторонніх угод по капіталовкладенню та різнобічного інструментарію економічного менеджменту.
Найбільш повну розробку теорії іноземних інвестицій, проблематики форм і рівнів міжнародного інвестиційного співробітництва, глобалізаційних особливостей інвестиційних стратегій ТНК та ТНБ, впливу макроекономічного регулювання на масштаби і структуру ПІІ країн-реципієнтів, а також інструментарій глобального інвестиційного менеджменту містять роботи таких вітчизняних і зарубіжних вчених як О. О. При цьому розвинена країна - експортер капіталу підписувала відповідну угоду з країною, що розвивається, яка імпортувала капітал, аби забезпечити додаткові та більш високі стандарти захисту своїх інвесторів порівняно з тими, які визначалися національним правом. До регіональних угод, які регулюють у тому числі й інвестиційні процеси, належать: Угоди про створення ЄЕС (1957 р.); Європейська енергетична хартія (1991 р.); Північноамериканська угода про вільну торгівлю (1992 р.); Угода країн-членів АСЕАН щодо сприяння і захисту інвестицій (1987 р.); Колонійський протокол зі сприяння і взаємного захисту інвестицій у межах МЕРКОСУР (1994 р.); Кодекс ОЕСР з лібералізації руху капіталу та поточних невидимих операцій (1961 р.); Декларація з міжнародних інвестицій і транснаціональних корпорацій (1976 р.); Угода групи країн Африки, Карибського басейну і Тихого океану і Європейського економічного співтовариства («Угода Котону» 2000 р.). Щодо багатосторонніх інвестиційних інструментів міжнародного менеджменту, то серед них вирізняються: Керівні принципи в регулюванні прямих іноземних інвестицій; Угода з урегулювання інвестиційних спорів між урядом однієї країни і підданими інших країн (1965 р.); Угода про заснування Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій (БАГІ) (1985 р.) (усі ці інструменти розроблені в рамках Групи Світового банку); Кодекс поведінки транснаціональних корпорацій, який розробляється в системі ООН з 1977 р. Політика у сфері залучення іноземних інвестицій у Канаді здійснюється відповідно до закону про інвестиції (1985 р.), з наступними змінами.Підбиваючи підсумок, відзначимо, що сучасна модель інституціонального забезпечення прямого іноземного інвестування провідних країн світу базується на нормативно-правовому, адміністративному, податковому, інноваційному та регуляторно-структурному механізмах.
Вывод
Підбиваючи підсумок, відзначимо, що сучасна модель інституціонального забезпечення прямого іноземного інвестування провідних країн світу базується на нормативно-правовому, адміністративному, податковому, інноваційному та регуляторно-структурному механізмах. Обмеження доступу для іноземних інвесторів у країнах-лідерах відчувається лише в галузях та секторах національних економік, які найбільшою мірою повязані з національною безпекою (банківська діяльність, телекомунікаційна галузь, атомна енергетика, сільське господарство, риболовство, оборонна промисловість, повітряний та морський транспорт).
Список литературы
1. Слава С. Інституціональне забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку територій: зарубіжний та український досвід / С. Слава, П. Сегварі, Р. Моркунайте. - К. : К.І.С., 2008.
2. Directive 88/361, OJ L 178, 08.07.1988 and OJ L1, 1, 03.01.1994.
3. Leitao N. C. Foreign Direct Investment: The Canadian Experience / N. C. Leitao // International Journal of Economics and Finance. - November 2010. - Vol. 2. - №4. - С. 82-88.
4. Magiera S. L. International Investment Agreements and Investor-State Disputes: A Review and Evaluation for Indonesia / S. L. Magiera // ERIA Discussion Paper Series, January 2017.
5. Rethinking Bilateral Investment Treaties: Critical Issues and Policy Choices / Edited by Kavaljit Singh and Burghard Ilge, 2016.
6. World Investment Report 2014: Investing in the SDGS: An Action Plan. - New York and Geneva, 2014.
7. World Investment Report 2016: Investor Nationality: Policy Challenges. - New York and Geneva, 2016.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
