Інституціональні форми реалізації управлінського потенціалу працівників в умовах ринкової трансформації - Автореферат

А тому формування мотиваційного механізму високоефективної праці, здатного забезпечити її найвищу продуктивність, розкріпачення ініціативи працівників є одним із пріоритетів у процесі трансформації економіки України. Для впровадження нової моделі трудової поведінки працівників, адекватній інноваційно-синергетичному циклу розвитку суспільства, необхідні суттєві модифікації у соціально-трудових відносинах і, в першу чергу, у відносинах між управлінням і працею, оскільки саме вони визначають модель мотиваційної поведінки субууєктів господарювання та сприяють становленню інституту соціального партнерства на мікрорівні. Та незважаючи на широке коло досліджень, відкритими залишаються питання про роль управління в інституціональній трансформації з точки зору його впливу на інститути власності, влади, праці; очікують розвязання проблеми, повязані з відособленням праці від управління в умовах постійної зміни факторів внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування підприємства. Мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі глибокого аналізу теоретико-економічних проблем управління як форми реалізації власності, побудувати теоретичну модель трудової поведінки працівників у процесі їх залучення до управлінського процесу та визначити на цій основі можливі шляхи підвищення мотивації до високоефективної праці. Їх суть та, відповідно, особистий внесок автора полягає в наступному: - побудовано модель функціональної взаємодії базисних економічних інститутів - власності, управління, влади, праці, і на цій основі поглиблено наукові уявлення про управління як форму реалізації власності, фактор впливу на мотивацію праці, чинник перерозподілу влади в господарчих організаціях; вперше виділено із загальноорганізаційного управління управлінський потенціал працівників, інституціональні основи його формування, структуру та рівні впливу реалізації на діяльність підприємства, зокрема, ресурс, резерв, зародок майбутнього розвитку;У першому розділі "Місце та роль управлінського потенціалу працівників у системі інституціональних трансформувань" розглянуто інституціональні засади формування управлінського потенціалу працівників, його сутність та структуру, еволюцію мотиваційної взаємообумовленості управління і праці та фактори, що її визначають, наслідки впливу інституціональних обмежень участі працівників в управлінні на функціонуванні господарчої організації. Поєднання двох позицій у дослідженні управління: 1) як трудової діяльності, що характеризує організаційно-технічну функцію управління, яка повууязана з оптимізацією спільної діяльності та визначенням ролі окремої людини у цьому процесі ; 2) як компонента соціально-трудових відносин, які реалізуються у процесі цієї діяльності і відображають соціально-економічний аспект управління, який обумовлює формування "господарської" і "негосподарської" поведінки по відношенню до власності, дозволили обгрунтувати легітимність участі працівників в управлінні підприємством. У другому підрозділі "Модифікація відносин між управлінням і працею у ході економічної еволюції" здійснено факторний аналіз формування мотиваційної взаємообумовленості між управлінням і працею та впливу інституціональних обмежень участі працівників в управлінні на ключові показники функціонування господарчої організації. Зокрема, виділено чотири підходи до місця, ролі і перспектив участі працівників в управлінні: 1) негативний, який обгрунтовує ілюзорність виробничої демократії, несумісність її з принципами раціональності; 2) трудовий виходить із пріоритетності праці, а тому працівник (трудовий колектив) повинен брати участь в управлінні по праву носія праці; 3) управлінський передбачає делегування частини функцій управління працівникам з метою підвищення ефективності управлінського процесу в цілому; 4) глобальний відводить самоврядуванню роль економічної основи посткапіталістичної і постсоціалістичної організаційно-соціальної структури підприємства і суспільства. У другому розділі "Реалізація управлінського потенціалу працівників та її роль у підвищенні ефективності виробництва" досліджено світовий досвід посилення мотивації працівників до ефективної праці через їх залучення до управління, вплив відособлення праці від управління на ринкові перетворення в Україні, визначено та обгрунтовано комплекс заходів з реалізації управлінського потенціалу працівників та оцінки її значення для господарської практики.Стан наукового вивчення проблеми формування мотиваційного механізму високоефективної праці на підприємствах України через залучення працівників до управління можна охарактеризувати наступними моментами: є практично відсутніми наукові роботи системного плану; обууєктами дослідження виступають окремі складові проблеми, ступінь вивчення яких суттєво відрізняється; до найбільш вивчених питань можна віднести зууясування суті управління як форми реалізації власності, вплив методів управління на мотиваційну поведінку економічних субууєктів і на кінцеві результати господа

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ