Дослідження становлення ідентичностей інформаціоналізму шляхом: лібералізації ринків, посилення мобільності капіталів, виникнення мережевої економіки, інформаційно–інноваційного сплеску, формування транснаціональної відкритості, інновацій фінансів.
Аннотация к работе
Інституціональні чинники відіграють все більшу роль в інформаційному забезпеченні динаміки економічних систем. Та, без сумніву, інституціональні чинники відіграють все більшу роль в інформаційному забезпеченні розвитку економіки. Існує потреба визначити ознаки її постадійного розвитку, розкрити роль інституційної інформації у функціонуванні та еволюції економічної системи, сутність інформаційної парадигми; розробити класифікацію інституційної інформації, розкрити відповідність між видами інформації, інституційними структурами і стадіями еволюції економічної системи. Найбільш важливими результатами дослідження, що характеризують його новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі: вперше: - теоретично обґрунтовано, що інститути є носіями і генераторами інформації певного виду, які через інституціональні механізми природно-соціального відбору забезпечують еволюцію економічної системи: кожній формі інституту відповідає окремий вид інформації, яка несе структурно-генетичні, організаційні, функціональні та трансформаційно-еволюційні відомості про економічну систему, водночас інформація впливає на зміну якісних властивостей інститутів, модифікацію й еволюцію інститутів; особливості кожної наступної еволюційної стадії економічної системи визначаються нагромадженням нової інформації, що завантажує та інтенсифікує суспільно-економічні відносини й послаблює вплив траєкторії попереднього розвитку; набули подальшого розвитку: - інституціоналістське положення щодо постадійної еволюції економічної системи, яке на відміну від існуючих, розглядається як кумулятивний процес нагромадження економічних ознак якості одного рівня, необхідних для переходу в якість іншого рівня: система під дією активного інформаційного фактора не переходить на принципово нову траєкторію розвитку, а радикально видозмінюється в результаті модифікації інститутів, які виконують нові функції й забезпечують зниження трансакційних витрат, а модифікуючим економічну систему фактором є інформація, яка є змістовним наповнювачем інститутів;У першому розділі - «Теоретичні основи інституціоналізації інформаційної еволюції економічних систем» - визначено підхід до пізнання сутності, функцій і ролі інститутів у розвитку економічних систем та еволюції її інформаційної складової з позиції економічної теорії інституціоналістського спрямування; показано, що сучасна інформаційна парадигма включає категорії, котрі розглядають інформацію як фактор і результат виробництва, в тому числі і товар, як інформаційне поле стандартних і нових знань, у той же час стверджується необхідність обґрунтування категорії з врахуванням структурно-систематизуючої, функціональної та еволюційної ролі інформації, що вона виконує шляхом інституціоналізації. Відповідно до тези, що інститут є вихідною категорією економічної системи й слугує для обмеження, мотивації, цілеспрямування та узгодження поведінки економічних індивідів і, спираючись на названі принципи науково-дослідницької програми, здобувач допускає інваріантність моделей поведінки та взаємодії економічних індивідів, які можуть функціонувати в різних сферах соціуму: ринковій, індустріальній, громадянській, економічній та сфері творчої діяльності залежно від інституціональних, у тому числі і природного походження, умов. Саме завдяки інституту інформація розпізнається, несучи необхідні відомості, а сукупність таких інститутів, структурно вибудуваних за певною логікою, пронизує всі сфери соціуму й обєднує їх у єдину систему. У другому розділі - «Інформаційний потенціал інститутів та його роль в еволюції економічних систем» - обґрунтовано діалектичний взаємозвязок і взаємодію інститутів та інформації, від якої залежить постадійна еволюція економічної системи; здійснено ідентифікацію сучасної стадії як «інформаціоналістичної». У сукупності інтегроване інформаційне поле виступає як певний потенціал інститутів: інформація - фактор виробництва, інформація - результат виробництва, інформація - якість продукту, інформація - інтелектуальні знання, інформація - ознака соціальних та економічних відносин між людьми; інформація - засіб узгодження економічних відносин індивідів тощо.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення окремих наукових проблем щодо ролі інституціональних чинників у інформаційній еволюції економічних систем та вибору концептуальних підходів під час пошуку шляхів інформатизації національної економіки. Носіями інформації можуть виступати інститути різних форм, які мають різні інформаційні ознаки та виконують різні функції: а) інформація наповнює та ідентифікує інститути; б) носії інформації залежно від підсистем соціуму мають особливі характеристики (технічні стандарти, окремі персони з їх творчими здібностями, персоніфіковані звязки, громадська думка з її узагальненими параметрами, рутини або шаблони діяльності як базове поняття для еволюції форм і для обґрунтування тези про відсутність внутрішньої природи оптимізації результатів); в) інституційна інформація є величиною сталою і стандарт