Специфіка нерухомості як товару, поведінка суб’єктів та історія виникнення ринкових відносин. Систематизація функцій ринку на мікроекономічні й макроекономічні. Інститут специфікації прав нерухомої власності й використання інституту моніторингу.
Динамічний розвиток ринку нерухомості в сучасних умовах передбачає формування нового інституційного середовища, в межах якого поведінка економічних субєктів стане більш передбачуваною й координованою. Інституціоналізація ринкових відносин відбувається шляхом установлення необхідних способів координації, узгодження і впорядковування сумісних дій субєктів, які приймають рішення стосовно певних дій з нерухомістю. Даний процес характеризується появою спеціальних процедур та операцій з нерухомістю, які потрапляють у сферу діяльності особливих інститутів та інституційно-організованих субєктів. На ринку нерухомості виникають тільки йому властиві характеристики (у відтворенні цінності його обєктів, природі трансакційних витрат, системі обмежень, інверсії у процесі приватизації), що накладають відбиток на особливості його інституціоналізації. Це знаходить свій прояв у тому, що на ринку нерухомості зявляються інституційно-організовані субєкти, які здійснюють свою діяльність у сфері споживання (використання) нерухомості (кондомініуми), створення й розвитку (девелопери, сервейінги, трасти спільного інвестування), ринкового обороту (ріелтери, оцінювачі, аналітики, страхувальники, реєстратори).Інституціоналізація ринку нерухомості означає структуризацію його економічної системи шляхом впорядковування поведінки людей на підставі формування обєктивно зумовлених способів координації й узгодження їх діяльності. У процесі інституціоналізації відбувається відособлення ринку нерухомості в самостійний сектор економіки, поява на ньому спеціальних трансакцій, що потрапляють у сферу особливих інститутів-діяльності, у межах яких виникають інституційно-організовані субєкти, які виконують на ринку нерухомості спеціальні функції. Це призводить до того, що субєкти ринку нерухомості не в змозі самостійно оптимізувати свою поведінку і здійснити вільний вибір на підставі повноти уявлень про всі істотні параметри обєкта нерухомості. Саме структурно-функціональний аспект дослідження ринку нерухомості дозволив виявити необхідні цілі інституційних форм, якими є: інформаційне обслуговування учасників ринку, зниження ризику невизначеності в їх поведінці, створення нормативного простору їх життєдіяльності, відособлення операцій і процедур в специфічні форми діяльності. В сучасних умовах інституційно-організованими субєктами сфери споживання нерухомості стають обєднання співвласників багатоквартирних будинків (кондомініуми), що виникають у звязку з необхідністю вирішення протиріччя спільно-роздільного користування нерухомістю.Дисертаційне дослідження спрямовано на розкриття обєктивних закономірностей інституціоналізації ринку нерухомості. Пізнання цього процесу дозволяє зробити певні висновки, сформулювати рекомендації щодо його подальшого вивчення, використання одержаних теоретичних результатів у викладанні економічних дисциплін і практичному втіленні. Інституціоналізація ринку нерухомості - це обєктивна структуризації економічних відносин шляхом свідомого або неусвідомленого встановлення колективних способів координації, узгодження і впорядковування спільної діяльності субєктів, що ухвалюють рішення, що стосуються дій з нерухомістю. На ринку нерухомості функціонують інституційно-організовані субєкти, які провадять свою діяльність у сфері споживання (використання) нерухомості (кондомініуми), створення й розвитку (девелопери, сервейінги, управління, трасти спільного інвестування), ринкового обороту (ріелтери, оцінювачі, аналітики, страхувальники, реєстратори).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Дисертаційне дослідження спрямовано на розкриття обєктивних закономірностей інституціоналізації ринку нерухомості. Пізнання цього процесу дозволяє зробити певні висновки, сформулювати рекомендації щодо його подальшого вивчення, використання одержаних теоретичних результатів у викладанні економічних дисциплін і практичному втіленні.
1. За сучасних умов ринок нерухомості знаходиться на стадії, для якою характерним є динамічне формування інституційного середовища, що визначає поведінку відповідних субєктів. Інституціоналізація ринку нерухомості - це обєктивна структуризації економічних відносин шляхом свідомого або неусвідомленого встановлення колективних способів координації, узгодження і впорядковування спільної діяльності субєктів, що ухвалюють рішення, що стосуються дій з нерухомістю. Цей процес характеризується появою спеціальних процедур та операцій з останньою, які потрапляють у сферу діяльності особливих інститутів та інституційно-організованих субєктів.
2. Обєктивною підставою інституціоналізації є формування структурних відносин ринку нерухомості, які одержують свою завершену форму функціонування у відповідних інститутах. Це передбачає становлення інституційно-субєктної структури ринку нерухомості, що включає інституційно-неорганізованих та інституційно-організованих субєктів.
3. Оскільки ринок нерухомості має тільки йому властиві риси, виникають суттєві особливості при використанні інституційного підходу до його дослідження. Ознаками, притаманними цьому ринку, слід вважати специфічний механізм утворення цінності нерухомості, особливості трансакційних витрат, систему обмеження у його функціонуванні й умови появи в процесі приватизації. На ринку нерухомості функціонують інституційно-організовані субєкти, які провадять свою діяльність у сфері споживання (використання) нерухомості (кондомініуми), створення й розвитку (девелопери, сервейінги, управління, трасти спільного інвестування), ринкового обороту (ріелтери, оцінювачі, аналітики, страхувальники, реєстратори). Кожен із цих субєктів формує своє інституційне поле життєдіяльності, наповнюючи його необхідними правилами й нормами.
Проведене в дисертації теоретичне дослідження дозволяє сформулювати рекомендації щодо подальшого аналізу та використанню одержаних результатів у викладанні економічних дисциплін та їх практичному втіленні: - спеціального дослідження вимагають інститути, що активно формуються на ринку нерухомості - моніторингу, оцінки, ріелтерства, сервейінгів, їх економічний зміст полягає в тому, що вони є поведінковими формами функціонування інформаційних (інститут моніторингу), вартісних (інститут оцінки), обмінних (інститут ріелтерства), управлінських (інститут сервейінгу) процесів;
- економічна теорія повинна активізувати свій науковий потенціал у сфері становлення інституційно-організованих субєктів ринку нерухомості. У даний час практично не існує економіко-теоретичних досліджень таких інституційно-організованих субєктів, як кондомініуми і трасти спільного інвестування в нерухомість. Ці інституційні субєкти виникають у звязку з необхідністю вирішувати протиріччя спільно-роздільного привласнення нерухомості (у сферах її використання й інвестування). Найактуальнішою проблемою дослідження цих субєктів стає відособлення функцій по управлінню нерухомістю, що забезпечує значне поширення інститутів сервейінгів;
- необхідно ініціювати розробку й ухвалення спеціального нормативного документа, який регламентував би операції з нерухомістю і діяльність окремих інститутів. Ще в 1999 р. комісією Верховної Ради України було розроблено проект Закону “Про проведення операцій з нерухомим майном”, що включав визначення багатьох операцій з нерухомих майном, порядок регламентації діяльності окремих представників (зокрема оцінювачів і ріелтерів), створення органів управління (таких, як ради, палати, зїзди), що координують і захищають діяльність інституційних посередників. Проте даний законопроект не пройшов відповідної експертизи й не був винесений на розгляд парламенту. На нашу думку, сьогодні, коли на ринку нерухомості вже існує значна кількість різноманітних інституційних субєктів і намітилися позиції конфліктних взаємостосунків, потрібно ініціювати ухвалення законодавчого акта, що регулював би їх діяльність. Роль цього нормативного інституту полягатиме у визначенні інституційних учасників, які працюють в різних секторах ринку нерухомості (ріелтерів, девелоперів, оцінювачів, управлінців, сервейенгів і ін.), розмежуванні їх інституційного поля життєдіяльності;
- особливу увагу заслуговує практична діяльність кондомініумів, що стають найпоширенішими субєктами користування нерухомістю. Є сенс розробити спеціальну програму сприяння розвитку цих інститутів у містах. При місцевих органах влади можна, наприклад, створити Центр сприяння управлінню кондомініумами, якому надати функції економічного і юридичного забезпечення діяльності організацій співвласників багатоквартирного будинку;
- Комітету з будівництва й архітектури слід при проектуванні житлових будинків враховувати особливості формування їх як кондомініумів, передбачати наявність у них приміщень багатоцільового призначення, які можуть використовуватися власниками житла для розміщення управлінського й обслуговуючого персоналу обєднань власників житла;
- при Центрі сприяння житлових і муніципальних реформ (міжнародної громадської організації), варто створити постійно діючі курси (школи) по підготовці управляючих кондомініумами. З цією метою треба розробити спеціальні програми підготовки, що включають: правові основи створення обєднання власників житла; технологію робіт по експлуатації інженерних комунікацій і організації кондомініуму; фінансові аспекти діяльності, основи бухгалтерського обліку, управління ризиками у процесі діяльності, основи землекористування;
- обєктивно назріла нагальна потреба у створенні комерційного навчального закладу - Інституту нерухомості, засновниками якого можуть бути провідні вузи, ріелтерські й девелоперські фірми міста (досвід створення якого вже існує в Росії). Створення такого закладу послужить якісним стрибком у царину підготовки фахівців з оперування нерухомістю. Інститут нерухомості зможе здійснювати викладання найпопулярніших курсів, серед яких може бути “Основи операцій на ринку нерухомості”, “Основи управління ріелтерськой фірмою”, “Операції з комерційною нерухомістю”, “Економіка і управління нерухомістю”.
Список литературы
Статті у фахових виданнях: 1. Ефименко И. Особенности институционального похода к исследованию рынка недвижимости // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. - 2005 - № 668. - С. 29-31.
2. Ефименко И. Объективные основания институционализации рынка недвижимости // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії і практики”. - В 4-х томах. - Т. 4. - 2005. - Вип. 204. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. - С. 915-918.
3. Ефименко И. Институт мониторинга на рынке недвижимости // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії і практики”. - В 4-х томах. - Т. 1. - 2005. - Вип. 209. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. - С. 235-236.
4. Єфіменко І. Кондомініуми як інституційно-організовані субєкти ринку нерухомості // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми державного управління” - 2006. - № 1(27). - С. 382-386.
6. Гриценко Е.А., Ефименко И. А. Институт спецификации прав собственности на рынке недвижимости. // Науч. труды ДОННТУ. - Серия экономическая. - Вып. 38 (114). - 2006. - 38-44. (особистий внесок: виявлено ефекти специфікації прав власності на нерухоме майно).
Тези доповідей: 7. Ефименко И. Приватизация как условие формирования рынка недвижимости // Динаміка наукових досліджень “2004”: Матер. III Між нар. наук.-практ. конф. - Т. 5. - Дніпропетровськ, 21-30 черв. 2004 р. - Дніпропетровськ, 2004. - С . 37-38.
8. Ефименко И. Экономическая целесообразность налогообложения недвижимости// Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф., 1-8 черв. 2005р. - Т.І. - Економічні науки. - Дніпропетровськ, 2005. - С.3.
9. Ефименко И. Институционально-субъектная структура рынка недвижимости // Актуальні проблеми сучасної науки: Матер. першої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 28-31 жовт., 2005р. - Ч. 2 - Київ. - 2005. - С .4.
10. Ефименко И. Спецификация прав собственности на объекты недвижимости //Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив: Матер. перш. всеукраїн. наук.-практ. інтернет-конференції, 28-30 лист., 2005р. - Ч. 2. - Київ. - 2006. - С. 6.
11. Гриценко Е.А., Ефименко И.А. Инвестиционные процессы на рынке недвижимости//Труди міжнародної науково-практичної конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів”, 23-24 лист., 2006 р. - Харків. - 2006. - С.163. (особистий внесок: розкрито інвестиційні риси нерухомості).
12. Гриценко Е.А., Ефименко И.А. Злоупотребления на рынке недвижимости // Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення: Матер.наук.-практ. конференції, 27 жовт. 2006 р. - Харків. - 2006. - С. 129-133. (особистий внесок: зроблено висновок про причини криміналізації ринку нерухомості).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
