Продуктивність інституціонального підходу до дослідження проблем суспільної взаємодії. Інституціоналізація громадянського суспільства в контексті політичної модернізації в сучасній Україні. Етапи інституціональних змін в умовах політичної модернізації.
Аннотация к работе
Аналіз політичної ситуації в Україні дозволяє зробити висновок про наявність суттєвих розбіжностей між формальною інституціоналізацією та реальною дієздатністю громадянського суспільства, його можливостями контролювати і впливати на процес вироблення і прийняття політичних рішень. Вирішення цієї проблеми актуалізує необхідність комплексного наукового дослідження сутності та специфіки інституціоналізації громадянського суспільства, визначення її етапів, виявлення основних напрямів перетворення формальних громадянських інститутів на активних субєктів політичної модернізації українського суспільства. Розвиток функціональності та дієздатності інститутів громадянського суспільства потребує збільшення їх автономії, згуртованості, адаптованості до суспільних змін, появи нових потреб та інтересів. Разом із цим, існує потреба дослідження громадянського суспільства на новому, інституціональному рівні, створення цілісної картини формування, структурування та функціонування системи інститутів громадянського суспільства в сучасній Україні. зясувати роль інститутів громадянського суспільства у забезпеченні політичної модернізації в Україні;У першому розділі «Теоретико-методологічні засади вивчення інституціоналізації громадянського суспільства» розглядаються основні підходи до проблеми дослідження громадянського суспільства, сучасні інтерпретації категорії «громадянське суспільство» через інституційний вимір та формулюються теоретико-методологічні засади дослідження. У першому підрозділі «Теоретичні підвалини та джерельна база дослідження» здійснено аналіз та систематизацію точок зору і концепцій сутності громадянського суспільства. У другому підрозділі «Сутність інституціоналізації громадянського суспільства» на основі загального аналізу поняття «інституціоналізація», яке стало частіше вживатися в політичній науці, здійснено теоретичне обґрунтування інституціонального змісту громадянського суспільства. Шляхом зясування змісту понять «організація», «інститут» та «інституція», які регулюють, стабілізують суспільно-політичні відносини, встановлюють і закріплюють певний порядок у суспільстві, уточнено структуру інституту громадянського суспільства. Чинниками, які визначають ступінь та характер інституціоналізації громадянського суспільства є такі параметри, як кількість інститутів, що виникають у громадянському суспільстві, та умови їх утворення.Історико-політологічні передумови формування інститутів громадянського суспільства в Україні // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Роль ідеологеми громадянського суспільства у формуванні духовності сучасної молоді // Матеріали ХІ науково-практичної конференції «Університет і регіон» - Луганськ, 2005. Інституціональний вимір громадянського суспільства // Материалы І Международной научно-практической конференции «Наука и технологии: шаг в будущее - 2006». Механізми взаємодії держави і інститутів громадянського суспільства // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки - 2006». Інститути громадянського суспільства як чинник модернізації політичної системи // Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Модернізація політичної системи України: стан та перспективи розвитку».