Поняття і ознаки судимості, порядок обчислення строків її погашення. Правові наслідки відбуття покарання за злочин. Формальні ознаки особливо небезпечного рецидивіста. Застосування законодавства про знятті судимості. Перелік кримінально-правових обмежень.
Аннотация к работе
Актуальність написання роботи обумовлюється вдосконаленням кримінально - правового регулювання суспільних відносин при вирішенні соціально - економічних, політичних , морально-етичних та виховних завдань , яке сприяє нормальному розвитку суспільства і є необхідною умовою функціонування будь-якого демократичного держави . У цьому звязку особливої уваги набуває юридична оцінка судимості як кримінально - правової категорії, що виражає особливий правовий стан особистості , підданої заходам репресивного характеру за скоєний злочин. Предмет дослідження є законодавство , в якому знайшло відображення таке поняття як судимість , а так само роботи вчених - юристів. Метою дослідження в даній роботі є вивчення інституту судимості в кримінальному праві , визначити поняття судимості , погашення та зняття судимості, правові наслідки судимості і її анулювання.Комплексне дослідження норм про судимість у кримінальному праві України доцільно розпочати з короткого історичного огляду зазначеного правового інституту, адже зясування історичних передумов виникнення й розвитку феномена судимості лише сприятиме врахуванню накопиченого законодавчого досвіду попередніх епох у процесі його сучасної нормативної регламентації. В одних з перших кодексів російського середньовіччя - Судебниках 1497 й 1550 років теж ішлося про посилення кримінального покарання за вчинення деяких злочинів після засудження за попередні, що можна трактувати як рецидив злочинів, де судимість є основною складовою ознакою. Найбільш простими способами були покалічення і таврування, яким злочинця відзначали серед інших осіб, а крім того, таврування мало на меті покарати особу, котра вчинила злочин, знеславити й принизити її людську гідність. Воно поширювалося тільки на трудящих, засуджених до позбавлення волі на строк до трьох років, або на колишніх червоних партизанів і червоногвардійців, засуджених на строк до пяти років, а також на жінок, які мають малолітніх дітей, і вагітних жінок незалежно від строку їх засудження, а так само на осіб, засуджених до іншої, більш мякої міри соціального захисту {покарання), якщо вони відбули цю основну міру покарання або звільнені достроково від покарання силою постанов про амністії, а також на засуджених умовно. Стаття 47 Основ передбачала особливості погашення судимості залежно від тієї чи іншої категорії засуджених осіб, Вона визначала диференційовані строки погашення судимості (від 1 року до 8 років) для осіб, засуджених на різні строки позбавлення волі (до 10 років), до інших видів покарання (тримання у дисциплінарному батальйоні, громадська догана, штраф та інше), а також дня категорії умовно засуджених осіб.Стаття ККУ 88: 1.Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. 3.Особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості. 9 вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо особа була засуджена за злочин, вчинений за межами України, та знову вчинила злочин на території України. Так, особа, яка має судимість за будь-який злочин, не може бути: суддею, прокурором, слідчим, адвокатом, судовим експертом, нотаріусом, членом Вищої ради юстиції, працівником органів внутрішніх справ. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідної діяльності до закінчення строку, встановленого вироком суду; особи, які мають судимість за корисливий злочин, не можуть бути зареєстровані як підприємці, виступати співзасновниками підприємницької організації, обіймати в підприємницьких товариствах та їх спілках (обєднаннях) керівні посади і посади, повязані з матеріальною відповідальністю;Якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу. 91, судимість може бути знята лише за таких умов: 1) особа відбула покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; Дострокове зняття судимості можливе лише щодо осіб, які відбули покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі. Не вважаються такими, що відбували покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі, засуджені, яким відповідно до закону ці покарання замінювалися на інші або щодо яких застосовувалося звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи заміна цих покарань більш мякими. Дострокове зняття судимості не застосовується до: 1) військовослужбовців, яким позбавлення волі на строк до двох років замінено на тримання у дисциплінарному батальйоні на цей же строк;Судимість у кримінальному-правовому розумінні - це особливе правове становище особи,що виникає після набрання законної сили вироком, яким цю особу засуджено за вчинення злочину
План
Зміст
Вступ
1. «Історичний нарис розвитку інституту судимості в кримінальному праві України»
2. «Поняття судимоті, ознаки та строки»
3. «Правові наслідки судимості»
4. «Строки погашення та зняття судимості»
4.1 Обчислення строків погашення судимості
4.2 Зняття судимості
4.3 Застосування законодавства про погашення і зняття судимості
4.4 «Проблемні питання інституту судиомті в кримінальному праві України»