Політико-правовий аналіз політичних систем. Особливості механізму функціонування інституту президентства в контексті розвитку державно-владних систем. Сутність, еволюція та форми вияву інституту президентства в світовій практиці державного будівництва.
Аннотация к работе
В цілому, треба підкреслити, що тема утвердження та механізму діяльності інституту президентства в контексті практичного досвіду формування політичних систем України та Росії ще не отримала належного опрацювання. В ході дисертаційного дослідження було використано такі методи: описовий - для розкриття генезису розвитку інституту президентства; системний - для аналізу особливостей політичних систем України та Росії; інституціональний - для дослідження інституту президентства в контексті світового досвіду державного правління та місця і ролі глави держави в Україні та Росії, порівняльний - для виявлення спільного, особливого і специфічного в розвитку інституту президентства в Україні та Росії. У цьому контексті сформульовано основні наукові результати виконаної роботи, які характеризуються новизною та розкривають логіку і базову концепцію дисертації: · дістало подальшого розвитку розкриття сутності, еволюції форм інституту президентства; відзначено те, що процес функціонування державного механізму викликає потребу в інституціалізації персоніфікованих форм здійснення влади, які повинні забезпечувати конституційний порядок, усталеність і спадкоємність влади, а також вище представництво в міжнародних стосунках - цю роль, в сучасних умовах, покликаний виконувати інститут президентства; чітко окреслено, що реальний політичний статус інституту президентства залежить від форми державного правління, а також від політичного режиму, які встановлені в тій чи іншій країні; зясовано, що напівпрезидентська система правління найбільш ефективна в країнах з антагонічно розколеним суспільством і потребою в значній структурній перебудові політичного та економічного устрою. · ґрунтовно висвітлено становлення і функціонування інституту президентства в Україні та Росії: доведено, що в як цих, так і інших країнах СНД, політична практика вимагає підвищення рівня персоніфікованого представництва держави як усередині країни, так і в міжнародних стосунках, забезпечення більшої керованості країною в складний період державотворення; встановлено, що з формально юридичної сторони системи державного устрою в Україні та Росії є напівпрезидентськими республіками, фактично ж - в Росії сформовано форму державного правління, яку можна визначити як суперпрезидентську, натомість в Україні склався напівпрезидентський варіант форми державного правління, який, на думку автора, в більшій мірі відповідає потребам та вимогам українського суспільства. · вперше, шляхом порівняльного аналізу, досліджено особливості функціонування інституту президентства в системах виконавчої влади України та Росії; визначено, що в Росії президент, не будучи наділений повноваженнями глави виконавчої влади, фактично володіє значно ширшими прерогативами, аніж переважна більшість президентів демократичних країн за якими закріплений статус глави виконавчої влади, а в Україні президент також впливовий, але не одноосібний, субєкт формування основних засад діяльності виконавчої влади, Верховна Рада України теж має дієві важелі впливу на здійснення виконавчої влади.У першому розділі дисертації - “Теоретико-методологічні основи аналізу інституту президентства” - провадиться огляд наукових робіт за темою, наводяться основні напрямки сучасних наукових досліджень окресленої проблеми, зясовується сутність, еволюція та форми вияву інституту президентства в світовій практиці державного будівництва, докладно аналізуються процеси становлення інституту президентства на пострадянському просторові. У правовій державі статус президента максимально точно визначається конституцією і прийнятими на її основі законами, цей статус реалізується в нормах основного закону, що визначають функції президента. Зазначається, що основним підходом до визначення питання на яких засадах існує і діє інститут президентства в конкретному державному механізмові та місця і ролі президента в політичних системах України та Росії, передусім повинно стати дослідження стосунків інституту президентства з вищими органами законодавчої і виконавчої влади в цих країнах. Коли в країні реалізовано принцип поділу влад утворюється особливий статус президента як глави держави, що випливає з його власних повноважень, обовязку виступати гарантом конституції і здійснювати вище представництво. Безпосередньо статус Президента України визначено у пятому розділі чинної Конституції, який визначає місце і роль президента в державі, окреслює коло його відповідальних повноважень, регламентує порядок обрання президента і припинення його посадових функцій, форми співпраці президента з органами законодавчої і виконавчої влади, участі у формуванні судової влади тощо.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розкритті сутності та особливостей функціонування інституту президентства в умовах розвитку державно-владних систем України та Росії. Здійснено це шляхом вирішення таких питань - зясовано сутність, еволюцію та форми вияву інституту президентства в світовій практиці державного будівництва; р