Порука як засіб забезпечення договірних зобов"язань за римським правом. Вплив римського права на сучасні інститут в Європейських державних системах. Формування сучасних уявлень про поруку в цивільному праві України та суміжні з ними правові відносини.
Аннотация к работе
У тому числі - засобів забезпечення зобовязання, система яких у римському приватному праві була настільки досконалою, що згодом без істотних змін була запозичена практично усіма європейськими державами, в тому числі й Україною. Тому назріла необхідність спеціального дослідження можливості, умов та характеру рецепції основних ідей римського приватного права в цілому, а також окремих його інститутів в українському праві взагалі і насамперед, у цивільному праві України. Хоча у згаданих працях ґрунтовно розглядалися питання, які були предметом відповідних дисертаційних досліджень, проте більшість з них були присвячені або загальним проблемам розвитку права Стародавнього Риму та його рецепції, або стосувалися окремих інститутів римського приватного права та їх рецепції. Під час виконання цих науково-дослідних робіт автором було вивчено римські першоджерела, акти цивільного законодавства України та спеціальну літературу з питань формування і розвитку інституту поруки за римським правом і рецепції його в цивільному праві України. Що стосується окремих методів дослідження, то історичний метод слугував, головним чином, інструментом зясування характеру рецепції римського права в сучасних правових системах, тенденцій розвитку інституту поруки у Стародавньому Римі; метод порівняльного аналізу був використаний для порівняння цього інституту у римському праві та праві України; метод логічного аналізу дав змогу зясувати сутність норм римського права та цивільного права України, присвячених регулюванню поруки як засобу забезпечення належного виконання зобовязань.Тут зазначається, що тривалий час проблеми розвитку держави та права, у тому числі права цивільного, досліджувались у вітчизняній юридичній науці на методологічному підґрунті марксистського вчення, однак, наприкінці ХХ ст. спостерігається перехід до більш гнучкого підходу у дослідженнях проблем держави і права, де одним з головних методологічних завдань є подолання економічно-матеріалістичного монізму у підході до аналізу права (М.І.Козюбра), у звязку з чим почав активно використовуватися “цивілізаційний підхід”, котрий у сукупності з концепцією “циклічності розвитку цивілізацій” є методологічною основою досліджень, зокрема присвячених проблемам рецепції римського приватного права у цивільному праві України (Є.О. Після проголошення Україною незалежності значення рецепції римського права зростає: визнається вплив римського права на філософію права; зявляється низка спеціальних досліджень цієї проблеми; в результаті розширення методологічної бази міняються підходи до правотворчості у галузі приватного (цивільного) права, створюється новий Цивільний кодекс України, який оцінюють як Кодекс приватного права; поступово відбуваються зрушення у правосвідомості громадян; певні зрушення намічаються в усвідомленні значення римського права для формування загальної культури правника. Другий розділ “Порука як засіб забезпечення договірних зобовязань за римським правом”, який складається з трьох підрозділів, присвячений дослідженню аналізу властивостей інституту поруки за римським правом. Значна увага у римському приватному праві класичного періоду приділялася гарантіям інтересів поручників, поміж яких були: beneficium divisionis, яка у випадку наявності кількох поручників давала можливість кожному з них вимагати, щоб кредитор пропорційно стягував борг зі всіх поручників; quandam societatem - застосування засад начебто договору товариства (якщо хтось з них сплатив більше, ніж припадало на його частку, то він набував права вимагати повернення надлишку від інших поручників; вeneficium cedendorum actionum, суть якої полягала в тому, що поручнику надавалося право вимагати, щоб кредитор передав йому свої позови проти головного боржника та інших поручників; обмеження строку вимог; надання поручнику права регресу та ін. Для романської системи цивільного права характерною є рецепція положень римського права щодо поруки як з формального, так і із змістового боку, чим визначається місце поруки в структурі цивільних кодексів, системі забезпечення зобовязань, визначення порядку встановлення та наслідків припинення поруки, прав і обовязків учасників правовідносин поруки тощо.
План
2. Основний зміст роботи
Список литературы
1. Федосєєв П.М. Новели інституту поруки у проекті нового Цивільного кодексу України// Держава і право. - К., 2002.- № 16.- С.227-233.
2. Федосєєв П.М. Інститут поруки в римському праві та його рецепція в сучасних системах цивільного права//Актуальні проблеми держави та права. - Одеса: Юридична література, 2002.-№ 12.- С.34-40.
3. Федосєєв П.М. Гарантії інтересів поручників у класичному римському праві// Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2002. - Вип. 20. - С.151-155.
4. Федосєєв П.М. Формування концепції поруки в цивільному праві України // Актуальні проблеми держави та права.- Одеса: Юридична література, 2002.- № 16.- С.429-435.
5. Федосєєв П.М. Суміжні з порукою правовідносини у цивільному праві України// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - Одеса, 2002.- № 4.- С. 131-137.