Історичний розвиток інституту глави держави в Україні, аналіз ролі інституту президентства в державотворенні. Реформування конституційно-правового статусу Президента України. Функції та повноваження Президента України відповідно до проекту Конституції.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Історичний розвиток інституту глави держави в Україні 1.1 Роль інституту президентства в державотворенні України 1.2 Конституційно-правовий статус Президента України 1.3 Реформування конституційно-правового статусу Президента України 1.4 Принципи конституційно-правового статусу Президента України Розділ 2. Повноваження Президента України відповідно до проекту Конституції України Висновок Список використаних джерел Вступ Актуальність дослідження. Нинішній етап реформування правової і політичної системи України повязаний з необхідністю покращення функціонування демократичних інститутів. У нашій державі пост Президента було запроваджено Законом України Про заснування поста Президента України і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) України від 5 липня 1991 р. У Конституції України Президенту присвячено розділ V, який складається з 11 статей, що встановлюють порядок обрання Президента та основи його взаємовідносин з державними органами. Згідно з чинною Конституцією, Президент України є главою держави і виступає від її імені. Однією з таких наукових робіт є “Становлення інституту президентства” Олеськів І., в якому докладно розглядається законодавчий процес і роль інституту президентства в державотворенні України. Мета курсової роботи полягає у вивченні особливостей конституційного регулювання щодо повноважень Президента України, а також еволюція його правового статусу. Третім є історичний і логічний метод, адже він дозволяє простежити всю історію розвитку від заснування інституту президентства до Проекту Закону України “Про внесення змін до Конституції України”. В ній президент обирається народом, але парламенту надаються певні повноваження, повязані з контролем за його діяльністю підчас формування уряду і здійснення виконавчої влади; 3. Відповідно до чинної на той час Конституції УРСР 1978 р., 5 липня 1991 р. Верховна Рада України приймає три закони: Закон УРСР № 1293-21 ” Про заснування поста Президента Української РСР”, Закон УРСР від 5 липня 1991 р. № 1295- 21“Про Президента Української РСР”, “Закон про вибори Президента України” [2]. Відповідно до Закону УРСР № 1295-21 від 5 липня 1991 р. “Про Президента Української РСР”, Президент Української Радянської Соціалістичної Республіки визнавався найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади (ст.1 Закону про Президента УРСР).