Аналіз еволюції наукових досліджень засобів врегулювання спорів, альтернативних судовим рішенням від античності до сьогодення. Розвиток і формування інституту дружнього врегулювання в органах міжнародного правосуддя. Історія примирливих процедур.
Аннотация к работе
Національний університет «Одеська юридична академія» Інститут дружнього врегулювання у доктрині міжнародного права C.K. Бурма Анотація Проаналізовано еволюцію наукових досліджень засобів врегулювання спорів, альтернативних судовим рішенням від античності до сьогодення. Автор акцентує увагу на розвитку і формуванні інституту дружнього врегулювання в органах міжнародного правосуддя. Ключові слова: примирливі процедури, дружнє врегулювання, примирення, альтернативне врегулювання спорів Аннотация Проанализирована эволюция научных исследований средств урегулирования споров, альтернативных судебным решениям от античности до современности. Окремі аспекти історичного розвиту практики примирливих процедур та дружнього врегулювання спорів досліджувались у роботах А.Х. Абашидзе, Е. Аннерса, Г. Дж. Бермана, В.Г. Буткевича, Д.Л. Давиденка, Р.А. Каламкарян, А.С. Смбатян та ін., проте питання розвитку примирливих процедур в органах міжнародного правосуддя з універсальною юрисдикцією досліджувались доволі оглядово, питання формування засобів врегулювання спорів в регіональних системах міжнародного захисту прав людини не підіймалось. Слід погодитись з С.В. Ківаловим, який зазначає: «як підкреслюється в Ізмірській та підтверджується в Брайтонський декларації, життєздатність системи Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - С.Б.) підпадає під сферу спільної відповідальності як Суду, так і держав-учасниць, що закріплено основоположним принципом субсидіарності» [4, с.