Інститут банкрутства в системі державного регулювання ринкової економіки - Автореферат

Як підкреслено в Експертній доповіді “Україна в 2006 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку”, зазначені тенденції в цілому призводять до зниження рівня конкурентоспроможності українських підприємств у довгостроковій перспективі, підвищують залежність України від зовнішнього фінансування, посилюють ризики валютно-фінансової нестабільності в країні, перешкоджають формуванню інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки як на середньо-, так і на довгострокову перспективу. Значною мірою механізм і вплив інституту банкрутства як економічного важеля на перебіг господарських процесів у системі державного регулювання економіки мають бути диференційованими в умовах ринкової економіки, а саме: не підривати основ підприємництва; не послаблювати потенціал ринку; сприяти економічному зростанню, вивільняти економічну систему від негативних явищ і обєктів. Основна вимога до ефективного використання інституту банкрутства - його підпорядкованість державі як ієрархічно найвищому інституту суспільства, оскільки безконтрольне анархічне функціонування будь-якого інституту призводить до його абсолютної гегемонії. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України в рамках наукової теми “Механізми регулювання ринкової економіки” (номер державної реєстрації ДР ОК 0101U003345) в межах комплексного проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації ДР ОК 0101U002829), в розробці якої брав участь дисертант. В процесі дослідження був застосований комплекс методів, зокрема діалектичний метод пізнання, метод аналізу та синтезу, метод факторного аналізу, метод коефіцієнтів, а також методи групування, класифікації, порівняння, графічного зображення і табличного відображення результатів дослідження; системно-аналітичний метод, який дав змогу узагальнити наукові концепції, розробки та пропозиції провідних вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені проблемі макроуправління; економіко-статистичний метод - для дослідження еволюції систем неплатоспроможності, розуміння динаміки, структури та ефективності управління підприємством; метод інституційних зіставлень, який передбачає моделювання варіантів розвитку неплатоспроможних підприємств; метод порівняльного аналізу (SWOT-аналіз) - для визначення сильних і слабких сторін, зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на формування системи управління підприємницькими структурами в умовах банкрутства; програмно-цільовий метод - для надання науково-практичних рекомендацій стосовно шляхів удосконалення та оптимізації систем управління неплатоспроможністю й обґрунтування практичних пропозицій щодо створення в національній економіці ефективної системи засобів, інструментів і механізмів державного управління інститутом банкрутства.У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження інституту банкрутства в системі державного регулювання ринкової економіки” - досліджено теоретичні положення стосовно інституту банкрутства та визначено соціально-економічні особливості застосування банкрутства в процесі державного регулювання ринкових перетворень в економіці України. Теоретичне дослідження засвідчило, що в економічній та управлінській літературі існує кілька підходів щодо визначення поняття “ринкова економічна система”. Міль та інші - визначають ринок як один з інститутів, натомість представники кейнсіанського підходу вважали найважливішим інститутом саме державу. Дослідження теоретико-методологічних засад державного управління механізмом неплатоспроможності засвідчило, що інститут банкрутства є дієвим засобом держави в системі управління ринковою економікою. Важливе місце інституту банкрутства в системі державного регулювання ринкової економіки визначається його здатністю до активізації економічної діяльності субєктів господарювання.Його основним завданням і передумовами виникнення виступає необхідність урегулювання та узгодження інтересів субєктів господарської діяльності для гарантування їх майнових прав з метою дотримання дисципліни в системі економічних відносин та забезпечення сталого збалансованого розвитку економіки. Головна вимога до ефективного використання інституту банкрутства - підпорядкованість цього засобу управління соціально-економічною системою суспільству і державі як ієрархічно найвищому інституту, оскільки безконтрольне функціонування будь-якого інституту призводить до його абсолютної гегемонії. Таке твердження випливає з особливості саморегулівного ринку, коли інститут банкрутства може перетворитися на самовільний засіб пригнічення економіки. Обєктивна потреба в існуванні інституту банкрутства в ринковій економіці вимагає його адекватного застосування в системі господарських відносин як засобу державного регулювання економіки. В процесі ринкового господарювання найбільше проявляється інститут банкрутства як засіб збереження породжених власністю матеріально-майнових прав субєктів господарювання, що дає змогу справедливо

Основний зміст роботи