Сутність основних тенденцій формування транспарентності сучасної державної влади України та проблем, що виникають у суспільстві у зв’язку з цим. Нормативно-правова база інституалізації влади в європейських країнах. Демократична трансформація суспільства.
Аннотация к работе
Транспарентність дедалі більше розглядається як передумова демократичної трансформації суспільства, що обумовлено насамперед такими чинниками: - небезпеками надмірної закритості державної влади, що обумовлює її відчуження від суспільства, сприяє корупційності і знижує ефективність державного управління та позбавляє його необхідної підтримки з боку громадськості; потребами інформаційного суспільства, що формується сьогодні у світі й не може існувати без гласності та публічності, свободи отримувати і поширювати інформацію всіма соціальними субєктами, з одного боку, та відсутністю дієвих механізмів забезпечення транспарентності, що не дозволяє громадськості скористатися наданими правами, з іншого боку; недостатнім рівнем досліджуваності транспарентності державної влади у вітчизняній літературі, що спонукає вивчати зазначену проблему як на теоретичному, так і практично-прикладному рівнях. Мета дисертаційної праці полягає у виявленні сутності, основних тенденцій формування транспарентності сучасної державної влади України та проблем, що виникають у суспільстві у звязку з цим. З допомогою системного підходу було зясовано місце і роль транспарентності державної влади у суспільстві, інтерпретовано транспарентність державної влади як цілісне явище, як феномен зі складною організацією та саморегульованим механізмом, що безперервно взаємодіє з суспільством через „вхід” і „вихід” системи, прагнучи до самозбереження і виконання необхідних для суспільства функцій.Автор застосовує інтегративний підхід і характеризує транспарентність через поняття, що часто вживаються як синонімічний ряд, визначаючи транспарентність державної влади як відкритість, прозорість, гласність, публічність і підзвітність процесу формування, розвитку та функціонування органів державної влади різного рівня та процесу прийняття ними рішень. До особистісної компоненти транспарентності влади дисертантка відносить особистісні контакти конкретних державних діячів з представниками громадськості; повідомлення про їхні дії та рішення; їхня іміджева діяльність; до процедурної (або технологічної) - визначеність технологій та процедур забезпечення транспарентності, що передбачає відповідний алгоритм дій щодо забезпечення необхідного рівня транспарентності, визначаючи права та обовязки кожної сторони політичного процесу; до інформаційної - підтримку громадськості у стані поінформованості щодо рішень та діяльності різних соціальних і політичних субєктів; до громадської - здатність суспільства та відповідних соціальних груп сприймати інформацію завдяки наявності у них потреби у транспарентності та знань щодо обєкта транспарентності. Інституалізація транспарентності державної влади визначається дисертанткою як перетворення транспарентності державної влади у стійке, повторюване, організаційно і процедурно оформлене явище, що відтворюється й інтегрується у політичну систему суспільства з допомогою системи принципів - прозорості, відкритості, гласності, публічності та підзвітності влади, які здатні діяти у напрямі задоволення відповідної громадської потреби. Аналізуючи процес формування інституту транспарентності державної влади, автор виділяє кілька змістовних етапів: виникнення „запиту” громадськості на транспарентність влади; формування загальних цілей щодо забезпечення діяльності державної влади на принципах прозорості, відкритості, гласності, публічності та підзвітності, що вимагає спільних дій різних політичних субєктів; створення відповідного нормативно-правового забезпечення і певних організаційних структур державної влади, здатних забезпечити взаємодію влади та громадськості на зазначених принципах; поява відповідних процедур, повязаних з ними; внутрішнє засвоєння, прийняття норм і правил транспарентності державної влади соціумом (інтерналізація норм), їхнє практичне застосування; формування процедур і упорядкованих форм забезпечення транспарентності державної влади у різних сферах життя суспільства; оптимізація технологій забезпечення прозорості, відкритості, гласності, публічності та підзвітності державної влади; створення надійного механізму санкцій; вироблення відповідної культури представників державної влади та політичної еліти, з одного боку, та громадськості, з іншого; створення системи підготовки кадрів для державної служби та інших сфер життя суспільства. Узагальнення наукової літератури з проблеми транспарентності державної влади дозволило визначити кілька основних аспектів дослідження, зокрема: визначення сутності та структури транспарентності як категорії політичної науки; дослідження правових засад формування політичного інституту транспарентності у сучасному суспільстві; зясування змісту інституальних аспектів транспарентності у різних сферах життя суспільства; дослідження особливостей інституалізації транспарентності державної влади в окремих країнах; розвідки з інституального забезпечення транспарентності владних процесів в Україні; дисертації, повязані з дослідженням інституалізації транспарентності державної влади.Транспарентність політичн