Дослідження національних особливостей та форм інституалізації громадянської ініціативи в Україні. Класична спадщина світової соціально-філософської і суспільно-політичної думки та сучасні концепції громадянського суспільства з точки зору їх актуальності.
Аннотация к работе
Якщо для багатьох поставторитарних країн було достатньо відновлення демократії та лібералізації ринкових відносин, то для України чотирма складовими елементами переходу до повноцінного демократичного ладу є демократизація політичного та суспільного життя, утвердження ринкових відносин в економіці, розбудова суверенної правової держави та становлення громадянської нації. Тому, навіть спираючись на демократичні тенденції, зафіксовані в культурно-історичному досвіді українського народу, остаточне подолання тоталітарного спадку та завершення демократичних перетворень потребують тривалого часу та чіткої довгострокової державної стратегії, яка заснована на розумінні значення і функцій громадянської ініціативи в суспільстві та націлена на створення сприятливих умов для її підтримки та реалізації, що потребує, у свою чергу, серйозних наукових досліджень. Тому в таких умовах ще більше зростає позитивна роль інститутів громадянського суспільства та конструктивних проявів громадянської ініціативи як суттєвого стабілізаційного чинника та дієвого інструмента для збалансування інтересів і консолідації суспільства. Сучасне наукове дослідження громадянської ініціативи базується, перш за все, на класичному спадку світової соціально-філософської та суспільно-політичної думки стосовно питань громадянського суспільства та співвідношення інтересів держави, суспільства та особистості. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі теоретичного аналізу процесу становлення громадянського суспільства в Україні та дослідження його сучасного стану, виявити ступінь зрілості правових, політичних та соціально-економічних передумов громадянської ініціативи; проаналізувати правові та організаційні форми її інституалізації; вказати шляхи вирішення існуючих на цьому напрямі проблем.Компаративний аналіз концепцій громадянського суспільства проведено крізь призму зясування місця, ролі та функцій у них громадянської ініціативи на тлі проблематики взаємодії держави і громадянського суспільства. "Становлення уявлень про громадянське суспільство в історії світової соціально-філософської та суспільно-політичної думки" наочно показано, що дослідження класичного теоретичного спадку розвитку ідеї громадянського суспільства та його основних етапів в минулому дає змогу побачити історичні витоки сучасних концептів, які обґрунтовують актуальність та значимість громадянської ініціативи. У Аристотеля ми знаходимо, хоча б і в зародковому стані, ідеї, що безумовно є попередниками сучасних уявлень про передумови та суттєві риси громадянського суспільства: про пріоритет громадянина перед державою, про необхідність участі громадян в управлінні, про розподіл гілок влади, про верховенство закону та, навіть, про середній клас як основну соціальну опору стабільності держави. "Розвиток ідеї громадянського суспільства у XX-ХХІ столітті "розглянуто коло ідей та концепцій (А.Грамші, Т.Парсонс, Ю.Габермас, Е.Геллнер, Р.Патнем, Дж.Кін та ін.), які безпосередньо лягли в основу сучасних уявлень про громадянське суспільство та його взаємодію з державою, та складають, таким чином, теоретичне та методологічне підґрунтя дослідження громадянської ініціативи як практичної реалізації основних прав і свобод людини. Показано, як результатом цього процесу став ряд значних теоретичних та практичних здобутків, зокрема вивчення історичного розвитку самого громадянського суспільства та підходів до його розуміння в різні історичні епохи та в різних регіонах; встановлено загальні закономірності його формування та його характерні риси; політичні, економічні та соціокультурні передумови і чинники переходу до громадянського суспільства.Теоретико-методологічні засади аналізу громадянської ініціативи як соціально-політичного феномену та шляхів її правової і організаційної інституалізації в суспільстві можуть адекватно розглядатися тільки у більш широкому контексті становлення поглядів на громадянське суспільство, що знайшло своє відображення у численних філософських, політичних та правових концепціях. Процес формування уявлень про громадянське суспільство пройшов тривалий історичний шлях від мислителів античності (Сократ, Платон, Аристотель, Цицерон), через Середньовіччя, Відродження і Новий час (Макіавеллі, Боден, Гроцій, Гоббс, Локк, Монтескє, Руссо, Берк, Пейн, Кант, Гегель, Маркс, Токвіль) до концепцій XX-XXI століття (Грамші, Парсонс, Габермас, Геллнер, Патнем, Кін та багато інших). Результатом цього процесу став ряд значних теоретичних та практичних здобутків, зокрема вивчення історичного розвитку самого громадянського суспільства та підходів до його розуміння в різні історичні епохи та в різних регіонах, встановлено загальні закономірності його формування та його характерні риси, політичні, економічні та соціокультурні передумови і чинники переходу до громадянського суспільства. Теоретичне осмислення громадянського суспільства відбувається на плюралістичній основі: в умовах гострої конкурентної боротьби різних підходів, принципів та концептуальних моделей; широких дискусі