Вивчення поширеності інсектної алергії серед загальної популяції населення та серед осіб, що займаються бджолярством. Аналіз ефективності специфічної імунотерапії алергенами у осіб з алергічними реакціями на ужалення перетинчастокрилими комахами.
Приблизно у 10 % пацієнтів, що мають анафілактичні реакції на укуси комах, специфічні IGE антитіла не виявляються і шкірні тести з інсектними алергенами негативні (Van der Linder P.W.G., 1992). Особам із системними проявами алергічних реакцій на ужалення комахами запропоновано проведення специфічної імунотерапії інсектними алергенами. Результати роботи доповідались на конференціях молодих вчених Вінницького національного медичного університету (Вінниця, 2003, 2004, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції алергологів „Раннє виявлення і лікування алергічних захворювань” (Вінниця, 2003), III зїзді фтизіатрів та пульмонологів України (Київ, 2003), Вінницькій обласній конференції імунологів, алергологів та пульмонологів (2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції алергологів „Раннє виявлення та лікування алергічних захворювань” (Вінниця, 2005). Подібну картину ми спостерігали і при порівнянні результатів двох тестів з алергеном із тіла даної комахи, а саме при виконанні скарифікаційної проби з алергеном із тіла оси у 27 (38,03 %) хворих були отримані позитивні результати, в той час як за результатами ПТ з даним алергеном підвищена чутливість виявлена у 43,24 % осіб. Так, при виконанні СТ у пацієнтів з АР на ужалення осою лише у 19 виявлено гіперчутливість до алергенів і тіла, і жалючого апарату комахи, у 8 осіб спостерігалася гіперчутливість тільки до алергену тіла оси, а у 23 - до алергену із жалючого апарату оси.За останні 20 років відмічається значне зростання поширеності інсектної алергії серед населення. Прик-тест з вітчизняними інсектними алергенами дозволяє ідентифікувати гіперчутливість до алергенів із тіла та жалючого апарату оси в 85,29 % випадків, а до алергенів із тіла та жалючого апарату бджоли - в 81,25 % випадків. Інтенсивність реакції шкіри на проведення прик-тесту з алергенами із жалючого апарату комах достовірно більша (Р<0,01), ніж при застосуванні алергенів із тіла комах, а вираженість шкірних реакцій на проведення прик-тесту з алергенами із жалючого апарату комах суттєво (Р<0,05) більша у осіб з системними проявами інсектної алергії, ніж у осіб, що мають місцеві реакції на ужалення. Специфічна імунотерапія вітчизняними інсектними алергенами при системних проявах інсектної алергії дозволяє досягти позитивного клінічного ефекту у 85,18 % хворих і супроводжується достовірним зниженням інтенсивності клінічних проявів та реакції шкіри на проведення прик-тесту з відповідними алергенами. Частота побічних ефектів при проведенні специфічної імунотерапії інсектними алергенами парентеральним методом складає 11,11 % випадків.
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової і практичної задачі клінічної алергології - підвищення якості діагностики та ефективності лікування осіб з алергічними реакціями на ужалення перетинчастокрилими комахами шляхом застосування прик-тесту, лабораторних методів дослідження та специфічної імунотерапії вітчизняними інсектними алергенами.
1. За останні 20 років відмічається значне зростання поширеності інсектної алергії серед населення. Так, за даними клініко-епідеміологічних досліджень в 1981-1982 роках її частота складала 0,14 %, в 1991-1992 роках - 0,36 %, а в 2002-2003 роках - 3,84 %.
2. Поширеність інсектної алергії залежить від професійної категорії обстежених. За клініко-анамнестичними даними її частота серед бджолярів та членів їх сімей (12,50 %) суттєво (Р<0,01) перевищує таку серед медичних працівників (3,30 %) і особливо серед загальної популяції населення (1,14 % випадків).
3. В етіологічній структурі інсектної алергії у бджолярів та членів їх сімей гіперчутливість до алергенів бджоли (80,76 %) переважає (Р<0,01), над підвищеною чутливістю до алергенів оси (7,69 %). Серед осіб загальної популяції майже в однаковій мірі зустрічаються алергічні реакції на ужалення обома комахами (51,42 % та 45,71 %).
4. Переважною клінічною формою інсектної алергії серед всіх категорій обстежених є місцеві реакції на ужалення (77,05 %). Системні прояви алергічних реакцій на ужалення зустрічаються вірогідно рідше (22,95 % випадків, при Р<0,01).
5. Прик-тест з вітчизняними інсектними алергенами дозволяє ідентифікувати гіперчутливість до алергенів із тіла та жалючого апарату оси в 85,29 % випадків, а до алергенів із тіла та жалючого апарату бджоли - в 81,25 % випадків. Прик-тест придатний для використання в умовах поліклініки у якості скринінгового методу специфічної діагностики інсектної алергії .
6. Вираженість шкірних реакцій суттєво більша (Р0,05). При цьому результати скарифікаційних проб і прик-тесту ( незалежно від виду алергену) тісно корелюють між собою.
7. Інтенсивність реакції шкіри на проведення прик-тесту з алергенами із жалючого апарату комах достовірно більша (Р<0,01), ніж при застосуванні алергенів із тіла комах, а вираженість шкірних реакцій на проведення прик-тесту з алергенами із жалючого апарату комах суттєво (Р<0,05) більша у осіб з системними проявами інсектної алергії, ніж у осіб, що мають місцеві реакції на ужалення.
8. Метод імунотермістометрії є високоінформативним методом специфічної діагностики інсектної алергії. Він дозволяє у 61,53% - 76,92% осіб виявити гіперчутливість до інсектних алергенів. Між результатами визначення гіперчутливості до інсектних алергенів за допомогою імунотермістометрії та шкірних тестів існує тісний прямопропорційний кореляційний звязок.
9. Специфічна імунотерапія вітчизняними інсектними алергенами при системних проявах інсектної алергії дозволяє досягти позитивного клінічного ефекту у 85,18 % хворих і супроводжується достовірним зниженням інтенсивності клінічних проявів та реакції шкіри на проведення прик-тесту з відповідними алергенами. Частота побічних ефектів при проведенні специфічної імунотерапії інсектними алергенами парентеральним методом складає 11,11 % випадків.
Практичні рекомендації
1. З метою своєчасного виявлення гіперчутливості до алергенів різних комах рекомендується після збирання алергологічного анамнезу виконувати шкірний прик-тест з вітчизняними інсектними алергенами із тіла та жалючого апарату бджіл та ос, оскільки він має безумовні переваги перед скарифікаційними тестами: вищу специфічність, технологічність, уніфікованість методики постановки, мінімальну травматичність, більшу безпеку тестування, простоту виконання.
2. При наявності протипоказань до проведення шкірних тестів з алергенами показане застосування лабораторних методів діагностики гіперчутливості, серед яких перевага повинна надаватися імунотермістометрії, яка є інформативним та доступним методом реєстрації гіперчутливих реакцій негайного типу.
3. При виявленні гіперчутливості до інсектних алергенів, в разі відсутності протипоказань, пацієнтам рекомендується проведення специфічної імунотерапії відповідними алергенами, яка проводиться в період ремісії інсектної алергії лікарем-алергологом.
4. Показаннями для проведення специфічної імунотерапії інсектними алергенами при клінічних проявах інсектної алергії є : - системні прояви алергічних реакцій на ужалення різного ступеня тяжкості;
- клінічно доведена гіперчутливість до інсектних алергенів, яка підтверджена результатами шкірного тестування та/або виявлення IGE-антитіл до даних алергенів;
- інсектофобія;
- відсутність протипоказань.
5. Особам з системними проявами алергічних реакцій на ужалення комахами рекомендується проводити специфічну імунотерапію алергенами із жалючого апарату комах парентеральним методом за класичною схемою. Лікування доцільно розпочинати алергеном в субпороговій концентрації в дозі 0,1 мл. Подальше підвищення дози слід проводити на 0,2 мл до 0,8 мл, після чого концентрація алергену підвищується в 10 разів, а доза знову повторює свій цикл від 0,1 до 0,8 мл. Кожна наступна доза може бути введена лише при відсутності системної чи місцевої реакції на попередньо введену дозу алергену. Підвищення дози алергену здійснювати щоденно до досягнення дози 10-2, після чого переходять на введення підтримуючих доз від 0,1 мл до 0,9 мл один раз у 2 тижні, а в подальшому 0,5 мл 10-1 1 раз на місяць протягом не менше 3 років.
6. Протипоказання для специфічної імунотерапії інсектними алергенами осіб з алергічними реакціями на ужалення комахами тотожні таким для інших алергічних захворювань: відстрочені позитивні шкірні проби з інсектними алергенами, вагітність, гострі інфекції, соматичні захворювання з порушенням функції, тяжка бронхіальна астма, наявність ускладнених алергічних захворювань, декомпенсовані та тяжкі захворювання. Відносними протипоказаннями є вік 50 років і більше, шкірні захворювання, хронічні інфекційні захворювання, маловиражені шкірні проби з алергенами, неефективність попереднього курсу специфічної імунотерапії (якщо така проводилась).
7. Ефективність специфічної імунотерапії алергенами доцільно оцінювати через рік після її початку за динамікою клінічних проявів інсектної алергії при повторних ужаленнях комахами та результатами шкірних тестів з відповідними алергенами.
Список литературы
1. Куляс С.М., Зайков С.В. Сучасний стан проблеми інсектної алергії // Астма та алергія. - 2003. - №4. - С. 5-11. Здобувачем проведено патентний пошук та огляд літератури, підготовка статті до друку.
2. Куляс С.М. Частота інсектної алергії серед різних професійних категорій населення та фактори, що сприяють її розвитку // Астма та алергія. - 2004. -№ 3-4. - С. 35-38.
3. Зайков С.В., Куляс С.М., Гришило П.В., Недельська С.М. Ефективність специфічної імунотерапії у осіб з алергічними реакціями на ужалення // Астма та алергія. - 2005. - № 1. - С. 41-44. Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка отриманих даних, підготовка статті до друку.
4. Куляс С.М. Інформативність шкірних тестів в діагностиці гіперчутливості до інсектних алергенів // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Вип. 13. - Кн. 1. - Київ, 2004. - С. 133-137.
5. Зайков С.В. Куляс С.Н. Распространенность инсектной аллергии среди жителей Винницкой области // Український пульмонологічний журнал. - 2003. - № 2. - С. 178. Здобувачем здійснювався набір клінічного матеріалу, проводилась статистична обробка отриманих даних.
6. Куляс С.М. Частота та структура інсектної алергії у бджолярів // Зб. тез науково-практичної конференції “Раннє виявлення та лікування алергічних захворювань”. - Вінниця, 2003. - С. 178.
7. Куляс С.М. Інформативність шкірних тестів в діагностиці інсектної алергії // Зб. тез конф. молодих вчених Вінницького державного медичного університету. - 2004. - С. 17.
8. Куляс С.М. Частота інсектної алергії серед осіб, що займаються бджолярством // Зб. тез наукової конф. студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Вінниця, 2004. - С. 183.
9. Куляс С.М. Ефективність специфічної імунотерапії інсектними алергенами у осіб з алергічними реакціями на ужалення комахами // Зб. тез ХІ університетської (ХХХХІ вузівської) конф. молодих вчених. - Вінниця, 2005. - С. 43.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
