Аналіз частоти виникнення і поширеності раку шийки матки. Виявлення клініко-морфологічних чинників, що визначають перебіг і прогноз новоутворів кукси шийки матки, для підвищення ефективності діагностики, профілактики й адекватного лікування хворих.
Аннотация к работе
Можливість розвитку і збільшення частоти виникнення пухлин різноманітного генезу в куксі шийки матки (КШМ) у хворих після перенесених надпіхвових ампутацій матки (НАМ) із приводу фіброміом у даний час уже ні в кого не викликає сумнівів (Я.В.Бохман, 1989; Е.Е.Вишневская и др., 1999; J.Markowska, A.Markowska, 2000). Мета дослідження - виявити клініко-морфологічні чинники, що визначають перебіг і прогноз новоутворів кукси шийки матки, для підвищення ефективності діагностики, профілактики й адекватного лікування хворих. Для досягнення поставленої мети сформульовані такі задачі дослідження: Вивчити частоту, терміни виникнення і поширеність новоутворів кукси шийки матки за даними Донецького обласного протипухлинного центру протягом періоду із 1975 по 1999 р. Вперше встановлено, що відмітними рисами гістоструктури первинного РКШМ є збільшення в 1,7 разу (у порівнянні з хворими на рак шийки матки) питомої частки залозистого, низько диференційованих форм плоскоклітинного незроговілого і метапластичного раку в поєднанні з диспластичними змінами епітеліального і мезенхімального компонентів у тканинах кукси, які є головними чинниками прогнозу, що визначають агресивність клінічного перебігу захворювання. Показано, що агресивність клінічного перебігу новоутворів кукси шийки матки, а також змінені топографо-анатомічні взаємовідносини в малому тазу внаслідок хронічних гнійних і рубцево-спайкових процесів негативно впливають на безпосередні і віддалені результати лікування: у порівнянні з РШМ, збільшуються в 1,5 разу тривалість операції, у 1,8 разу - обсяг інтраопераційної крововтрати, у 2-3 рази - частота інтра-і післяопераційних ускладнень, у 1,5 разу - частота місцевих променевих реакцій і ускладнень променевої терапії, а безрецидивне пятилітнє виживання при II і III стадіях зменшується на 6.7% і 7.6%, відповідно.Матеріалом цього дослідження стали дані про 276 хворих із новоутворами КШМ різноманітного генезу, що склало 4,99% стосовно всіх пацієнток з онкологічною патологією матки (5532), яким у період із 1975 по 1999 рік, тобто протягом 25 років, була надана лікувальна допомога у Донецькому обласному протипухлинному центрі (ДОПЦ). З 276 пацієнток 254 були направлені в ДОПЦ із гінекологічних відділень районних, міських і обласних лікарень міста Донецька і Донецької області, де їм була виконана надпіхвова ампутація матки (НАМ), 22 хворим НАМ була здійснена в інших областях України. Показаннями до операції у пацієнток були: міома матки - у 153 (79,7%), кіста яєчників - у 16 (8,3%), хронічні запальні захворювання придатків матки, що симулюють пухлину - в 23 (12,0%). Середній вік цих пацієнток був меншим, ніж у групі хворих на РКШМ: у пацієнток із ЛМКШМ він склав 46±3,2 року, у групі хворих із лейоміосаркомою - 43±3,6 року, а в хворих на РКШМ він дорівнював 55,4±3,3 року. Для виявлення чинників, що визначають агресивність клінічного перебігу РКШМ, проведений порівняльний клініко-морфологічний аналіз групи пацієнток з РКШМ із групою хворих на РШМ (група порівняння - 120 спостережень), що були відібрані шляхом рандомізованої вибірки з 3764 хворих на РШМ, які перебували в зазначений вище період у ДОПЦ.У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в тому, що у куксі шийки матки чинниками, що визначають тяжкість клінічного перебігу і прогноз первинних новоутворів, є гістоструктура пухлини, фонові рубцево-спайкові та диспластичні процеси в епітеліальному і мезенхімальному компонетах кукси. Новоутвори кукси шийки матки, що складають у структурі злоякісних пухлин жіночої статевої сфери 4,99%, гетерогенні і відрізняються від пухлин шийки матки за походженням, клінічним перебігом, морфогенезом і чинниками прогнозу.