Аналіз нових методів політико-адміністративного управління, фрагментації публічного сектора. Причини скорочення повноважень державної служби, створення нових умов організації суспільства і управління ним. Закономірності функціонування публічної політики.
Аннотация к работе
У свою чергу, це призвело до появи нових методів політико-адміністративного управління, фрагментації публічного (суспільного) сектора, скорочення повноважень державної служби та до створення нових умов організації самого суспільства та управління ним. відмову від амбіцій керувати (управляти, контролювати) суспільством, спираючись на приватизацію процесу управління; Біджу наголошують, що «publicgovernance» означає «управління на основі широкої участі, що здійснюється відповідальним, підзвітним і транспарентним чином на основі принципів ефективності, легітимності та консенсусу з метою заохочення прав окремих громадян і суспільних інтересів, що свідчить про прояв політичної волі до забезпечення матеріального благополуччя суспільства та стійкого розвитку в умовах соціальної справедливості» [1]. Підтвердженням цьому є й вже класичне значення поняття «публічна політика», що можна визначити як прогнозований та послідовний напрямок діяльності владних органів, із залученням широкого кола громадськості, з розвязання або попередження проблем, що виникли у суспільстві з метою гармонізації процесу суспільного розвитку. А тому на перший план у стосунках держави і громадянського суспільства виходить «спільне виробництво» благ (Coproduction) для задоволення потреб споживачів послуг, що у свою чергу, дає можливість громадськості відчувати відповідальність за прийняті рішення стосовно подолання чи попередження проблем, які виникають (чи можуть виникнути) у суспільстві.